Міліціонер з Луганська, побував у полоні і воював за Україну: Що відомо про комбата Губанова, який загинув на Донбасі

У ніч на 21 травня у госпіталі під час надання медичної допомоги після поранення помер командир батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Луганськ-1" полковник поліції Сергей Губанов.

Він та ще троє бійців батальйону, увечері 20 травня 2020 року, підірвались на невідомому вибуховому пристрої під час патрулювання на околиці селища Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області. За даними Національної поліції, окупанти підірвали міну на шляху бойової патрульної групи. Троє інших бійців вижили, хоч і зазнали важких поранень.

У зв'язку із трагічною загибеллю Сергія Губанова під час виконання службових обов'язків, керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай своїм розпорядженням оголосив 22 травня 2020 року Днем жалоби на Луганщині.

Про послужний шлях і особисте життя Сергія Губанова відомо небагато, але те, що відомо – варто захоплення і поваги.

Мешкав Сергій у Сіверськодонецьку. Проходив строкову службу в 95-тій окремій аеромобільній бригаді (зараз – 95-та окрема десантно-штурмова бригада), після чого пішов служити в міліцію. У 1999 році закінчив Донецький інститут внутрішніх справ, а в 2004-му – Національну академію внутрішніх справ.

Вступив до лав міліції у 1995 році. Пройшов шлях від оперативника карного розшуку Стаханівського міського відділу міліції у 1995 році, до начальника Луганського міського управління.

Події так званої "російської весни" 2014 року застали його на посаді начальника Ленінського райвідділу міліції Луганська. Сергій Губанов відмовився здавати зброю та переходити на бік сепаратистів, тому був захоплений у полон бойовиками разом з іншими офіцерами міліції.

Бойовики безуспішно намагалися вибити з Губанова зізнання про те, де схована автоматична та табельна зброя, поки особовому складу міліції не вдалося визволити усіх полонених офіцерів. А вже буквально за тиждень у кожного з них вдома були "засідки" бойовиків та було оголошено "полювання" на життя Губанова та ще 16 офіцерів луганської міліції. Відтоді всі вони були внесені бойовиками до "розстрільного списку 17", а їхні фотографії були розвішані на усіх блокпостах терористів із підписом "підлягають розстрілу".

Після визволення Губанов став на захист рідної Луганщини, у травні 2014-го вступивши до лав новоствореного добровольчого батальйону поліції "Луганськ-1". У складі батальйону влітку 2014 року звільняв населені пункти Лисичанськ, Рубіжне і Сіверськодонецьк, а також проводив зачистку від терористів кількох населених пунктів Слов'яносербського району – сіл Кримське і Сокольники.

6 листопада 2015 року Сергія Губанова призначили командиром міліцейського батальйону "Луганськ-1", а у 2016 році особисто президентом України Петром Порошенком він був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. Крім цього, за заслуги перед Батьківщиною полковника поліції Губанова неодноразово відзначали правами міністра внутрішніх справ та голови Національної поліції.

У Сергія залишилися батьки і дружина.

Президент України Володимир Зеленський присвоїв полковнику поліції Сергію Губанову, який загинув, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України, звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" посмертно, 21 травня.

Характерно, що загибель комбата і полковника від міни бойовиків "Л-ДНР" – далеко не перший подібний випадок. У листопаді 2019 року підірвався на міні, втратив ногу, а згодом помер у лікарні не приходячи у свідомість командир 128-ї бригади полковник Євген Коростельов.

Читайте також: Славетний бойовий офіцер: Чим запам'ятається командир 128-ї бригади Коростельов, який загинув через поранення на Донбасі

А поки еліта українських Об'єднаних сил продовжує гинути від рук російських терористів, президент України і верховний головнокомандувач ЗСУ Володимир Зеленський намагається запровадити кримінальну відповідальність для військових командирів за "ведення агресивної війни". А в цю "агресивну війну" можна записати що завгодно, в тому числі – адекватну відповідь ЗСУ на обстріли бойовиків.

Читайте також: Закон про "ведення агресивної війни": Як українських командирів хочуть примусити не стріляти у відповідь.