Загострення в АТО. Чому знову гаряче під Маріуполем (КАРТА)

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію у зоні проведення антитерористичної операції. "Режим тиші" офіційно (його оголошували лише на Великодні свята) і неофіційно (все одно його ніхто не дотримувався) завершився, і на фронті настали "сірі будні".

Останніми днями ситуація вздовж лінії розмежування повернулась до звичного стану речей з постійними обстрілами російської артилерії і вилазками терористичних диверсійно-розвідувальних груп. Приазов'я в цьому плані ніколи не пасло задніх, а подекуди й навпаки – задавало тон усьому Донбасу.

Так саме тут бойовики випробували тактику, яку пізніше взяли на озброєння і на інших ділянках фронту. Полягає вона у вилазках мобільних штурмових груп з використанням БМП під прикриттям щільного вогню снайперів.

Ось і останніми днями в районі Водяного противник повернувся до використання бронегрупи з 2-х БМП-2 для обстрілу передових позицій ЗСУ. Крім цього по позиціях поруч із Широкиним ворог стріляв з БМП-2 із околиць Саханки.

Крім цього, за даними штабу АТО, на Приазовському напрямку, з мінометів калібру 120-мм противник вів вогонь по позиціях поруч Широкиного, а з протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів обстрілював опорні пункти в районі Водяного.

Взагалі, весь Новоазовський район зараз нагадує порохову діжку, яка може в будь-який момент вибухнути. З настанням тепла, підсиханням ґрунту і появою "зеленки", бої у цьому районі значно почастішали. Останній з них було зафіксовано вчора увечері в 19:14 за київським часом. Причому, бій був – як годиться: з використанням стрілецької зброї, мінометів і бронетехніки.

Однак, це ще квіточки. З певного розвитку подій тут може розгорітись сама справжня війна. Зокрема, вибухнути може ситуація під нашим Водяним і ворожими Пікузами, які розділяють всього 2 кілометри. Крім того, ЗСУ стоять поруч з висотою "Дєрзкая" (чи "Дєрзкій" від назви кургану), яку поки що також контролюють терористи, але на яку давно поклали око наші.

Думки про повномасштабні бойові дії у цьому районі виникли не на порожньому місці. Попри позиційний характер боїв з відсутністю ознак повноцінного наступу, кидається в очі те, що бойовики суттєво посилюють власні позиції як на першій лінії їхньої оборони, так і вибудовують другу лінію оборони.

Особливо це помітно під Верхньошироківським (колишній Октябрь), Заїченком і Азовим (колишнє Дзержинське), де за Великодні свята підрихтувались старі і виросли нові укріплення.

Паралельно з цим ворог посилює власну мобільність. Між Азовом та Заїченком, за даними "Інформаційного спротиву", сформувалась вогнева група, що складається з 4-х одиниць БМП-2 та 2-х одиниць МТ-ЛБ і 2-х взводів живої сили.

Отож, близькість між позиціями ЗСУ і терористів, посилення вогневих позицій обох сторін, а також початок тепла і сезону "зеленки" наштовхують на думки, що ситуація може вибухнути в будь-який момент. Дехто з аналітиків вже почав говорити про початок повноцінної літньої кампанії.

Також не варто забувати про схильність ЗСУ до так званого "повзучого наступу". У минулому році він мав свої наслідки: ще влітку 2016-го Водяне не в повному обсязі контролювалося українською армією, а зараз Водяне – вже другий ешелон нашої оборони.

Тому прагнути потрібно миру, але готуватись до війни. Адже справжній мир настане лише після перемоги.