Реформа Держприкордонслужби: Чи піде на користь тотальне скорочення генералів

Днями у рамках проекту "Нове обличчя керівного складу" Державна прикордонна служба України (ДПСУ) провела масштабний прозорий відбір кандидатів на посади керівників органів охорони кордону. Як часто буває в подібних випадках, цей проект впроваджується на грантові кошти – цього разу за підтримки Посольства США в Україні та Міжнародної організації з міграції.

Окрім того, що ці посади досить відповідальні (відібрані керівники фактично є основними менеджерами в прикордонних регіонах, які безпосередньо гарантують безпеку кордону і прикордонний контроль у пунктах пропуску), вони стали першими ластівками кадрової реформи ДПСУ, анонсованої влітку цього року.

Щодо самого конкурсу, то у ньому брало участь 25 офіцерів з різних регіонів України. Усі фіналісти пройшли серйозний відбір, під час якого було перевірено їхні професійні якості, фізичну, психологічну готовність, особисту мотивацію та лідерські здібності. На завершення кожен мав кваліфікаційну співбесіду з комісією, до якої увійшли поважні українські та іноземні фахівці. Завершувала все презентація результатів відбору, на якій було представлено підсумковий рейтинг учасників конкурсу.

В результаті, перемогу у конкурсі здобув підполковник Олег Трофіменко – перший заступник керівника Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" (до якого входять пункти пропуску "Бориспіль", "Жуляни" та інші підрозділи). Друге місце посів підполковник Денис Нікашин – перший заступник командира Одеської окремої авіаційної ескадрильї. Третє –  полковник Андрій Савчук, перший заступник начальника Луцького прикордонного загону. Четверте – підполковник Олег Комісарук,   заступник начальника відділу Департаменту охорони державного кордону Адміністрації Держприкордонслужби. П'яте – полковник Юрій Петрів, заступник начальника Головного центру оперативного документування та оперативно-технічних заходів.

Після затвердження Колегією ДПСУ, п'ятеро найкращих за результатами конкурсу офіцерів очолять прикордонні загони. Решта, за рейтингом, увійдуть у кадровий резерв.

Також було анонсовано, що наступними за таким конкурсом будуть добирати кандидатів на посади керівників оперативно-розшукових підрозділів, а в подальшому усі призначення на посади від керівників відділів прикордонної служби і вище будуть відбуватися за рейтингом відкритого і об'єктивного конкурсу.

Варто відзначити, що в українській Держприкордонній службі такі речі відбуваються вперше, адже раніше всі керівники призначались "згори" і часто критерієм були не професіоналізм і досвід, а вміння вислужуватись.

Разом з тим, голова Держприкордонслужби Сергій Дейнеко, призначений на посаду указом президента Зеленського від 13 червня, в інтерв'ю одному з українських ЗМІ наголосив, що нова ідеологія відбору офіцерів на керівні посади – це лише частина великої реформи, яка стартувала у 2019 році і включає в себе оптимізацію усієї структури ДПСУ.

Читайте також: Дейнеко і Балан: Хто командуватиме прикордонниками і Нацгвардією.

Реформа Адміністрації

У 2019 році почали і фактично завершили реформування центрального органу ДПСУ – Адміністрації Держприкордонслужби. Було скорочено невиправдано-велику кількість управлінських структурних підрозділів – кількість департаментів було скорочено з 15 до 5.

Раніше кожна посада начальника департаменту передбачала граничне військове звання генерал-лейтенанта, що створювало певну диспропорційність. Зараз залишилось 5 департаментів, начальники яких мають обиратись на прозорих конкурсах з граничним військовим званням підполковник.

"У ДПСУ штатна чисельність генералів становила 54 посади. На момент мого призначення на посаду 38 осіб мало звання – генерал. Після реформи по адміністрації ми скоротили 6 посад генералів. А в завершення реформування у нас має залишитись лише 19 генералів", – розповів Дейнеко.

Реформа регіональних управлінь

Також на фінальному етапі перебуває реформування територіальних органів ДПСУ – регіональних управлінь. На червень 2019 року їх нараховувалось 8, станом на кінець грудня залишилось 4, які справляються з тим самим обсягом обов'язків.

"Регіональні управління – це структура, яка безпосередньої участі в охороні кордону не бере, а відтягує великий ресурс матеріально-технічного забезпечення. Якщо 90% з тих, хто служить там, одного дня просто не прийдуть на роботу, то ніхто не помітить, що щось відбулося. Тобто вони ніяк не впливають на стан охорони державного кордону", – пояснив Дейнеко.

У рамках реформи відбулося масштабне перепідпорядкування органів охорони державного кордону. Зокрема Донецький та Краматорський прикордонні загони увійшли до складу Східного регіонального управління Держприкордонслужби (раніше були у складі Донецько-Луганського регіонального управління). Для ефективної взаємодії органів та підрозділів Держприкордонслужби в складі Об'єднаних сил в структурі Східного регіонального управління створене Оперативно-військове управління з місцем дислокації у Краматорську.

Зміни торкнулися й органів Державної прикордонної служби в інших регіонах України. Херсонський та Бердянський прикордонні загони, що були у складі Азово-Чорноморського регіонального управління, тепер підпорядковані Південному регіональному управлінню.

Також розширилась ділянка відповідальності Західного регіонального управління. До його складу увійшов Луцький прикордонний загін, який до цього був у складі Північного регіонального управління. У свою чергу Чернігівський та Житомирський прикордонні загони, які теж були у складі Північного регіонального управління, вже є органами охорони кордону центрального підпорядкування.

"Ми хочемо привести управлінську структуру до загальноєвропейських стандартів", – прокоментував мету реформи Сергій Дейнеко. 

Він зауважив, що керованість органів та підрозділів за новим штатом територіальних органів буде й надалі ретельно аналізуватися. У результаті цього аналізу може продовжитися оптимізація організаційно-штатної структури.

За рахунок вивільнених посад планують посилити органи та підрозділи охорони кордону. Пріоритет – загони, залучені до проведення операції Об'єднаних сил.

"Усі посади, які будуть вивільнені, будуть спрямовані на підрозділи, які безпосередньо охороняють державний кордон. Все буде зроблено для того, аби солдат, який охороняє державний кордон, ніс службу в умовах, які дозволяють йому бути впевненим, що за ним є велика прикордонна родина і є держава Україна", – сказав голова ДПСУ.

Власне, за новими штатами територіальні органи Держприкордонслужби почали роботу вже 21 грудня.

Трирівнева система управління

В перспективі ДПСУ планує відмовитись від призову строковиків і перейти на трирівневу систему управління:

- Підрозділ охорони державного кордону (безпосередньо охороняє державний кордон);

- Прикордонний загін;

- Адміністрація Державної прикордонної служби.

Тобто, планується взагалі відійти від практики регіональних управлінь і перейти на контрактну форму несення служби. Щоправда, часові рамки цих структурних змін ще не озвучили. Відомо лише, що заманювати людей на держприкордонслужбу збираються підняттям грошового забезпечення (зарплати) і вирішенням питання забезпечення прикордонників житлом.

Зате відомо, що у 2020 році у Держприкордонслужбі увага сконцентрується на підготовці до охорони тимчасово неконтрольованих ділянок державного кордону, нарощенні спроможностей у складі сил оборони, інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону, зміцненні засад національно-патріотичного виховання та підвищенні рівня довіри до прикордонників.

Також у наступному році має завершитись перерозподіл функціональних обов'язків між новими підрозділами, утвореними після організаційно-штатних заходів у службі. Принаймні, такі основні напрями діяльності та подальшого розвитку Держприкордонслужби у 2020 році схвалила 19 грудня Колегія Адміністрації ДПСУ.

Будемо дивитися, що з того вийде.