Послідовна зрада чи серія збігів: Як українську армію знову тягнуть до радянщини

Наразі побільшало випадків, коли все те прогресивне, що сталося з українською армією за останні роки, намагаються або скасувати, або спаплюжити

Послідовна зрада чи серія збігів: Як укр…

За дивним збігом обставин після чергової зміни керівництва у Міністерстві оборони почався повзучий, але тотальний відкат до довоєнних часів, коли Збройні сили України нагадували невдало модернізовану радянську армію у її найгіршому варіанті.

Depo.ua вже писав про наступ на реформу харчування ЗСУ, який почався після того, як міністром оборони став Андрій Таран.

Читайте також: Жити по-старому: Чим Тарану не вгодила реформа харчування ЗСУ.

Але, як з'ясувалося, це не єдина вдала реформа в українській армії, яку зараз хочуть "відмотати назад". На початку червня забив на сполох головний ідеолог сучасної української військової айдентики Віталій Гайдукевич, під керівництвом якого з урахуванням історичних традицій розроблялись нові зразки військової форми, емблеми військових частин та з'єднань, знаки розрізнення, погони.

"Кажуть, Таран замахнувся на історичність погонів військових. Сорока на хвості принесла (поінформована сорока), що міністр оборони хоче прибрати з погон... зорю Скоропадського. Українськість? Історичність? Традиція? Спадковість? Ні, для декого це, "шо за фашизм?". Типу п'ятикутні зірки вони повернути не зможуть (бояться обурення), але замінити історичні ромби на "штота другоє" пробують вже", – написав Гайдукевич на своїй сторінці у Facebook 1 червня.

Як відомо, радянські п'ятикутні зірки на погонах замінили на самобутні ромбоподібні у 2017 році, запозичивши їх з символіки Української Держави гетьмана Павла Скоропадського. Тоді ж запровадили й оригінальний знак на головних уборах військовиків Сердюцької дивізії – "Сердюцька зоря".

Та, схоже, попри те, що нові зірки нашого війська є традиційними для української мілітарної традиції, комусь вони сильно ріжуть око.

ПРЕЗИДЕНТ ПОРОШЕНКО УТАЄМНИЧИВ ПРИСВОЄННЯ ГЕНЕРАЛЬСЬКОГО ЗВАННЯ ...

А вже 30 червня патріотичну частину суспільства обурила інша новина – для ЗСУ хочуть запровадити парадні погони, як дві краплі води схожі на радянські.

"Однією з нагальних проблем Збройних сил України, що склалась через різні чинники, залишається відсутність парадної та парадно-вихідної форми одягу військовослужбовців як такої", – розповів в інтерв'ю АрміяInform начальник відділу розробки та впровадження військової символіки Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ Ігор Непота.

На його думку, одним зі шляхів розв'язання питання в короткий час і без значних фінансових затрат може стати введення парадних погонів до наявної парадної та парадно-вихідної форми одягу. Як парадні погони для офіцерів Збройних сил України фахівці ГУРСМЗ запропонували прямокутні погони із заокругленим верхнім краєм, на яких стилізовано під історичні зразки має бути вишите плетіння погона для вищого, старшого й молодшого офіцерського складу.

На думку пана Непоти, в них простежується спадковість тих елементів знаків розрізнення, що були введені за часів гетьмана Павла Скоропадського. Однак, з цим категорично не погоджуються історики і колекціонери військової атрибутики. Зокрема, Асоціація колекціонерів військової символіки буквально розгромила цю ідею ГУРСМЗ, назвавши її псевдоісторичною.

"Ну гаразд, Гетьманат, так Гетьманат. Але навіщо спотворювати гарні погони зразка 1918 року російсько-радянськими "просвітами"? Навіщо розміщувати на золотих погонах золоті ж зірки? За часів Скоропадського зірки на золотих погонах були срібні, на срібних – золоті. Так було легше розрізняти звання. А якщо різне поле погона вказує на категорію офіцерського складу, навіщо генералам почепили ще й булави? Логіка щонайменше дивна", – йдеться у дописі Асоціації на цю тему.

Також там звинуватили ГУРСМЗ у відкаті української військової айдетники до стандарту російсько-радянських офіцерів-"золотопогонників".

"Оскільки перспективні погони виходять схожими на російські та радянські, довелося пояснювати, навіщо там "просвіти". Пояснення вийшли геть непереконливими. По-перше, якщо їх буцімто важко розрізняти на відстані, погони повинні мати різну ширину й нести зірки протилежного кольору, як у 1918 році. По-друге, апелювати до похідних погонів зразка того ж таки 1918 року щонайменше некоректно. На них дійсно були вертикальні тасьми, що нагадували російські "просвіти". Однак по суті "просвітами" вони не були. Адже просвіт" – це вузька кольорова смужка між галунами. Тож коли тов. полковник стверджує, що ідея використання "просвітів" на погонах "не суперечила б нашим мілітарним традиціям", хочеться спитати: "Нашим" – це яким?", – обурюються історики.

Погони Української Держави гетьмана Скоропадського

Але й це ще не все. Днями у мережу потрапив цікавий документ, датований ще 2 липня. Це таке собі звернення громадської спілки "Всеукраїнський Союз громадських організацій ветеранів десантних військ "Союз десантників України".

Якщо документ справжній, то цей "Союз" просить президента України і верховного головнокомандувача ЗСУ Володимира Зеленського (цитата): "повернути святкування Дня десантників на 2 серпня та повернути блакитний берет та "тільняшку" до форми одягу військовослужбовців частин ДШВ та чорного берету до форми одягу військовослужбовців частин морської піхоти".

Нагадаємо, що з 21 листопада 2017 року "Високомобільні десантні війська" офіційно перейменували на "Десантно-штурмові війська" ЗСУ, а блакитні берети замінили на бордові (колір марун). Тоді ж День десантника перенесли з 2 серпня на 21 листопада – день архистратига Михаїла, командира "божого війська" та покровителя десантних військ ЗСУ.

Власне, з того моменту можна прослідкувати чіткий поділ між справжніми українськими десантниками, і тими, хто 2 серпня купається у фонтанах, наслідуючи традиції ворожої нам Росії.

"Десантники на передовій мають розуміти, що блакитні берети й тільники – це один з інструментів нав'язування фейкового братерства та теми спільного бойового минулого. А яка героїка стоїть за десантуванням радянських військ у Будапешті в 1956 році (придушення радянськими військами повстання в Угорській республіці) чи захопленні аеропорту "Рузіне" у братській Чехословаччині (придушення "Празької весни")? Що робили десантники в Афганістані?", – обурюється художник-геральдист Олекса Руденко, який брав участь у розробці нової української військової айдентики.

Перехід від блакитних до марунових беретів він пояснює тим, що саме такою є традиція більшості західних та інших армій. А сліпо наслідувати радянські і російські традиції не варто, тим більше, що вони є ворожими для України.

Але, як бачимо, і тут комусь не подобається, що українське військо виглядає українським, а не російським чи радянським.

Та найогидніше те, що всі ці зміни, які протягом останнього часу намагається проштовхнути військове керівництво держави і які спрямовані на повернення до совка і постсовка, або, там де це вже неможливо, – на викривлення та, по суті, паплюження українських історичних віськових традицій, прикриваються турботою про військовослужбовців, а, подекуди, й взагалі подаються за старою радянською звичкою – "на прохання трудящих".

Звісно, по жодному зі згаданих випадків наразі немає офіційного рішення, однак самі спроби посягнути на такі речі і наблизити все до російських військових стандартів під час війни з Росією виглядають відвертою зрадою. І щось підказує, що це далеко не останні подібні спроби.

Читайте також: Капітуляція та скандальні закупівлі: Хто такі Таран і Бессараб, які очолили Міноборони і Мінветеранів.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"