ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Пожежа на складах в Ічні: Чому диверсія була лише питанням часу

Поки Міноборони України будує 15 нових сховищ боєприпасів за стандартами НАТО, продовжують вибухати сховища старі

Depo.Війна
10 жовтня 2018 09:05
ФОТО: depo.ua

Склади з боєприпасами знову стали найбільш обговорюваною темою в Україні, витіснивши в інформаційному просторі на другий план навіть питання надання Українській Православній Церкві томосу про автокефалію. І це не дивно, адже за неповних два роки один за одним спалахнули три найбільших сховища боєприпасів, і ніхто не може дати гарантію, що продовження не буде.

Нагадаємо, в березні 2017-го року сталася масштабна пожежа на найбільшому складі зберігання боєприпасів в Україні – у місті Балаклія Харківської області. У вересні 2017-го року спалахнув склад боєприпасів у місті Калинівка Вінницької області, який вважається другим за величиною. Тоді ж Depo.ua дав прогноз, що наступним буде склад в Ічні Чернігівської області і відбудеться це на свято Дня захисника України, яке віднедавна святкується 14 жовтня. Як бачите, ми помилились лише на кілька днів – 6-й арсенал у місті Ічня спалахнув 9 жовтня.

Читайте також: На Чернігівщині вибухнули склади боєприпасів (ХРОНІКА).

6-й арсенал (в/ч А1479) у місті Ічня Чернігівської області завжди вважався третім за розмірами і стратегічним значення. Згідно відкритих даних, на його складах на площі 682 гектари зберігалося близько 130-150 тисяч тон боєприпасів майже всієї номенклатури: від набоїв для стрілецької зброї – до боєприпасів для реактивних систем залпового вогню, близько 20 тисяч тон з яких від початку проведення АТО було передано у зону бойових дій. При цьому даний склад вважався перевантаженим на 30%, а 60% від наявного там боєкомплекту потребувало утилізації.

Плюс на території даної військової частини були запаси неутилізованого пороху, який залишився після того, як ще за часів Кучми повикручували і попродавали все, що мало хоч якусь цінність (переважно, метал), що несло додаткову загрозу загорання і додаткову спокусу для диверсантів.

Однак, якщо за результатом калинівських вибухів у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстрували кримінальне провадження за статтею 113 ККУ "Диверсія", то ічнянську надзвичайну ситуацію попередньо кваліфікують, як "Недбале ставлення військової службової особи до служби" (ч.3 ст.425 Кримінального кодексу України). Саме цією статтею Військовою прокуратурою Центрального регіону України розпочато кримінальне провадження.

Разом з тим, за словами заступника начальника Генерального штабу, генерал-майора Родіона Тимошенка, чергові на постах чули чотири вибухи в різних місцях арсеналу, які передували пожежі та детонації боєприпасів.

"Інтенсивність вибухів в різних місцях говорить про те, що найбільш імовірно це диверсія", – припускає Тимошенко.

В СБУ також повідомили, що перевіряють кілька версій, основною з яких є "вчинення диверсії з проникненням на територію складів диверсійної групи" (друга – "порушення правил пожежної безпеки чи зберігання боєприпасів" і третя – "навмисний підпал чи підрив з метою приховування нестачі бойових припасів").

У свою чергу президент України Петро Порошенко під час наради із очільниками силових відомств наголосив, що очікує оперативного, однак відповідального розслідування надзвичайної ситуації. Він також озвучив інформацію про перебіг подій на складах. За словами президента, спочатку одночасно стались підриви трьох складів, через 20 хвилин після яких одночасно вибухнули ще шість складів, на яких зберігались снаряди до реактивних систем залпового вогню.

"Враховуючи близькість до російського кордону, не випадково, що основною версією Служби безпеки України є диверсія", – зауважив Верховний головнокомандувач.

Тобто, звучать ті ж самі меседжі, що й минулого року в Балаклії і Калинівці. І на перший погляд справді все скидається на те, що жодних висновків з попередніх двох трагедій зроблено не було, однак це не зовсім так. З власних джерел у Збройних силах України, нам вдалося отримати більш-менш повне уявлення про справжній стан речей з охороною складів через рік після Калинівки.

Як ми писали рік тому, військові склади в Україні охороняє ВОХОР (Воєнізована ОХОРона) Збройних сил України. Це такі підрозділи воєнізованої охорони, спеціально створені для забезпечення охорони та оборони особливо важливих і режимних об'єктів з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ, організацій (склади (території) з ракетами, мінно-торпедним озброєнням, зі зброєю та боєприпасами, пально-мастильними матеріалами, військовою технікою та озброєнням тощо) Збройних сил України.

Згідно Положення про воєнізовану охорону об'єктів Збройних сил України, потрапити на службу у ВОХОР може будь-який повнолітній дієздатний несудимий громадянин України, який успішно пройшов медичний і психіатричний огляд. Тобто, з 2012-го року стратегічні об'єкти Збройних сил України, якими є арсенали озброєння, з подачі тодішнього міністра оборони України, громадянина Російської Федерації Дмитра Саламатіна, охороняли люди, які можуть бути як військовими у відставці, так і просто випадковими чоловіками і жінками без будь-якого попереднього досвіду служби в армії.

І саме так було до пожеж у Балаклії і Калинівці. Але після них на складах додатково були створені батальйони охорони з числа військовослужбовців ЗСУ, в кожному з яких спочатку було по 2 роти охорони, кожна з яких мала по 4 взводи. Однак, за інформацією джерела в ЗСУ, вже через півроку в кожній роті скоротили по 2 взводи, залишивши фактично лише одну роту охорони на батальйон.

Звісно, дане скорочення відбувається не від хорошого життя і не за примхою командування, а через тотальний недобір кадрів. Простіше кажучи, з армії масово звільняються контрактники (особливо після набуття чинності закону № 6052, який, по суті, відчинив їм двері на вихід) і охороняти склади банально нікому. Інше джерело повідомляє, що в тій же Ічні в батальйоні охорони через нестачу контрактників служили призовники.

Читайте також: Всі на вихід: Чи розвалить новий закон українську армію.

При цьому заради справедливості варто відзначити, що самі батальйони охорони продумані і сплановані досить непогано – там навіть є кінологічні відділення, а собаки пройшли навчання в мінному центрі. Однак по факту ці собаки часто навіть не залучаються до служби по причині недопрацювань на місцях – багато де для них навіть вольєрів не збудовано, не кажучи вже про забезпечення відповідним харчуванням. Простіше кажучи, задумано все чудово, але реалізація традиційно підводить.

Та як би там не було, а чергова надзвичайна ситуація відбулася і реагувати на неї потрібно. Звісно, за підсумками подій в Ічні буде проведено розслідування і цілком можливо навіть знайдуть та покарають винних, адже третій за величиною склад боєприпасів, підірваний через рік після другого і через півтора року після першого – це вже нездорова тенденція, яка в першу чергу б'є по вищих командних чинах як Міноборони, так і Генштабу і навіть СБУ. Не кажучи вже на те, що кидає неприємну тінь на Верховного головнокомандувача тире президента України, у якого перевибори на носі.

Можливо, за результатами розслідування когось навіть запідозрять у співпраці з іноземними диверсантами. Адже, якщо вина посадовців обмежиться лише службовим недбальством, та ще й з виправдальними вироками, як це було в Балаклії і Калинівці, то суспільство може елементарно не зрозуміти, чим майже напевно скористаються популісти з багаточисленного табору опозиціонерів і опозиціонерок. Судячи з усього, розуміє це й чинний президент.

"Я не хочу зараз намагатися влаштувати покарання заради піару. Але ніхто з хапуг, з тих, хто своєю недбалістю допустив це, відновлений не буде", – заявив Порошенко, говорячи про відповідальність винних в інциденті на 6-му військовому арсеналі поблизу міста Ічня.

Але тут варто пригадати, що відповідальність за діяльність арсеналів Міноборони, зокрема 48-го "калинівського" та 6-го "ічнянського", де стались останні пожежі, несе Центральне ракетно-артилерійське управління, начальник якого не так давно успішно оскаржив у суді своє дисциплінарне стягнення після пожежі в Калинівці.

Читайте також: Хто наступний: Які ще склади ЗСУ може атакувати ворог.

Більше новин про події в зоні АТО читайте на Depo.Війна