Призов-2018: Чому воєнкоми дійшли до облав на вулицях і вокзалах

В Україні триває черговий призов до армії, під час якого воєнкоми хваляться успіхами, а ухилянти переповідають страшні історії

Фото – Міноборони

Триває останній місяць чергового призову до армії, який має всі шанси стати легендарним. Легендарним у тому сенсі, що про нього кожен буде розповідати свої легенди.

Наприклад, начальник Головного управління персоналу – заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Артур Артеменко під час брифінгу 10 грудня повідомив, що план на цю призовну кампанію вже майже виконано.

"Призовними комісіями у війська відправлено 17620 призовників, 98% від плану. Решта 340 призовників буде відправлено за графіком протягом тижня", – заявив Артеменко.

Нагадаємо, що протягом цієї призовної кампанії на військову службу заплановано залучити 17960 осіб, з них: у ЗСУ – 9010, в Держспецслужбу транспорту – 900, в Держприкордонслужбу – 1550 і в Нацгвардію – 6500.

Найбільше строковиків призвуть у Дніпропетровській (1850), Харківській (1300) та Одеській (995) областях, а найменше – у Луганській (260), Закарпатській (425) та Донецькій (440). Що стосується Києва, то в столиці планують набрати 744 осіб.

Мова саме про призов. Не плутати зі зборами резервістів, які паралельним курсом проходять у зв'язку з оголошеним у країні воєнним станом.

Читайте також: Масштабні збори резервістів: Кого і навіщо заберуть в армію перед святами.

Про столицю варто згадати окремо. Днями заступник військового комісара – начальник відділу комплектування та призову Київського обласного військового комісаріату Василь Лисенко в інтерв'ю похвалився, що в столичній області план військового призову вже виконали на 100%, наголосивши при цьому, що 99% призовників прийшли добровільно.

"Не знаю, як в інших містах, але у нас в Київській області йдуть хлопці цілеспрямовано, 99% - це бажаючі, які нормально ставляться до військової служби", – запевнив Лисенко.

Самі ж призовники та співчуваючі їм на інтернет-форумах і в тематичних групах у соціальних мережах озвучують дещо інше бачення ситуації. Переважно вони скаржаться на жорсткі методи "розшуку та сповіщення" тих, хто ухиляється від строкової служби.

Зокрема, адвокат Дмитро Марцонь розповів, що киян затримували просто на вокзалі: "Хлопця затримали о 21 годині на вокзалі, там групу взяли. О 22 годині вони вже були у військкоматі, а о 23 годині він уже нібито медкомісію пройшов. О 2-3 годині ночі вже повезли у Львів служити. Хоча, звісно, в нічний час медкомісія не працює, та й за годину пройти всіх лікарів і здати аналізи навряд чи вдасться".

Судячи з форумів, схожі ситуації в Києві не рідкість. Сестра одного з місцевих призовників розповіла, що її брата схопили неподалік від станції електрички.

"Він збирався їхати до бабусі за Київ, ішов на електричку. Підійшли двоє у камуфляжі й поліцейський. Спочатку у нього попросили документи, він не став їм давати. Його буквально змусили сісти в авто, нібито для того, щоб проїхати в поліцейський відділок. А самі відвезли у військкомат. Там протримали декілька годин. Ми не знали, де він, поки хтось нам не зателефонував і не повідомив. Взяли адвоката, і тільки з його допомогою нам вдалося брата звідти витягти", – написала дівчина.

Не краща ситуація і в регіонах. Зокрема, Крістіна Роля з Ужгорода стверджує, що її брата забрали прямо з робочого місця і без проходження медогляду одразу ж відправили у Львів для проходження строкової служби.

Що цікаво, в ужгородському військовому комісаріаті заперечувати нетрадиційні методи призову не стали, пояснюючи це досить тривіально: ухилянтів побільшало, тоді як план призову для області також збільшили, тож вони змушені діяти жорсткіше. До речі, за ухилення від строкової служби в Ужгороді вже складено понад 250 адмiнпротоколiв і відкрито 6 кримінальних проваджень.

Варто зазначити, що юридичне трактування питання силовими органами і юристами діаметрально відрізняються. Юристи в один голос стверджують, що це ні що інше, як перевищення повноважень працівниками військкоматів та поліцейськими. Ті ж, у свою чергу запевняють, що діють в рамках закону.

"Співробітники поліції в даному випадку мають право попросити людину пред'явити її документи для ознайомлення з її особою, а також поліція має повноваження розшукувати осіб, які ухиляються від відбування строкової військової служби. Цих осіб, якщо є потреба, вони доправляють до військових комісаріатів", – пояснила Інеса Манзулич-Іванова, спеціаліст відділу комунікацій ГУ Нацполіції у Закарпатській області.

Генштаб при цьому зайняв третю позицію: "ні нашим, ні вашим". Там холоднокровно дочекались майже завершення призову, після чого заявили, що ловити призовників на вулицях – незаконно, і всі, хто так робив, будуть покарані. При цьому, як можна здогадатись, нікого з "незаконно" відловлених призовників додому не відпустили.

Таким чином черговий призов в Україні, вже можна писати впевнено, завершиться цілком успішно з точки зору статистики і виконання плану, однак чи можна його назвати успішним з точки зору законності і рівня довіри української молоді до силових структур – питання більш ніж дискусійне. Можна навіть припустити, що якщо подібним чином відбуватимуться і наступні призовні кампанії, то армію почнуть не просто боятись, а й люто ненавидіти.

А з іншого боку: що робити військовим комісаріатам, якщо від них "згори" вимагають виконання плану? Та й тих, хто "спускає" цей план, також можна зрозуміти: державу повинен хтось захищати, а окрім як серед призовників черпати кадровий резерв для контрактної служби в ЗСУ, за великим рахунком, більше ніде. До речі, за словами воєнкомів, лише близько 20% призовників потім виявляють бажання продовжити службу у Збройних силах за контрактом.

Між іншим, витрати на проведення призову складають майже 65 мільйонів гривень.

Читайте також: Зрив військового призову: Чому українці "забили" на армію.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Мітки: #ООС #ЗСУ