Рік після Ічні: Що зроблено, аби це не повторилося знову

В ніч з 8 на 9 жовтня 2018 року сталася пожежа на складах боєприпасів під Ічнею у Чернігівській області. Тоді з 16-кілометрової зони забруднення евакуювали 12,3 тисяч людей, після чого вилучили понад 14 689 вибухонебезпечних предметів, які розлетілися внаслідок вибухів. Навколишні дороги і авіапростір були закритими до 25 жовтня.

Читайте також: На Чернігівщині вибухнули склади боєприпасів (ХРОНІКА).

За офіційною версією – вибухи на складах з боєприпасами сталися внаслідок диверсії. До речі, підозру за це нікому не оголошували. Більше того – навіть розмір збитків досі не встановлено.

"Хтось проник на склад та заклав вибухівку. Наразі проводиться низка експертиз, які дозволять встановити, як саме був закладений вибуховий предмет та ким", – відзвітував військовий прокурор центрального регіону України Григорій Рябенко.

"Чому не вдалося зберегти? Недостатнім було обладнання периметру", – пояснив тодішній міністр оборони Степан Полторак.

Недостатнім було обладнання периметру І це при тому, що лише від початку війни на Сході України на той момент вже відбулось три аналогічних диверсії на інших складах, остання з яких – у Калинівці під Вінницею, за рік до  Ічні.

До речі, 29 вересня 2017 року – одразу після пожежі на складах боєприпасів у Калинівці, ми оприлюднили матеріал, у якому я проаналізував стан справ в інших військових частинах, де зберігаються боєприпаси і прийшов до висновку, шо наступним може стати 6-й арсенал (в/ч А1479) у місті Ічня, Чернігівської області. До трагедії залишалося трохи більше року…

Читайте також: Хто наступний: Які ще склади ЗСУ може атакувати ворог.

Тобто, подальший розвиток подій після вибухів у Балаклії і Калинівці був очевидним, однак достатніх заходів безпеки тоді вжито не було, що й підтвердив згодом міністр оборони Полторак.

"Після подій в Калинівці арсенал в Ічні було значно посилено військовослужбовцями: на кожному посту знаходилось по дві людини, знаходився резерв варти 10 людей, 12 людей знаходились вздовж периметру на відстані трьох кілометрів в "секретах", в патрулях. Ми запровадили там підрозділ радіо-електронної боротьби, ввели кінологічний підрозділ, ввели батальйон охорони. Все це дало можливість на кожному посту знаходитись і військовослужбовцю і представнику ВОХОРа. Але цих заходів замало. На моє глибоке переконання, для того, щоб вирішити проблему системно, потрібно будувати закрите сховище підземного типу. Те, що ми вже почали робити: на одному арсеналі ми будуємо 8 таких сховищ, які витримують 5 т. вибухівки на 1 м2, і які забезпечать повну надійну охорону незалежно від людського фактору", – розповів Полторак на одному з брифінгів після ічнянської трагедії.

А ближче до кінця року Степан Полторак розкритикував заплановані видатки на забезпечення безпеки військових арсеналів у Бюджеті-2019.

"Знову заплановано 500 млн. грн. Нам цих грошей не вистачить навіть для того, щоб добудувати ті 15 сховищ, які ми почали в цьому році. Так ми ж планували 3 арсенали, які є основними, нам потрібен зовсім інший порядок цифр для забезпечення цих баз і арсеналів", – бідкався тоді Полторак, але видатки так і не переглянули.

Натомість, оригінальне джерело фінансування "знайшов" тодішній президент України Петро Порошенко. Він запропонував фінансувати модернізацію складів з боєприпасами за рахунок коштів, які місцеві громади тримають на банківських депозитах.

"Якщо гроші непотрібні головам громад, ви так і скажіть. Приблизно стільки потрібно армії для того, щоб успадковані нами звалища боєприпасів, не сховища, а саме звалища, перетворити на сучасні склади з надійними високотехнологічними системами безпеки, які повністю виключають вплив людського фактору і проведення диверсії", – заявив Порошенко, але ці слова так і залишились голосною обіцянкою.

Крім цього Порошенко доручив у найкоротші терміни впровадити системи електронного захисту і мінімізації людського фактору на всіх військових арсеналах України.

Навіть проскочила інформація, що пройшов випробування та закуповується новітній мобільний радіолокаційний комплекс охорони периметру "Харза", виробництва ДП "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес", що входить до складу ДК "Укроборонпром". Однак, офіційного підтвердження ця інформація так і не отримала.

Читайте також: На захисті арсеналів: Як нові українські радари "Харза" воюватимуть з безпілотниками.

Що стосується підтвердженої інформації, то, з метою запобігання нових диверсій, запас реактивних снарядів Збройних сил України було переміщено до захищених сховищ. Зокрема, з початку 2019 року в захищені сховища було переміщено понад 170 тисяч тонн ракет та боєприпасів, що дозволило укрити 100% реактивних снарядів до реактивних систем залпового вогню та окремі номенклатури боєприпасів. Крім цього, туди ж було переміщено понад 33 тисячі тонн боєприпасів та авіаційних засобів ураження.

Власне, це все, що відомо про превентивні заходи з цього питання. Наскільки вони ефективні – покаже час. А тим часом військові продовжують фіксувати все нові й нові інциденти.

Так, буквально місяць тому, 11 вересня 2019 року на Калинівському арсеналі під Вінницею з сухої трави, що зайнялася на території у 2 га, вогонь перекинувся на снаряди. На щастя, на відміну від пожежі 26 вересня 2017 року, займання швидко локалізували, і до масштабної детонації снарядів, а також до евакуації місцевих жителів справа не дійшла.

За повідомленням Міністерства оборони України, було зафіксовано шість вибухів снарядів, які призначались для утилізації. На щастя, їх детонація сталась на ділянці технічної території арсеналу, призначеної для підриву нерозірваних боєприпасів.

Читайте також: На пороховій діжці: Як калинівський арсенал змушують зберігати авіабомби приватної фірми.

Підсумовуючи вищезазначене, можна сказати, що Міноборони нарешті почало будувати захищені сховища для боєприпасів, однак фінансується цей процес поки що недостатньо. Разом з тим, у державному бюджеті на 2020-й рік витрати на утилізацію боєприпасів і безпеку сховищ передбачені у розмірі 1,5 млн грн. що втричі більше за попередні роки.

Звісно, це краще, аніж щоразу витрачати чималі гроші з резервного фонду Кабміну на евакуацію населення, на гасіння пожежі і на ліквідацію наслідків й розмінування тих територій, куди розлетілися снаряди.