Кого в "Л-ДНР" ліквідують після "Мотороли" (СПИСОК)

Вчорашня ліквідація Арсена "Мотороли" Павлова, ким би вона не була організована, неабияк сколихнула українську частину суспільства. Що й казати – кат полонених українських військовослужбовців нарешті відправився в гості до Люцифера – звістка більш, ніж приємна. Разом з тим є всі підстави вважати, що колишнім працівником автозаправки справа не обмежиться.

Depo.ua проаналізував ситуацію на предмет того, хто з поплічників "Мотороли" може незабаром скласти йому компанію в пеклі і чому.

Михайло "Гіві" Толстих

Колишній охоронець в супермаркеті, а зараз "полковник ДНР" і "командир батальйону "Сомалі" після вчорашнього вечора повинен переживати за своє життя чи не найбільше, адже на пару з "Моторолою" він був таким собі постановочним "героєм-ополчєнцем".

Якщо десь потрібно було справити враження перед камерами російського ТБ – ці двоє були першими на виклик. Тож цілком логічно, якщо "Моторолу" прибрали спецслужби ФСБ в рамках зачистки тих, хто дуже багато знав, то "Гіві" повинен стати наступним. А знати він може й справді немало, так як найбільше прославився внаслідок боїв за Іловайськ і Донецький аеропорт – не надто благородних епізодів цієї війни з боку росіян.

Якщо ж "Моторолу" ліквідували-таки українські спецслужби, то "Гіві" також повинен втратити сон – по цей бік поребрика на нього також мають чималий зуб. Одні допити на камеру українських полонених варті того, щоб він зайшов в ліфт і більше ніколи з нього не вийшов.

Да і своїм "Гіві" також немало насолив. Байки про те, що з його так званого "батальйону" масово дезертирують бойовики і на їх місце категорично відмовляються йти новобранці, вже давно перестали бути байками. Плюс його жадібність до легкої наживи і манія все довкола різати та продавати на металобрухт, мабуть, давно стоїть поперек горла керівництву так званої "республіки".

Ігор "Стрєлок" Гіркін/Стрєлков

Людина, яка "натиснула на спусковий курок війни" на Донбасі, і яка давно виявилась не при справах, апріорі знаходиться під підозрою ліквідації. Адже хто, як не він знає найбільше нюансів серед виконавців операції по захопленню Слов'янська, а перед тим і Криму? Тим більше, що він зараз проживає на території Росії, а там, як відомо, люди живуть рівно до того часу, поки це цікаво російській владі.

Ситуація Гіркіна ускладнюється його критикою як на адресу так званих "Л-ДНР", так і на адресу путінського режиму, тому його на тому світі раді були б бачити як перші, так і другі. До того ж кілька замахів на своє життя він вже пережив після повернення з Донбасу.

Єдиний, кому Гіркін цікавий живим, це українські спецслужби. Знову ж таки, все з тієї ж причини, з якої він повинен бути цікавим мертвим Путіну – він надто багато знає і може бути як цінним свідком на Гаазькому трибуналі Путіна (якщо до нього таки дійде), так і не менш ціним експонатом на лаві підсудних.

Олександр Бородай

Крім всього іншого, це саме та людина, яка фігурує на аудіозаписах за участі Гіркіна з окупованого ним Слов'янська. Власне, саме йому Гіркін доповідав про виконану роботу та отримував завдання, отже Бородай про події буремної весни 2014-го року знає не менше, а навіть більше за Гіркіна.

От тільки є один нюанс: дотягнутись до нього з метою ліквідації можуть лише спецслужби Росії. В інших, можна сміливо припустити, закороткі руки. Тому, якщо з Бородаєм раптом трапиться "нещасний випадок", чи він "накладе на себе руки" – ми точно будемо знати, хто за цим стоїть і які мотиви.

Олександр Захарченко

Глава "ДНР" давно сидить у печінках як російським кураторам, так і українським військовим. Перші втомились терпіти його жадібність і постійні дерибани російської гуманітарки та грошових траншів, а також не завжди адекватні та не санкціоновані з російськими кураторами дії на полі бою. Всі ж пам'ятають випадок, коли його після самовільного і невдалого прориву лінії фронту під Донецьком викликали на килим в Ростов-на-Дону у 2015-му році?

Останнім часом Росія зменшила розмір фінансування "ДНР", звинувативши керівництво "республіки" в розкраданні грошей. Захарченко тоді категорично протестував, але навряд чи зумів переконати Суркова у своїй непричетності до цих процесів. До того не так давно він вирішив хитро узаконити дерибан гуманітарної допомоги і, очевидно, думав, що ніхто не помітить справжніх мотивів.

На "внутрішньому фронті" ситуація в Захарченка трохи спокійніша – всіх більш-менш вагомих конкурентів він прибрав ще в перші роки свого "правління". Однак, і тут не потрібно недооцінювати ситуацію. Ну а для українських спецслужб будь-який лідер будь-якого незаконного бандформування є ласою мішенню, тому тут лише дай дорогу.

Олександр Ходаковський

Колишній кадровий СБУшник, колишній найближчий соратник глави "ДНР" Олесандра Захарченка, а також командир бригади "Восток" від недавнього часу перебуває в опозиції до влади "республіки". Сталося це після того, як Захарченко не довго думаючи повішав на Ходаковського всіх собак у справі про дерибан російських фінансових траншів "на розвиток республіки".

Звичайно, де факто Захарченку ніхто не повірив, але де юре відмазка "проконала" і всі сторони конфлікту зуміли зберегти хорошу міну при поганій грі. Всі, крім Ходаковського. Не виключено, що він справді затаїв образу і Захарченко про це знає, адже, як відомо, з найкращих друзів виростають найнебезпечніші вороги. А в таких випадках, як то кажуть: "є людина – є проблема; нема людини – нема проблеми". До того ж для Захарченка Ходаковський є занадто незручним свідком.

Павло Губарєв

"Народний губернатор" і золотий хлопчик "Русской вєсни" дуже швидко усвідомив свою непотрібність на святі життя під назвою "ДНР". Дорослі дядьки не те що не дозволили йому стати "губернатором" – з часом взагалі викинули на задвірки історії. Фінальним акордом "політичної кар'єри" Губарєва на "звільненому від фашистів Донбасі" стало призначення Захарченком його мером Ясинуватої в січні 2016-го року, однак навіть з цієї "посади" його в перший же день зняли його ж методом – шляхом "народного мітингу", організованого соратником Захарченка Ходаковським.

Менше з тим, попри всю свою малозначимість з висоти сьогоднішнього дня, Павло Губарєв повинен досить багато знати про події буремної весни 2014-го року, тому в світлі повальних зачисток (якщо такі почнуться) його життя повинно також висіти на волосині.

Денис Пушилін

"Голова народної ради ДНР" а до цього заступник "народного губернатора" Павла Губарєва також повинен багато знати про події "Русской вєсни", адже саме за його безпосередньої участі було проголошено так звану "Донецьку народну республіку" 7 квітня 2014-го року.

Якщо Путін-таки піде на зачистку російського сліду в "Русской вєснє", то Пушилін повинен стати однією з перших жертв цього процесу. Навіть попри статус "Постійного повноважного представника ДНР на переговорах тристоронньої контактної груп в Мінську".

Крім цього мають зуб на нього і українські спецслужби, і "колеги" по так званому "ополченню". Особливо Андрій Пургін, якого Пушилін буквально підсидів на своїй нинішній високій посаді.

Андрій Пургін

Майже все те ж саме, що стосується Пушиліна, тільки навпаки. Для Росії він давно є списаним матеріалом, Україна за першої ж нагоди готова з ним поквитатись, плюс Денис Пушилін буде спокійніше жити, якщо раптом з Пургіним станеться "нещасний випадок". Все ж таки загроза помсти буде реальною до тих пір, поки буде жити суб'єкт цієї помсти.

Ігор Плотницький

Чому ватажок "ЛНР" може стати одним з наступних 200-х на Донбасі ми не так давно писали в окремому матеріалі. З того часу ситуація мало змінилась – трішки законсервувалась, але не більше. Хіба що внутрішні вороги Плотницького, нажахані вересневим візитом "Мотороли" і його "Спарти", зараз можуть видихнути і більш-менш спокійно планувати помсту. Ті з них, яким вдалося вижити і уникнути підвалу, звісно ж.

Леонід Пасєчник

"Міністр державної безпеки" "ЛНР" (МДБ ЛНР) Леонід Пасєчник є креатурою ФСБ і перебуває в контрах з главою "республіки" Ігорем Плотницьким, який є людиною Суркова. Власне, те, що прийнято називати "спробою перевороту в "ЛНР" є ніщо інше, як боротьба за владу над фінансовими і ресурсними потоками між російськими силовиками (руками "МДБ ЛНР") і Кремля (руками Плотницького і Ко).

У цьому контексті Пасєчник цілком може стати жертвою замаху зі сторони Плотницького, якому дуже не хочеться ділитись тими крихтами, які йому перепадають зі столу Суркова. Українським же спецслужбам Пасєчник наразі повинен бути нецікавим, так як своєю діяльністю підриває владу і авторитет лідера незаконного бандформування "ЛНР" і відволікає його від обстрілів українських територій.

Валерій Болотов

Активний учасник "Русской вєсни" на Луганщині і перший глава так званої "ЛНР" хоч і відійшов від активних справ і зараз проживає у Москві, займаючись поставками гуманітарки на Донбас, але він також входить до когорти людей, "які дуже багато знають".

До того ж гуманітарка – це чималі фінансові потоки. Адже ні для кого не секрет, що левова частка гуманітарних вантажів "конфіскується" керівництвом "ЛНР" і "ДНР", після чого продається "на ліво" за готівку. А там де існують різного роду "схеми", там рано чи пізно знаходяться "зайві" їх учасники.

Ігор "Бєс" Безлер

Найбільш загадковий з польових командирів "ДНР" завжди був найменш контрольованим "владою республіки" і примудрився в Горлівці, за словами очевидців, створити "сепаратну республіку в сепаратній республіці" – такий собі філіал пекла.

Вже неодноразово ходиди чутки про його смерть, однак жодного разу вони не підтвердились. Час від часу він залишав Україну, але з літа 2015-го року, за доступною інформацією, перебуває в Горлівці.

Захарченко повинен мати зуб на Безлера хоча б тому, що той не приховує свого зневажливого ставлення до політичного керівництва "ДНР", а саму "республіку" називає "банановою".