Реформа військкоматів: Як Верховна Рада гальмує відхід від "радянщини"

Українські збройні сили продовжують реформуватись, долаючи при цьому неймовірний спротив бюрократів і політиканів

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Реформа військкоматів: Як Верховна Рада…

Фото – Військове телебачення

5 лютого Верховна Рада України відхилила законопроект №9285 про перейменування "військових комісаріатів" на "територіальні центри комплектування та соціальної підтримки" – лише 177 голосів "ЗА" в другому читанні та в цілому.

Що характерно, 18 грудня 2018-го року Рада прийняла цей же законопроект за основу. Тоді "ЗА" проголосували 238 депутатів. Очевидно, чим ближчим стає день президентських виборів, тим менше окремі політичні сили зацікавлені в конструктивній роботі парламенту.

Як би там не було, а вчорашній "демарш" депутатів у певній мірі поставив на паузу важливе питання, вирішення якого очікується вже багато років – реформу військкоматів.

І хоч провалений законопроект передбачав лише зміну назви "районні/міські військові комісаріати" на "районні/міські (об'єднані районні/міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", без нього ця реформа виглядає неповноцінною. Образно кажучи, це все одно, що в одному місті знести пам'ятник Кірову, але залишити назву Кіровоград.

Власне, сама реформа "по суті" стартувала 1 серпня 2017-го року, коли в експериментальному порядку на матеріально-технічній базі Чернігівського обласного військового комісаріату та Козелецького районного військового комісаріату створили територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. 1 листопада 2017-го року було оприлюднено перші позитивні результати експерименту і реформа отримала подальше "зелене світло".

26 квітня 2018-го року Міністр оборони України Степан Полторак затвердив план створення на базі військових комісаріатів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Цей план передбачає поетапне переформування військкоматів у терцентри. До кінця 2018-го року цей процес запустили в 4-х областях України, а саме 111 таких установ створюється на Чернігівщині, Рівненщині, Дніпропетровщині та Одещині. Після цього, до кінця 2019-го року, планується завершити реформу у решті областей.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у Рівному

В чому ж суть реформи? Вона закладена в самій назві: на місці совкових військкоматів постануть територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Основною метою територіальних центрів є створення прозорої системи надання сервісних адміністративних послуг щодо соціального і правового захисту військовозобов'язаним, резервістам, ветеранам війни та військової служби, пенсіонерам з числа військовослужбовців Збройних сил України та членам їх сімей, яка здійснюватиметься за системою "єдиного вікна".

Вони матимуть відкриті і закриті зони, а також ресепшен. Службу в центрах будуть нести військові, але вони знатимуть – чим допомогти людині, яка звертається за консультацією. Очікується, що до 70% питань можна буде вирішити вже на цьому етапі.

Терцентр, на відміну від військкомату, працюватиме не по приймальних днях, а щодня і без обідньої перерви. Всі двері в кабінетах мають бути прозорими – щоб відвідувачі бачили, хто чим займається.

Важливим елементом має стати інклюзія – всі центри мають бути доступними для людей з обмеженими можливостями, що передбачає встановлення пандусів, а також безбар'єрний доступ до кабінетів і інклюзивний туалет.

У складі обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передбачено створення наступних центрів:

- рекрутингу та комплектування;

- обліково-мобілізаційної роботи;

- морально-психологічного забезпечення і по зв'язкам з громадськістю;

- територіальної оборони.

Суттєвою новизною в роботі кожного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки буде рекрутингова робота. Для цього вже створюються відповідні відділи, а також створюється інститут вербувальників. Ці спеціалісти відшукуватимуть людей, яким можна запропонувати вступити на службу за контрактом за тими спеціальностями, які потрібні війську. На початкових етапах в цьому питанні очікуються консультації колег з Польщі та США.

При цьому, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, так само як і військові комісаріати, будуть місцевими органами військового управління, які забезпечуватимуть виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.

Однак, очікується, що виконуватимуть ці завдання центри в рази швидше ніж нинішні військкомати, адже більшість документації буде вестись в електронному вигляді та будуть створені спеціальні бази різних категорій військовозобов'язаних. Саме це бачиться найважливішим елементом даної реформи, адже питання переходу на єдиний електронний реєстр військовозобов'язаних було актуальним ще "позавчора".

Читайте також: Кому заважає електронний реєстр у військкоматах проти "косарів".

Введення єдиного реєстру військовозобов'язаних, у вигляді єдиної електронної бази даних, покликано вирішити багато проблем як під час мобілізацій, так і під час призовів на строкову службу, унеможлививши, або, принаймні, максимально ускладнивши, саботаж та ухиляння.

Тобто, на суть реформи провалене вчора нардепами голосування вплинути не повинно – адже її виконання лежить в компетенції Міністерства оборони. Однак, для цілісного завершення реформи цей закон необхідний, як такий, що не лише змінює "вивіску", але й врегульовує дану реформу в законодавчому полі.

А взагалі, у нас виходить парадоксальна ситуація: реформа "по суті" просувається, а "по формі" – гальмується. Зазвичай в Україні все відбувається навпаки.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme