Списати правильно: Коли Абромавичус витягне "Укроборонпром" із боргової ями

Днями державний концерн "Укроборонпром" звернувся до президента України Володимира Зеленського з пропозицією скликати Раду національної безпеки та оборони (РНБО) з питання фінансового оздоровлення сектору оборонно-промислового комплексу (ОПК).

"Щоб ми підійшли комплексно, зокрема до списання боргів, щоб не платили за величезні гектари містам, щоб міста забрали соціальну сферу, що їм потрібно", – сказав гендиректор "Укроборонпрому" Айварас Абромавичус на нараді за участю президента Володимира Зеленського в Харкові 6 листопада.

Якщо конкретно, то мова йде в першу чергу про два підприємства, які є рекордсменами з заборгованості і особливо потребують списання боргів: ДП "Харківський авіаційний завод" (3,5 млрд грн заборгованості), ДП "Завод імені Малишева" (перебуває в стані банкрутства, з боргом у 1,5 млрд грн).

ДП "Харківський авіаційний завод" (воно ж – Харківське державне авіаційне виробниче підприємство) – це об'єднання декількох заводів, які забезпечують повний цикл робіт із серійного виробництва, доопрацювання та технічного обслуговування в процесі експлуатації вироблених літаків.

Із середини 1980-х основною продукцією заводу є літаки, розроблені в АНТК ім. О. К. Антонова. Підприємство після серійного випуску легкого транспортного Ан-72 і його модифікацій, на початку 1990-х років перейшло на виробництво Ан-74 для потреб комерційної авіації, а, починаючи з 1999-го, серійно виготовляє регіональний турбогвинтовий Ан-140.

Менше з тим, до 2017 року завод накопичував борги, ставши за цим показником підприємством-рекордсменом України. Починаючи з 2017 року, після зміни керівництва, підприємство почало потрохи ставати на ноги.

У 2017 році воно отримало близько 57 млн грн прибутку, які були направлені на відновлення підприємства: повернення опалення, енерго- та водопостачання. Було погашено борг у розмірі 300 тисяч гривень. Вдалось запустити два цехи механічної обробки, ковальсько-штампувальний та ливарний цехи, які до цього часу не працювали вже чотири роки, завдяки чому підприємство змогло розпочати виробництво запчастин для літаків. Окрім того, завдяки запуску виробничих майданчиків, авіаційне підприємство опанувало випуск траків для БМП.

Однак, за словами Абромавичуса, підприємство все одно потребує державної допомоги.

Що стосується "Заводу імені Малишева", то ним освоєно виробництво сучасних українських танків БМ "Оплот", однак через відсутність держзамовлення він їх зараз не випускає.  

Під час свого останнього візиту у Харків президент Володимир Зеленський з'ясував і був "в шоці" з того, що "Завод імені Малишева", який у радянські часи випускав по 900 танків на рік, за останні 10 років збудував для потреб України лише один танк.

Що характерно, питання погашення заборгованості окремих підприємств "Укроборонпрому" регулярно піднімалося й раніше. Однак уряд Гройсмана категорично відмовлявся погашати подібні борги, резонно апелюючи до того, що "Укроборонпром" може погасити їх самостійно, використавши гроші прибуткових підприємств держконцерну (загалом у складі "Укроборонпрому" перебуває 137 підприємств, з яких 21 – на тимчасово окупованих територіях, а з решти 70 є прибутковими та 46 – збитковими).

Ілюстративним у цьому питанні був "Миколаївський суднобудівний завод" (до недавнього часу – Державне підприємство "Суднобудівний завод імені 61 комунара"; не плутати з Миколаївський суднобудівний завод "Океан"), який з 2014 року примудрився влізти у борги по зарплатах в розмірі близько 60 мільйонів гривень і у 2017 році взагалі призупинив свою роботу.

Читайте також: Миколаївський суднобудівний: Чому "Укроборонпром" вирішив шантажувати уряд.

Ледь ставши президентом і намагаючись всім сподобатись напередодні дострокових парламентських виборів, Володимир Зеленський 17 липня доручив тодішньому генеральному директору Державного концерну "Укроборонпром" Павлу Букіну невідкладно вирішити питання щодо погашення цієї заборгованості, і вже 23 липня Букін відзвітував про виконання доручення президента у повному обсязі. Щоправда, від відставки це його не врятувало.

Читайте також: Рука Вашингтона: Хто такий Абромавичус і що чекає на "Укроборонпром".

Зараз новий директор "Укроборонпрому" Айварас Абромавичус каже, що не проти шукати гроші на погашення боргів всередині держконцерну, але також апелює й до вольового рішення уряду.

"До кінця року зможемо своїми силами на 15 підприємствах прибрати заборгованість до нуля. Якщо всі допомагатимуть, то максимум за шість місяців ніякої заборгованості з зарплати не буде ніде", – зазначив литовець.

Глава "Укроборонпрому" уточнив, що наразі для погашення боргів із зарплати на одних підприємствах держконцерну використовується тимчасова фінансова допомога інших підприємств. Зокрема, Харківському конструкторському бюро з машинобудування ім. Морозова допомагають за рахунок коштів "Антонова", але цього недостатньо.

"Потрібне вольове рішення Міністерства фінансів. Воно знає, що ніколи цих грошей не отримає. Місяць тому ми були близькі до того, щоб списати 85% заборгованості Харківського авіаційного заводу, але в Мінфіну в останній момент не піднялася рука, цього не зробили", – бідкається Абромавичус.

В обмін на допомогу директор держконцерну обіцяє кардинально поліпшити ефективність роботи "Укроборонпрому". Зокрема, до кінця поточного року всі закупівлі на суму понад 25 тис. грн перевести на ProZorro, а значну частину підприємств, які не беруть участі в держоборонзамовленні, пропонувати Кабміну передати Фонду держмайна на приватизацію.

Читайте також: Приватизація чи держуправління: Чи продасть Зеленський "Укроборонпром".

Враховуючи те, що це все ж таки державний концерн, можливо й справді виходом з ситуації буде погасити, хоча б частково, борги з державного бюджету і почати з чистого аркушу. Та як би там не було, з упевненістю можна сказати одне: без погашення чи реструктуризації боргів будь-яке реформування "Укроборонпрому" буде виглядати фальшиво і непереконливо.