Що змінює Закон Порошенка про Нацбезпеку

На початку квітня законопроект Петра Порошенка "Про національну безпеку України" пройшов перше читання, отримавши 265 голосів нардепів. Втім, його необхідно було доопрацювати до другого читання, оскільки західні партнери висловили низку вимог.

Проект закону був проголосований 21-го червня. Його підтримали 248 нардепів. 5-го липня Порошенко підписав Закон.

За кілька днів до голосування секретар профільного комітету Верховної ради, народний депутат від фракції "Блок Петра Порошенка" Іван Вінник повідомив, що законопроект до другого читання був узгоджений із ЄС та НАТО. Раніше партнерів буцімто не влаштовували питання контролю ВР за СБУ, а також їм необхідні були пояснення щодо ставки головнокомандувача.

Комітет з питань національної безпеки і оборони напередодні рапортував, що під час підготовки законопроекту до другого читання від суб'єктів права законодавчої ініціативи надійшло 429 пропозицій, з яких, 117 було враховано і 312 - відхилено.

У Верховній Раді правки до проекту закону розглядалися з 20-го червня.

Головні моменти

Сектор безпеки та оборони

Він складається з чотирьох взаємопов'язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни та громадські об'єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Функції та повноваження складових сектору безпеки і оборони визначаються законодавством України.

До складу сектору безпеки і оборони входять: Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Державна спеціальна служба транспорту, Міністерство внутрішніх справ України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України, Управління державної охорони України, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, розвідувальні органи України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику.

Роль СБУ

Законопроект про нацбезпеку дещо змінює Статтю 1 Закону про СБУ. Якщо раніше спецслужба була державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечував державну безпеку України, то у законопроекті це визначення змінюється. СБУ стає державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями. Відповідно, СБУ виходить зі списку саме правоохоронних органів, до яких належить прокуратура, МВС, військова служба правопорядку, органи охорони державного кордону та ін. Але правоохоронні функції збереже. Це робиться перш за все для того, щоб вивести СБУ із підпорядкування Об'єднаному оперативному штабу ЗС. Вона збереже власні функції та автономність діяльності.

Парламентський контроль за СБУ буде реалізований повноцінно Верховною Радою відповідно до статті 89 Конституції України.

Контроль Верховної Ради

Верховна Рада України відповідно до статті 85 Конституції України здійснює парламентський контроль та приймає закони України, які визначають і регулюють діяльність органів сектору безпеки і оборони та їхні повноваження, а також затверджує відповідні бюджетні асигнування та приймає рішення щодо звіту про їх використання.

Верховна Рада України відповідно до статті 89 Конституції України створює комітети Верховної Ради України, до повноважень яких належить, зокрема, здійснення контролю за діяльністю органів сектору безпеки і оборони.

З метою гарантування неухильного і безумовного дотримання правоохоронними органами зі спеціальними повноваженнями та розвідувальними органами вимог Конституції України щодо забезпечення національної безпеки створюється комітет Верховної Ради України, до повноважень якого належить здійснення контрольних функцій за діяльністю цих органів. Завдання та повноваження цього комітету Верховної Ради України визначаються законом. Це була одна з вимог західних партнерів, яка була ще в першій редакції законопроекту.

Для вивчення, підготовки і попереднього розгляду окремих питань у сферах національної безпеки і оборони, а також діяльності сектору безпеки і оборони Верховна Рада України в межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії, а для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, – тимчасові слідчі комісії, які діють у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 101 Конституції України парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, повноваження якого визначаються законом.

Кабінетом Міністрів України, Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України подаються до Верховної Ради України щорічні письмові звіти про діяльність складових сектору безпеки і оборони.

У разі необхідності Верховна Рада України може проводити відповідно до Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України "Про Регламент Верховної Ради України", парламентські слухання з питань національної безпеки і оборони, що становлять суспільний інтерес і потребують законодавчого врегулювання.

7. Верховна Рада України відповідно до Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України "Про Регламент Верховної Ради України", може офіційно запросити або вимагати присутності на пленарному засіданні для заслуховування посадових чи службових осіб органів сектору безпеки і оборони.

РНБО

Законопроект торкається повноважень Секретаря РНБО Олександра Турчинова по Статті 13. Раніше Турчинов, згідно пункту 8 озвученої Статті, координує і контролював виконання рішень РНБО центральними та місцевими органами влади, правоохоронцями та військовими, введеними у дію указами президента у багатьох сферах. Зокрема, держбезпеки, правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією тощо. Законопроект Порошенка прибирає перелік цих сфер, роблячи акцент на контролі за рішеннями, які уведені в дію указами президента.

Полторак - на вихід

Найбільш важливі зміни, зазначені в законопроекті, торкнуться Міноборони і ЗСУ.

У Статті 15 законопроекту, яка стосується Міністерства оборони України сказано про те, що міністр має призначатися на посаду Верховною Радою за поданням президента України з числа цивільних осіб. Перший заступник і заступник міністра оборони так само мають бути цивільними, що відповідає принципу, який сповідують в країнах НАТО, а також Стратегічному оборонному бюлетеню. До кінця 2018-го Степан Полторак має піти з посади голови МОУ.

Окрім цього, із введенням воєнного стану Нацгвардія України підпорядковуватиметься не Міноборони, а напряму Головнокомандувачу ЗСУ. Так само, як і Державна спеціальна служба транспорту.

Серед фундаментальних національних інтересів держави називається інтеграція України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та НАТО. Законопроект також містить положення про принципи цивільного захисту України, стратегію якого має розробити МВС, а також розбудови оборонпрому з "використанням механізмів державно-приватного партнерства із залученням міжнародної консультативної, фінансової, матеріально-технічної допомоги".

Що з керівництвом

Законопроект розмежовує посади начальника Генштабу та головнокомандувача Збройних сил України, змінюючи Статтю 8 закону про ЗСУ. Найвищою військовою посадовою особою у Збройних силах стане Головнокомандувач ЗСУ. Керівництво армією він здійснюватиме через Генштаб, а територіальною обороною - напряму. Головнокомандувача призначатиме та звільнятиме президент, який є Верховним головнокомандувачем. Раніше безпосереднє військове керівництво ЗСУ здійснює начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України.

Об'єднаний оперативний штаб

Командувач об'єднаних сил призначається і звільняється Президентом України. Так само президент може призначати командувача (командувачів) об'єднаних сил для здійснення управління операціями на окремих напрямках. У законопроекті чітко прописані функції Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ, а також командувачів видів, окремих родів військ (сил). Повноваження останніх, завдання та функціонування визначаються Головнокомандувачем ЗСУ. Командувач об'єднаних сил також підпорядковується Головнокомандувачу ЗСУ, а вже йому - Об'єднаний оперативний штаб, за який він відповідальний, як і за військову операцію на Донбасі. Окрім цього, командувач об'єднаних сил відповідає за військових, які беруть участь у міжнародних миротворчих операціях - саме за наш контингент. Сам Об'єднаний оперативний штаб є органом управління міжвидовими та міжвідомчими угрупованнями військ.

Боєздатні сили і засоби Командувачу об'єднаних сил надають командувачі видів, окремих родів військ, а вже він слідкує за набуттям ними бойових якостей та використовує у бойових цілях. У той же час командувачі видів і окремих родів військ, а також керівники військових формувань, які надали "ресурс" Об'єднаному штабу, відповідальні за здійснення укомплектування власних сил особовим складом, матеріально-технічними засобами, озброєнням та ін. Вони ж відповідальні за розвиток їхніх військ (сил), їх технічне оснащення, підготовку, забезпечення та ін. Командувачі розробляють доктрини, настанови, бойові статути, оперативні і тактичні стандарти підготовки до застосування та ведення операцій.

Важливий момент: командувачі видів та родів військ можуть проводити військові операції в мирний час поза затвердженими Головнокомандувачем ЗСУ межами відповідальності Командувача об'єднаних сил. Його ж повноваження, основні завдання та порядок функціонування Об'єднаного оперативного штабу визначаються в положенні, яке затверджується президентом.

Задум застосування об'єднаних сил в операціях затверджується президентом України. Командувач об'єднаних сил бере участь в стратегічному плануванні застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони.

Ставка Верховного Головнокомандувача скасовується?

"У випадках, передбачених законом, Рада національної безпеки і оборони України подає на розгляд Президентові України пропозиції щодо утворення Ставки Верховного Головнокомандувача та її персонального складу. Положення про Ставку Верховного Головнокомандувача затверджує Президент України". Таке положення було у першій редакції законопроекту.

Цей момент в Законі не розуміли наші партнери зазначивши, що він суперечить принципам Альянсу. Мовляв, Порошенко залишив за собою додаткові повноваження там, де ЄС і НАТО рекомендували їх позбутись. Згідно законопроекту Порошенка, положення про Ставку Верховного Головнокомандувача затверджував президент України, а Генеральний штаб ЗСУ є робочим органом Ставки, у разі її створення.

В редакції до другого читання Ставку Верховного Головнокомандувача прибрали, замінивши її "вищим колегіальним стратегічним органом воєнного керівництва обороною держави в Особливий період".

Положення про вищий колегіальний стратегічний орган воєнного керівництва обороною держави в особливий період затверджує Президент України.

"У випадках, передбачених законом, Рада національної безпеки і оборони України подає на розгляд Президентові України пропозиції щодо утворення вищого колегіального стратегічного органу воєнного керівництва обороною держави в особливий період. Пропозиції про утворення цього органу та його персональний склад затверджуються рішенням Ради національної безпеки і оборони України та вводяться в дію Указом Президента України".

Втім, у тексті Закону, де йдеться про Генеральний штаб, сказано: "Генеральний штаб Збройних Сил України в особливий період виконує функції стратегічного керівництва Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони і є робочим органом Ставки Верховного Головнокомандувача (у разі її створення)".

Контроль Кабміну

Кабінет Міністрів України відповідно до статей 113, 116, 117 Конституції і законів України здійснює контроль за дотриманням законодавства та реалізацією державної політики у сферах національної безпеки і оборони, звітує з цих питань перед Президентом України і Верховною Радою України.

Кабінет Міністрів України забезпечує цивільний контроль за діяльністю Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної міграційної служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших органів виконавчої влади, які входять до сектору безпеки і оборони України.

Центральні органи виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування, розвідувальні та правоохоронні органи: забезпечують цивільний контроль у межах своїх повноважень; створюють необхідні умови для здійснення іншими суб'єктами цивільного контролю передбачених законами повноважень; забезпечують об'єктивне і своєчасне інформування Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України про стан справ у підпорядкованих органах сектору безпеки і оборони; інформують із цих питань громадськість у порядку, визначеному цим та іншими законами України.

Кібербезпека

Важливо, що у законопроекті про нацбезпеку виділяється окрема стратегія кібербезпеки, яка має схвалюватися рішенням РНБО і завтерджуватися президентом. У Статті 27 законопроекту йдеться про комплексний огляд сектору безпеки і оборони, серед якого виділяється стан кіберзахисту держресурсів і критичної інфраструктури. Мабуть, наша держава нарешті робить спробу відреагувати на хакерські атаки Укренерго в 2016-му та вірус notPetya, який вдарив по Україні і не тільки в 2017-му.

Реалізація стратегії має здійснюватися з "використанням механізмів державно-приватного партнерства, а також із залученням міжнародної консультативної, фінансової, матеріально-технічної допомоги".