RIFF, "Нота" і "Полонез": Як в Україні збираються протидіяти ворожим дронам

Безпілотні літальні апарати (БПЛА), або дрони, останнім часом досягли неабиякого рівня розвитку і зазнали значного поширення у різних сферах людського життя. Не стала винятком і військова сфера, адже використання дронів дозволяє, перш за все, економити людські ресурси. А що може бути цінніше за людське життя?

У військовій сфері дрони використовують переважно у двох напрямках:

1) розвідка та збір інформації;

2) нанесення вогневих ударів.

Зрозуміло, що з поширенням застосування дронів у військових цілях постало питання адекватної їм протидії. Якщо говорити про війну на Донбасі, то в перші роки єдиним способом протидії дронам, які використовувались бойовиками "Л-ДНР" переважно для збору інформації і коригування артилерійського та мінометного вогню, була табельна стрілецька зброя – кулемети, автомати і снайперські гвинтівки.

Та згодом у бойовиків з'явились і важкі ударні безпілотники російського виробництва, плюс вони наловчилися використовувати розвідувальні дрони та побутові коптери для перенесення та дистанційного скидання боєприпасів на позиції наших захисників. І з цим треба було щось робити.

Читайте також: Небезпека з неба: Що бойовики на Донбасі використовують замість артилерії.

Бували також випадки, коли великі російські безпілотники моделі "Орлан-10" бійці ООС успішно збивали з військових гелікоптерів Мі-24. Відпрацьований алгоритм дій в такій ситуації зводиться до наступного: спочатку радіотехнічними засобами виявляється повітряна ціль і попередньо ідентифікується як ворожий безпілотний літальний апарат; далі чергові сили протиповітряної оборони приводяться у бойову готовність №1 і чекають наказу на знищення цілі; отримавши відповідну команду, вертоліт армійської авіації ООС злітає на перехоплення повітряної цілі і, виявивши ціль візуально, розпочинає її переслідування з подальшою ліквідацією наявними вогневими засобами.

Інший спосіб фізичного знищення ворожих безпілотників – використання засобів протиповітряної оборони (ППО), зокрема, зенітних установок. Але, попри окремі успішні випадки, цей метод досить малоефективний та має багато недоліків. Наприклад, часто зенітні установки збивають дрони вартістю сотні доларів зенітними ракетами вартістю тисячі доларів. При цьому, у них довгий час реагування, що є одним із найважливіших аспектів у цьому протистоянні.

З огляду на вищесказане існує необхідність розроблення засобів протидії БПЛА, які б поєднували низьку вартість з достатньою ефективністю. Одним з новітніх рішень цієї проблеми є спеціальні гвинтівки системи "антидрон". В Україні одразу кілька фірм працюють у цьому напрямку.

RIFF

Фахівці ТОВ "ІнтерПроІнвест" розробили систему протидії дронам RIFF, яку можна виготовляти у вигляді переносного комплексу протидії дронам RIFF-P, мобільного комплексу RIFF-M та стаціонарного комплексу RIFF-S. Але останні два ще у процесі розробки.

Переносний же комплекс протидії дронам RIFF-P, який призначений для боротьби з безпілотними літальними апаратами роторного типу – квадрокоптерів, гексакоптерів тощо, уже готовий до серійного виробництва із подальшою реалізацією для потреб ЗСУ.

Зі слів головного конструктора цієї компанії Сергія Луговського, "антидронову" гвинтівку RIFF-P можуть застосовувати для захисту об'єктів критичної інфраструктури, військових баз, контрольно-пропускних пунктів, запобігання випадків незаконного перетину державного кордону, а також під час проведення масових заходів з великою кількістю людей.

"Антидронова" гвинтівка RIFF-P створена на базі українського автомата "Малюк", що має компонування bullpap (ударно-спусковий механізм і магазин розташовані у прикладі позаду спускового гачка).

Вага гвинтівки становить 4,8 кг, що дозволяє одній людині легко з нею вправлятися. Радіус пригнічення сигналів супутникової навігації, управління та відеосигналів – 1500 м. Запас роботи акумуляторів – 60 хвилин безперервної роботи, але є можливість замовити додаткові акумулятори. RIFF-P має направлену антену з кутом розкриття 20 градусів. Вихід радіочастотного живлення – 100 Вт (4 смуги).

Принцип роботи RIFF-P полягає у тому, що комплекс виводить дрон з робочого стану, нейтралізуючи водночас зв'язок з оператором та пригнічуючи сигнали GPS, ГЛОНАСС, Galileo або BeiDou. При цьому система не потребує додаткового часу на підготовку і вмикається натисканням лише однієї кнопки.

"Нота"

"Нота" – це спеціальний комплекс протидії засобам технічної розвідки, включи БПЛА, який розроблений та виготовляється українською компанією "Трител". "Нота" вже серійно постачається до українського війська та відмінно показала себе, як під час бойових дій, так і при охороні об'єктів у тилу.

Комплекс здатний здійснювати пеленгацію об'єктів та блокувати їх роботу, як у круговому діапазоні, так і визначеному секторі. Причому, окрім придушення дронів, комплекс може блокувати роботу мереж мобільного зв'язку та радарів контрбатарейної боротьби. Це дозволяє забезпечити надійну охорону важливих об'єктів, наприклад, складів боєприпасів, штабів, електростанцій, мостів, блокпостів тощо.

Водночас компанія "Трител" розробила мобільний варіант "Ноти", що дозволяє комплексу швидко змінювати позицію, виходити з під удару противника та значно розширює можливості комплексу під час бойових дій. Мобільний варіант став однією з прем'єр виставки "Зброя та безпека-2019".

Читайте також: Виставка "Зброя та безпека-2019": Що Україна пропонує на експорт (ФОТОРЕПОРТАЖ).

"Комплекс "Нота" постійно розвивається, здобуває новий функціонал. Мова йде про нові можливості проведення радіотехнічної розвідки, забезпечення функціювання системи з декількох комплексів, які працюють під єдиним керівництвом та передачею даних у системі онлайн", – розповів на виставці технічний директор "Трител" Ігор Сенчило.

Базою для мобільної версії "Нота" було обрано броньований автомобіль "Козак" компанії "Практика", який також постачається до українського війська. Ця машина має потужний захист від мін та вогню стрілецької зброї, може просуватися всіма типами доріг та місцевості.

"Полонез"

На початку 2020 року компанія DroneUA опублікувала фото одного з вітчизняних комплексів моніторингу та протидії БПЛА, який тестується з використанням технологій Aeroscope в Україні.

Виробник стверджує, що використання технологій Aeroscope дозволяє виявляти дрони, визначати координати зльоту і посадки БПЛА, а також координати операторів дронів. Крім цього, для представників державних організацій доступна інформація про серійні номери БПЛА для реагування в тих випадках, коли порушуються правила використання повітряного простору.

Компанія DroneUA є представником технологій Aeroscope (розробка китайської компанії DJI) у країнах Східної Європи і Кавказу. Ці технології використовуються у сучасному обладнанні, що призначене для ідентифікації та протидії дронам для забезпечення безпеки об'єктів критичної інфраструктури.

Власне, це не перша розробка цієї компанії. На Міжнародній виставці "Зброя та Безпека-2018", яка пройшла у Києві у жовтні 2018 року, компанія DroneUA продемонструвала український багатофункціональний мобільний комплекс "Полонез", розроблений ПрАТ "ХК "Укрспецтехніка", для боротьби з безпілотними літальними апаратами.

За інформацією від розробників, він здатен вирішувати комплексні завдання з виявлення безпілотників, їх ідентифікації, постановку перешкод каналів управління, телеметрії та навігації. Також "Полонез" може передавати інформацію про виявлені БПЛА, через командний центр, іншим службам, зокрема для використання проти цілі відповідних засобів вогневого ураження.

Отож, як бачимо, Україні є що протиставити ворожим дронам. Щоправда, більшість новітніх розробок перебувають лише на шляху до Збройних сил, однак, ще років шість тому про них взагалі не було чути. Тому можна відзначити вітчизняний прогрес у цьому питанні і сподіватися, що держава не скоротить фінансування даного напрямку розвитку ЗСУ, як це вже сталося з іншими проектами.

Читайте також: Зрада чи непорозуміння: Чи справді у Зеленського згортають проект "Корвет".