Плани Зеленського: Що буде з крейсером-довгобудом "Україна"

Після робочого візиту до Миколаєва, президент України Володимир Зеленський проявляє гіперактивність у вирішення багаторічних і, можна сказати, задавнених проблем "Миколаївського суднобудівного заводу".

 

Не встигли за його дорученням вирішити питання погашення багаторічної заборгованості із заробітної плати працівникам заводу (до речі, попри зовнішній позитив ситуації, невідомо – звідки ці гроші забрали і що натомість буде недофінансованим), як президент підписав ще одне доручення – щодо демілітаризації недобудованого ракетного крейсера "Україна", який знаходиться на території заводу.

 

Читайте також: Миколаївський суднобудівний: Чому "Укроборонпром" вирішив шантажувати уряд.

 

"Це буде не розбазарювання, а чіткий процес демілітаризації. Демонтоване озброєння і обладнання буде встановлено на кораблях ВМС", – повідомив на брифінгу генеральний директор "Миколаївського суднобудівного заводу" Валерій Калашников.

 

Текст даного доручення досі не оприлюднено, однак той же Калашников запевняє, що процес демілітаризації займе до трьох років. 

 

Власне, принципове рішення про продаж даного крейсера-довгобуда було прийняте ще 17 липня під час відвідин президентом "Миколаївського суднобудівного заводу". Як видно з відео, міністр оборони України Степан Полторак і працівники заводу переконали Зеленського у доцільності продати непотрібний Україні крейсер і за виручені кошти побудувати чотири катери типу "Корвет".

 

 

Читайте також: Не москітний флот: Як Україна збирається реанімувати проект "Корвет".

 

Ракетний крейсер "Україна" – це радянський та український військовий ракетний крейсер, четвертий корабель проекту 1164 "Атлант". Він входить до складу Військово-морських сил України, але є небоєздатним та перебуває на причалі в Миколаєві – на території суднобудівного заводу.

 

Історія цього корабля тривала і багатостраждальна. Почали його будувати ще у радянські часи і після розпаду СРСР крейсер 1 жовтня 1993 року було передано Україні. На той час готовність корабля становила близько 75%, однак, вже у 1994 році добудову крейсера припинили за браком коштів.

 

17 лютого 1998 рік президент України Леонід Кучма прийняв рішення про добудову крейсера, однак, досягнувши рівня готовності корабля 95% добудову знову припинили – цього разу через сумніви щодо його необхідності для держави.

 

 

У 2004 році з крейсера хотіли зробити плавучий музей і заробляти на туристах, однак далі розмов справа так і не пішла. А у 2010 році взагалі обговорювалась ідея продати крейсер Росії.

 

До речі, офіційно крейсер вже не носить назву "Україна" – 6 липня 2010 року постановою Верховної Ради України було скасовано постанову від 17 грудня 1993 року "Про присвоєння найменування "Україна" ракетному крейсеру (проект 1164, заводський N 2011)". Однак, за звичкою його й досі продовжують так називати.

 

Що стосується демілітаризації, то ця ідея не є новою. 24 березня 2017 року президент Порошенко видав указ про демілітаризацію корабля з подальшим продажем його на металобрухт. Однак, судячи з усього, виконати цей наказ не встигли, а президент Зеленський вже встиг заявити, що розпиляти крейсер на металобрухт не дозволить.

 

У зв'язку з цим виникає логічне питання про подальшу долю корабля. Адже, якщо його не будуть добудовувати, як бойову машину, а також не поріжуть на металобрухт, то залишається лише один варіант – продати корабель, як плавучу одиницю.

 

До речі, подібні прецеденти Україна має – у 1990-х роках китайцям було продано недобудований крейсер "Варяг" (готовність складала 67%). Що цікаво: продавали крейсер китайцям під казино, а у підсумку ті перебудували його у навчальний авіаносець "Ляонін" і у 2012 році включили до бойового складу ВМС Народно-визвольної армії КНР.

 

Остання обставина важлива, тому що тепер Китай, швидше за все, автоматично відпадає з числа потенційних покупців – навряд чи США дозволять Україні продати стратегічному противнику потенційну бойову одиницю. А важелі впливу американці знайдуть, у цьому можна не сумніватись.  

 

Та й, чесно кажучи, покупців цього плавучого металобрухту на горизонті не видно зовсім. Принаймні, зараз. Щоправда, у "Укроборонпрому" на пошук покупців буде три роки – поки триватиме демілітаризація судна.

 

Що стосується ідеї використати зняті з "України" гармати і використати їх на інших кораблях ВМС ЗСУ, то вона не витримує жодної критики. Детально це пояснив редактор "Ділової столиці" Олексій Кафтан.

 

 

 

Основним озброєнням крейсера є протикорабельний ракетний комплекс П-1000 "Вулкан", який є результатом модернізації ПКР П-500 "Базальт", який у свою чергу застарів ще за часів СРСР. Це оті характерно нахилені 16 пускових контейнерів (по 8 на борт) на палубі корабля. Головна проблема в тому, що "вулкани" Україна не виробляє і навіть якщо ці ракети є на складах, то їх однозначно треба "допилювати", а це довго і дорого, а налагоджувати випуск нових – безглуздо через застарілість усього комплексу. Та й новітні українські ракети "Нептун" у ці контейнери також не запхаєш.

 

Двоствольна артустановка АК-130 калібру 130-мм. Вона має унітарне заряджання, високий темп стрільби, потужний снаряд і автоматичну система перезарядки. Але важить вона 98 т, плюс 12 т – застаріла система управління і ще 40 т – автоматичний погріб. В Україні немає і не передбачається кораблів, у які можна було б запхати цю гармату.

 

Шестиствольна 30-мм зенітно-артилерійська установка АК-630, зроблена на основі автомата А-213. Вона може стріляти мінами чи навіть крилатими ракетами. Теоретично її можна установити на артилерійські катери проекту "Лань" – по дві гармати на борт. Але їх досі не існує в природі. Більше на жоден катер цю установку встановити неможливо з огляду на вагу – майже 4 т.

 

Читайте також: "Москітний флот": Яка "зрада" криється за довгобудом катера "Лань".

 

Пускові установки морської модифікації ЗРК С-300Ф "Форт", які передбачені проектом по 8 штук на кожен борт, з огляду на габарити, також мало куди підходять. Хіба що на вже згаданий "Корвет", якого також досі не існує в природі. Не кажучи вже про те, що ракети С-300 Україна також не виробляє.

 

Дві ЗРК 4К33 "Оса-МА" також морально застаріли і не випускається в Україні.

 

З огляду на все це, гучна фраза про демілітаризацію крейсера "Україна" з подальшим використанням його озброєння на інших кораблях ВМС ЗСУ є нічим більшим, як просто гучною фразою, не підкріпленою реальним змістом. В народі такі речі ще називають популізмом. Також незрозумілим залишається термін робіт – аж три роки.

 

Хочеться помилятись, але в комплексі все це виглядає черговим окозамилюванням з метою створити видимість вирішення задавненої проблеми. Хоча, у нової влади є всі шанси довести, що це не так.