Росія перекрила Чорне море і готує провокації: Чи готова Україна до нападу з води

У середу, 9 лютого, з'явилась інформація про те, що Росія закриває для плавання обширні райони Азовського та Чорного морів на період з 13 по 19 лютого нібито у зв'язку із проведенням військових навчань, які передбачають ракетну та артилерійську стрільбу.

Таким чином на тиждень буде заблоковано судноплавство у значній частині Чорного моря і перекритий доступ до усього чорноморського узбережжя України – від Вилкового до окупованого Росією Криму. Фігурувало в повідомленні і азовське узбережжя, яке давно де-факто заблоковане. При цьому збитки очікуються не лише українських суден, але й для турецьких, румунських, болгарських тощо.

"Чорне море в північно-західній частині перекривається до межі територіального моря України (12 миль, морський кордон), в Азовському - від узбережжя окупованого Криму до узбережжя Краснодарського краю. Ніяких коридорів для проходу торговельних суден не передбачено. Такого за останні 8 років не було", – повідомив з посиланням на свої джерела керівник проектів в Інституті чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.

Цю інформацію підтвердило і державне підприємство "Держгідрографія". Воно повідомило, що управління навігації та океанографії Міноборони РФ надіслало прибережне попередження про небезпеку плавання в районі Одеси 22 лютого.

МЗС України виголосило рішучий протест, адже проведення маневрів практично унеможливлює судноплавство.

"Подібні агресивні дії Російської Федерації як частина її гібридної війни проти України є неприпустимими. Вони демонструють неприкриту зневагу до норм і принципів міжнародного права, зокрема Статуту ООН, резолюцій Генеральної асамблеї ООН та Конвенції ООН з морського права", – заявили в міністерстві.

Щоправда, згодом Управління навігації та океанографії Міноборони РФ повідомило про скасування перекриття району Азовського моря на північ від Керченської протоки. При цьому головний редактор видання InformNapalm Роман Бурко озвучив інформацію про ймовірність підриву росіянами опор Керченського мосту з подальшим звинуваченням у цьому України, щоб виправдати агресію.

І тут постає питання: чи можна розцінювати такі дії Росії у якості підготовки до нападу на Україну з моря? На жаль, можна. Адже якщо в контексті потенційного російського вторгнення на суходолі можна тішити себе думками про недостатність стягнутих до українського кордону військ для повномасштабного наступу, то на морі Росія має повну перевагу – як кількісну, так і якісну.

У ВМС України лише 66 бойових і допоміжних суден, а також 11 тисяч моряків. У цей час російський Чорноморський флот, який стоїть частково в окупованому Севастополі, а частково у Новоросійську, нараховує понад 280 суден і 25 тисяч моряків (це без тих кораблів Північного і Балтійського флотів, які днями увійшли в Чорне море). І цей дисбаланс не лише в кількості, а й в якості. В середньому українські кораблі значно менші і слабші за російські. Ми це побачили у Керченській протоці в листопаді 2018 року.

Читайте також: Як Україна розбудовує свою армію: Флот

Розуміє це і українська влада, тому основний акцент у стратегії захисту України з моря робиться на берегові протикорабельні ракетні комплекси, у створенні та модернізації яких Україна протягом останніх років досягнула неабияких успіхів.

У 2020 році була прийнята на озброєння берегова версія протикорабельного ракетного комплексу "Нептун". Це унікальна українська розробка, реалізована у рекордно короткі для таких проектів терміни – з 2014 по 2020 рік.

Крилата ракета призначена для знищення кораблів водотоннажністю до 5 000 тонн, і має бойову частину масою у 150 кг. Тобто, вона здатна знищувати крейсери, ескадрені міноносці, фрегати, корвети, десантні та великі десантні і транспортні кораблі.

Ракета має дозвукову швидкість (900 км/год), здійснює політ на надмалих висотах (10-15 м під час крейсерського польоту і 5 м при заході на ціль) і може маневрувати під час польоту. Номінальна дальність польоту – до 280 км.

Читайте також: "Нептун" проти Росії: Чому слід якнайшвидше взяти на озброєння новий ракетний комплекс

Але не "Нептуном" єдиним. Ще у 2018 році на військовому полігоні в Одеській області Збройні сили України відпрацювали систему берегової оборони за допомогою модернізованих ракетних комплексів С-125М "Печора", які перед тим були повернені на озброєння ЗСУ зі складів зберігання.

Взагалі, прямим призначенням С-125М "Печора" є знищення низьколітаючих і малорозмірних цілей за умов впливу всіх видів радіоперешкод. Мова йде, переважно, про ворожі дрони і крилаті ракети. Однак, в ЗСУ не стали заганяти себе в рамки загальноприйнятого шаблону, а вирішили випробувати цей модернізований ракетний комплекс і для знешкодження морських надводних цілей, і досить вдало: 8 пусків – 8 знищених надводних цілей під час тестових стрільб.

Читайте також: Не тільки "Нептун": Як українці навчили "зенітку" С-125 топити кораблі

В цьому контексті було б добре, якби США заодно з іншою зброєю передали Україні протикорабельні установки: американські ракети US-AGM-84 Harpoon Block II і AGM-158C LRASM A, а також норвезькі ракети NSM, які стоять на озброєнні ВМС США.

US-AGM-84 Harpoon Block II, або просто "Гарпун" – це американська протикорабельна ракета вагою більше півтонни, яка здатна вражати цілі на відстані до 315 км. "Гарпун" має активну радіолокаційну систему самонаведення та наднизьку траєкторію польоту. Крім цього її можна запускати з будь-яких платформ, будь то літаки, надводні кораблі, підводні човни чи берегові пускові установки. Через це "Гарпун" є однією з найпоширеніших у світі протикорабельних ракет.

NSM (Naval Strike Missile) – це протикорабельна ракета виробництва норвезької фірми Kongsberg, яка може вразити ціль на відстані більше 185 км. Такі ракети стоять на озброєнні у норвезьких королівських ВМС, а з лютого 2018 року постачаються і для потреб ВМС США.

Але найцікавішою є третя модель. AGM-158C LRASM А – це дозвукова протикорабельна ракета великої дальності, розроблена американською фірмою Lockheed Martin на замовлення ВМС США. Вона має бойову частину масою 454 кг і здатна вражати цілі на відстані до 800 км і перебуває на озброєнні ВМС США лише з 2018 року.

До речі, у 2018 році, після інциденту у Керченській протоці, представники американської влади говорили про можливість передачі нам усіх цих ракет, але Росію тоді вдалося вгамувати політичними методами і ракети залишились в США.

Читайте також: "Гарпун" та NSM: Чим США можуть допомогти Україні в морській війні

Крім цього існують також дипломатичні варіанти вирішення потенційного конфлікту. А саме – за допомогою певних аргументів переконати Путіна, що починати війну у Чорному морі не варто.

Власне, для цього наприкінці грудня минулого року за наказом міністра оборони США Ллойда Остіна американська авіаносна ударна група, яка мала вирушити на Близький Схід, затрималась у Середземному морі. Для того, щоб здійснити перехід у Чорне море, їй потрібно лише кілька днів.

А 21 січня Міністерство оборони Іспанії ухвалило рішення направити свої військові кораблі в Чорне й Середземне моря.

"Росія не може вказувати жодній країні, що їй робити. Тому НАТО буде берегти й захищати суверенітет будь-якої країни, яка може або хоче приєднатися до НАТО", – заявила міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес і додала, що Іспанія надає перевагу "виключно дипломатичній відповіді" для розв'язання конфлікту.

Зрозуміло, що присутність кораблів країн НАТО у Чорному морі потрібне не для війни, а для її попередження. У цьому контексті варто пригадати, як у серпні 2008 року, під час військової агресії Росії проти Грузії, у Чорне море в район порту Батумі прибули одразу 10 бойових кораблів НАТО, головну скрипку серед яких грали представники 6-го флоту ВМС США з крилатими ракетами на борту – есмінець "МакФол" і сторожовий корабель берегової охорони США "Даллес".

Звісно, до перестрілки з російськими судами справа тоді не дійшла (та й навряд чи дійде зараз), однак стримуючу роль ця військова операція зіграла. Військові експерти навіть схильні вважати, що саме присутність американського флоту біля берегів Грузії зупинила Путіна від походу на Тбілісі з подальшою ескалацією конфлікту.

Як буде цього разу – скоро дізнаємось. Щоправда, поки що США сприймають такі дії Росії у Чорному та Азовському морях лише як економічну війну проти України. Про військову загрозу наразі американці не говорять.

Читайте також: Донбас, Приазов'я, Харків та Київ: Чотири ймовірні сценарії вторгнення Путіна в Україну