Реабілітація та реінтеграція ветеранів: Чому в Україні досі немає державної програми

Час від часу в інформаційному просторі проскакують новини про ті чи інші програми реабілітації та/або реінтеграції ветеранів війни на Донбасі. Остання така новина трапилась 5 лютого і стосувалась вона програми для українських ветеранів від Державного департаменту США вартістю 5,1 млн доларів, яку в Україні реалізовує міжнародна громадська організація IREX (International Research & Exchanges Board).

Власне, тема реінтеграції ветеранів бойових дій у громадянське суспільство не нова і в Україні про неї заговорили з першого ж дня збройного протистояння на сході, адже в епоху глобалізації практично весь світовий досвід знаходиться буквально перед очима.

Для багатьох держав світу, які в той чи інший спосіб брали участь у військових конфліктах, важливим питанням були і залишаються реабілітація і реінтеграція ветеранів. Там з цією метою розроблені і діють спеціальні програми для учасників бойових дій.

Зокрема, в Сполучених Штатах Америки на національному рівні працює програма з іпотерапії, що перекладається українською як "Коні для героїв". Фінансується вона коштом держави та благодійників. Програма реалізується завдяки співпраці спеціалізованих військових госпіталів з кінськими клубами. Послуги іпотерапії надаються колишнім солдатам на безоплатній основі. Взаємодія із тваринами, які подібно до людей мають свій характер, позитивно впливає на емоційний фон осіб у стані депресії, а в поєднанні з груповими заїздами сприяє соціалізації та реінтеграції у суспільство.

В Ізраїлі життя ветеранів збройних сил, які отримали інвалідність, забезпечується завдяки співпраці уряду та Beit Halochem – міжнародної мережі закладів допомоги в результаті участі у воєнних конфліктах. Це великі центри площею від 5,5 тис. до 10 тис. квадратних метрів, які надають ветеранам та членам їхніх родин послуги фізіотерапії, гідротерапії та реабілітації. Окрім тренажерних залів і басейнів, такі центри пропонують низку освітніх та культурних заходів, а також творчих майстерень. Мережа центрів існує за підтримки неприбуткових організації різних країн, а також спеціального Відділу реабілітації при Міністерстві оборони.

На жаль, в Україні, попри те, що фактична війна на Донбасі триває вже сьомий рік, досі такої державної програми немає. Станом на сьогодні в нашій державі для мінімізації непрямих втрат і зменшення негативних наслідків для ветеранів АТО/ООС працюють переважно різноманітні громадські організації та недержавні інституції за підтримки міжнародних донорів. Та переважно такі ініціативи носять регіональний характер.

Найбільш відомим є проект "Підтримка реінтеграції ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей", який впроваджує Міжнародна організація з міграції (МОМ) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проект триває із січня 2019 до червня 2020 року і впроваджується МОМ у трьох пілотних областях: Київській, Дніпропетровській та Львівській.

У рамках проекту передбачено підтримку заходів соціального згуртування: спортивних змагань, майстер-класів, круглих столів із представниками місцевої влади. Кваліфіковану психологічну допомогу в рамках проекту надають фахівці, які пройшли підготовку з роботи з ветеранами та членами їхніх родин. Також компонентом проекту є тренінги та гранти на підтримку кар'єрного розвитку та самозайнятості ветеранів. Так, гранти до 400 євро на професійну освіту, перекваліфікацію або підвищення кваліфікації буде надано 400 ветеранам, що пройдуть конкурсний відбір. Стільки ж ветеранів отримають гранти розміром до 1000 євро на розвиток власної справи.

Для чого європейцям робити і фінансувати те, чим мала б займатись наша держава? Ось як вони самі це пояснюють.

"За останні 25 років Міжнародна організація з міграції (МОМ) стала одним із глобальних лідерів у підтримці колишніх учасників бойових дій та громад, до яких вони повертаються, впровадивши реінтеграційні програми у понад 30 країнах світу. Досвід МОМ свідчить, що активне залучення ветеранів до життя громад є запорукою консолідації та стабілізації суспільства, і сьогодні ми ділимося цим досвідом і з Україною", – пояснює доктор Лоре Слапак, в. о. голови представництва МОМ в Україні.

"Ветерани вже засвідчили своїми діями, що вони готові захищати свою країну. Підтримка ветеранів у подоланні викликів, з якими вони стикаються, допоможе використати цю позитивну енергію на користь всього суспільства. Саме тому ЄС вірить, що допомога ветеранам та їхнім родинам є надзвичайно важливим внеском у безпечний та надійний розвиток України", – сказав нещодавно голова представництва Європейського Союзу в Україні, посол Хюг Мінгареллі.

Також реабілітацією ветеранів АТО/ООС на проектній основі займається міжнародний благодійний фонд "Український жіночий фонд", хоч і з певним гендерним ухилом. Протягом останніх років фондом було профінансовано низку проектів.

Зокрема, у Полтавській області проект "Запобігання та протидія домашньому насильству в сім'ях учасників АТО" реалізувала Полтавська обласна федерація східних єдиноборств "Дракон". Проект передбачає створення реабілітаційного Центру для жінок з сімей АТО з наданням їм та сім'ям АТО психологічної, побутової допомоги, проведення оздоровчо-реабілітаційних, спортивних занять, тренінгів та спеціальних індивідуальних занять з запобігання насильству та емоційно- психологічного розвантаження. Передбачається також надання тимчасового прихистку жінкам-жертвам домашнього насильства з сімей АТО в даному Центрі.

Також можна виділити проект "Війна, яка не відпускає": кампанія проти насильства над жінками учасників АТО", яку реалізовує ГО "Центр інформації про права людини". Проект покликаний озвучити в загальноукраїнських ЗМІ, зокрема в жіночих виданнях, або ЗМІ, аудиторія яких переважно жінки, проблему насильства над жінками.

У кількох містах Хмельницької області у 2019 році, в рамках реалізації комунікаційної кампанії плану Коаліції "Хмельниччина 1325", за фінансової підтримки "Українського жіночого фонду", запрацювали Інформаційно-консультативні центри для учасників АТО, їхніх родин, внутрішньо переміщених осіб та жертв домашнього насилля.

Ще одним відомим проектом з реінтеграції ветеранів є приватна військова корпорація Donbas Battalion Corp, яка була створена влітку 2019 року в США і складається з українців.

"Так склалося, що дуже багато добровольців, атовців, які пройшли через бойові дії, не можуть знайти себе в мирному житті. Дуже багато випадків суїциду, невмотивованої агресії, яка закінчується кримінальною відповідальністю. Якщо вони намагаються знайти роботу після демобілізації – виникають великі проблеми з роботодавцями. З великим скрипом роботодавці беруть АТОвців. Тому багато виїжджають за кордон: збирати полуницю, будувати будинки, хтось спивається або потрапляє у в’язницю. Якщо держава не використовує такий серйозний ресурс, як люди з підвищеним почуттям справедливості, які пройшли бойові дії, то ми вирішили їх зібрати і надати їм можливість нормального життя. Щоб вони могли використовувати всі ті якості, які придбали на війні, і при цьому ще заробляли нормальні гроші, утримували свої сім’ї. Щоб вони не відчували себе як у приймаках, а були нормальними людьми, які можуть гордо дивитися на оточуючих, не залежати ні від кого економічно, і робити те, що вони вміють найкраще", – пояснив логіку створення корпорації колишній командир батальйону Донбас" Анатолій Віногродський, який є одним з керівників цієї структури.

Що стосується згаданої на початку статті програми від Держдепу США, то у прес-релізі зазначено, що "чинна програма реінтеграції ветеранів використовуватиме інформацію на основі фактично даних, щоб забезпечити Україну інструментами, які дадуть їй змогу краще надавати послуги з турботою про ветеранів, які повернулися з Донбасу". Все зрозуміло? Отож…

Разом з тим, наше прохання – надати більш вичерпну інформацію щодо цієї програми – в IREX проігнорували. Погодьтеся, подібна поведінка організації, яка "освоює" кількамільйонний доларовий грант відверто насторожує – якщо вони не можуть журналістам пояснити суть своєї програми, то як вони збираються працювати з ветеранами АТО/ООС?