Реформа Генштабу: Де Порошенко і Зеленський знайшли спільну мову та чому це важливо

Після зміни влади Україна продовжує реформувати оборонне відомство у відповідності до стандартів НАТО

Реформа Генштабу: Де Порошенко і Зеленсь…

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію з реформуванням вітчизняного оборонного відомства. Нещодавно перший заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Колесник в одному з інтерв'ю розповів про найближчі плани реформування української армії. Зокрема, за його словами, до кінця 2019 року має завершитись реформування командувань, а до кінця 2020 року – розмежування посади начальника Генштабу та Головнокомандувача ЗСУ.

"Суттю цих заходів є досягнення чіткого розмежування повноважень між усіма органами військового управління у системі застосування Збройних сил України. І в першу чергу, ця трансформація торкнеться поділу функцій між Міністерством оборони України та Генеральним штабом ЗСУ. Адже за принципами країн НАТО оборонне відомство як орган центральної влади має здійснювати демократичний цивільний контроль над Збройними силами, ресурсне забезпечення армії, а також визначати оборонну політику, а Генеральний штаб – реалізовувати її", – пояснив Колесник.

Власне, така концепція реформування оборонного відомства не нова і радує те, що нинішня влада у цьому питанні зайняла позицію наступництва, як і обіцяв начальник Генштабу Руслан Хомчак одразу після свого призначення у травні цього року.

Нагадаємо, що концепція оборонних реформ, відомих в народі під умовною назвою "Шлях до НАТО", ще з 2016 року зафіксована у Стратегічному оборонному бюлетені України, який має статус законодавчого акту.

"Стратегічний бюлетень визначає шляхи досягнення цілей оборонної реформи, зокрема щодо збільшення спроможностей сил оборони до рівня, що дасть змогу забезпечити виконання завдань оборони держави і відновлення її територіальної цілісності, активну участь у реалізації Спільної безпекової і оборонної політики Європейського Союзу та активне співробітництво з НАТО з досягненням критеріїв, необхідних для набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору", – зазначено у самому документі.

Таким чином, Україна взяла на себе зобов'язання до 2020 року забезпечити повну сумісність своїх збройних сил із силами країн-членів НАТО. І треба відзначити, що у цьому напрямку немало було зроблено попередньою владою. Зокрема – перехід до цивільного міністра оборони у 2018 році.

Читайте також: Вимоги НАТО: Чому Захід хоче "прибрати" Полторака.

Окрім самого міністра, капітально "оцивільнилося" й саме міністерство – станом на липень 2018 року в апараті Міністерства оборони України працювало 82% цивільних співробітників, і лише 18% були військовими.

Згодом, 20 серпня 2019 року, вже цивільний міністр оборони України Степан Полторак за підсумками засідання Комітету реформ Міністерства оборони та Збройних сил України озвучив чотири основні завдання оборонної реформи на найближчу перспективу. Два з них стосуються реформ Генштабу.

Зокрема, Генеральному штабу Збройних сил України доручено до 20 грудня 2019 року завершити реорганізацію та розпочати злагодження підрозділів Генерального штабу Збройних сил України в нових штатних структурах. А до 31 жовтня 2020 року – завершити заходи щодо трансформації системи об’єднаного керівництва силами оборони та військового управління у Збройних силах України згідно з основними принципами, а також, за результатами оборонного огляду – унормувати структуру, порядок розроблення та затвердження Плану оборони держави.

Таким чином, наступний етап реформ передбачає, що у Збройних силах відбудеться розмежування повноважень між органами військового управління, які здійснюють генерування (розвиток, підготовку, комплектування, забезпечення ЗСУ) та застосування військ.

Зокрема, завдання, пов'язані з генеруванням, будуть покладені на Генеральний штаб, а застосування ЗСУ стане функцією командування Об'єднаних сил спільно з органами військового управління оперативного рівня, а саме: оперативних та повітряних командувань, командування морської піхоти та десантно-штурмових військ, а також морського командування.

Окрім того, має бути здійснено розмежування посад начальника Генерального штабу та Головнокомандувача Збройних сил України з одночасним переходом Генерального штабу, штабів видів та штабів оперативного рівня ЗСУ на J-структуру.

Очікується, що все це дасть можливість покращити систему управління, адже буде чітко регламентовано: хто відповідає за підготовку, а хто за застосування Збройних сил. Тобто, має стати так, як у країнах-членах НАТО.

До речі, стандарти НАТО – це не щось абстрактно-умовне, як багато хто думає. Вони виписані цілком реальною "Угодою зі стандартизації", що являє собою міжнародний договір, який регламентує загальні правила, визначає спільний порядок дій, закріплює єдину термінологію і встановлює умови уніфікації технічних процесів, а також озброєння та військової техніки, іншої матеріальної частини збройних сил Альянсу та країн-партнерів.

Стандарти НАТО (а всього їх понад 1300), умовно можна розділити на адміністративні, оперативні та матеріально-технічні. Адміністративні стандарти визначають процеси управління та обміну інформацією, а також порядок роботи з документацією. Оперативні стандарти спрямовані на оперативне планування застосування військ. Матеріально-технічні стандарти визначають єдині вимоги до озброєння і військової техніки союзників, управлінню життєвим циклом, а також кодифікації предметів забезпечення.

Радує те, що нова влада, як і попередня, розуміє: без переходу на ці самі стандарти НАТО в цивілізованому світі Україні робити нічого.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook