Скандал в ЗСУ: Кому заважає герой-танкіст Євген Межевікін

Вчора, 3 грудня, Інтернет збурила інформація про те, що героя АТО і кіборга Донецького аеропорту підполковника Євгена Межевікіна безпосереднє начальство "зливає" з займаної посади заступника начальника управління підготовки військової частини внаслідок підозріло заповненої оцінної картки військовослужбовця.

Власне, фото Скороченої оцінної картки військовослужбовця у Facebook виклав сам ветеран АТО. Зазначив, що його безпосередній начальник, полковник Літвінов вже не вперше намагається зняти Межевікіна з займаної посади, і місце Літвінова – "на лаві підсудних".

При вивченні самого документа з урахуванням "Методичних рекомендацій з порядку організації і проведення атестування військовослужбовців" за 2019 рік й справді можна помітити кілька підозрілих "нестиковок".

Зокрема, в методичних рекомендаціях чітко зазначено, що кількість набраних балів від 26 до 35 включно має оцінюватись "задовільно" і трактуватись, як "займаній посаді відповідає". В оцінній же картці Межевікіна, заповненій полковником Літвіновим, значиться 35 балів, стоїть оцінка "задовільно", але з висновком: "займаній посаді не відповідає".

Але давайте залишимо "розбір польотів" компетентним органам (там в коментарях до посту свої послуги Євгену вже запропонували юристи), а самі пригадаємо – хто ж такий Євген Межевікін і чим він настільки знаменитий, що лише за кілька годин сотні людей висловили йому свою підтримку.

Після закінчення у 2004 році інженерного факультету Харківського інституту танкових військ НТУ "ХПІ", Євген Межевікін за розподілом потрапив у 93-ю механізовану бригаду, на посаду заступника командира з озброєння. Згодом отримав під командування танковий взвод, а потім і роту. Там його і застала війна на Сході України.

Станом на травень 2014-го майор Межевікін під позивним "Адам" командував 2-ю танковою ротою 93-ї окремої механізованої бригади, з якою і вирушив на Донбас, де у складі танкового батальйону виконував завдання зі виставлення блокпостів, супроводження колон, ведення розвідки. А після того, як 21 липня під Пісками був поранений командир 1-го танкового батальйону Дмитро Кащенко (позивний "Кащей"), командування прийняв Межевікін.

Лише за підтвердженими даними, його танковий екіпаж Т-64 знищив у боях 5 (п'ять!) російських танків. Два Т-72 були знищені екіпажем "Адама" наприкінці вересня 2014-го біля старого терміналу Донецького аеропорту, коли терористи активізували свої сили та вкотре розпочали наступ.

За декілька днів екіпаж майора Межевікіна підбив ще один ворожий танк. Тоді надійшла інформація, що по наших позиціях прямою наводкою із лісосмуги гатить танк противника. Отримавши наказ, Євген вирушив у визначений район. Як з'ясувалося, то була пастка. Активний танк противника прикривали ще два, тому вийшло так, що наш Т-64 протистояв трьом "сімдесятдвійкам".

Але й з того бою "Адам" та його екіпаж вийшли переможцями. Підбивши танк, який вів вогонь із лісосмуги, наші танкісти розвернули свій Т-64 і пішли просто на два ворожих Т-72. Маневруючи та стріляючи, вони змусили противника відступити.

У наступних боях екіпажем "Адама" було підбито ще два ворожі танки Т-72.

Запам'ятався він й іншими доблестями. Зокрема, під час штурму селища Піски влітку 2014-го, виконуючи обов'язки командира 4-ї батальйонної тактичної групи 93-ї бригади, Межевікін дістав контузію і пошкодження ребра, але незважаючи на поранення продовжив управління підпорядкованими підрозділами та забезпечив успішне виконання бойових завдань. А після лікування відразу повернувся в зону проведення АТО.

Також неодноразово під безперервними обстрілами противника, в складних умовах забезпечував підвезення боєприпасів та продовольства захисникам Донецького аеропорту. Під ворожим обстрілом здійснив евакуацію підбитої БМП-2 з екіпажем зі злітно-посадкової смуги аеропорту. Під час артилерійського обстрілу противника в районі села Тоненьке ризикуючи власним життям локалізував пожежу, що виникла на складі боєприпасів і врятував особовий склад та техніку.

А у жовтні 2014 в районі Опитного з метою евакуації техніки та особового складу підрозділу однієї з аеромобільних бригад ВДВ здійснив прорив смуги оборони противника та забезпечив евакуацію особового складу та двох БТР-80.

Крім цього, безпосередньо в зоні АТО Межевікін організував допідготовку танкових екіпажів – здійснював їх підготовку та передавав свій бойовий досвід з урахуванням особливостей та умов ведення бойових дій на сході держави.

У березні 2015 року його перевели до 1-ї окремої танкової бригади на посаду командира 1-го танкового батальйону, а у 2017 році став заступником начальника управління підготовки військової частини.

За свої бойові подвиги Межевікін удостоєних багатьох орденів. Серед них і звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка", і орден Богдана Хмельницького II та ІІІ ст., і нагрудний знак начальника Генерального штабу "Слава і честь", і орден "Народний Герой України", і нагрудний знак "За оборону Донецького аеропорту", і багато "дрібніших" нагород та відзнак.

Читайте також: Герої та "герої": Чи потрібне танкісту-кіборгу "Адаму" звання Героя України, як у Юхима Звягільського.

Що стосується проблем Межевікіна з безпосереднім начальством військової частини, то вони виникли зовсім не раптово. За словами побратимів "Адама", проблеми по службі у нього почалися після того, як на початку 2019 року 1-шу окрему танкову бригаду очолив Юрій Межаков, якого ветеран АТО Борис Дончанин прямо називає одним з організаторів контрабандних потоків у Мар'їнці.

Бойові побратими "Адама" подейкують, що вся справа у тому, що він перешкоджав корумпованому командуванню військової частини дерибанити паливо-мастильні матеріали.

Власне, наводимо пост повністю:

Знову ж таки, що з цього правда, а що ні, нехай з'ясовують компетентні органи. А ми лише нагадаємо, що це далеко не перший випадок, коли "по тихому" прибирають незручного бойового командира. Про один з таких випадків ми писали ще у січні 2018 року.

Читайте також: АТОшний скандал: Кому заважає "морський котик" Едуард Шевченко.

Шевченка тоді побратимам відстояти не вдалося. Чим же завершиться історія підполковника Межевікіна наразі прогнозувати важко, тому що ми з вами живемо у країні, де бойових генералів саджають у в'язницю, тоді як політиків, яких підозрюють у корупції, відпускають під домашній арешт.

Читайте також: "Зрада" чи політичне переслідування: За що арештували генерала Марченка.