Перемоги тижня в АТО. Напівоточення Комінтернового і просування до Калинового (КАРТА)

Depo.ua продовжує відслідковувати перемоги нашої армії. Отож, цього тижня Збройні сили України можуть записати собі в актив наступні звитяги:

Закріплення на позиціях поблизу Донецької фільтрувальної станції

Ще минулого четверга, 19 січня, ватажки "ДНР" ображеним тоном поскаржились російським ЗМІ, що Збройні сили України посунули їх поблизу Донецької фільтрувальної станції.

Тоді про це заявив представник "ДНР" Едуард Басурін, який пригрозив, що бойовики поскаржаться про це першому заступнику голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Олександру Хугу.

Що цікаво, згодом ОБСЄ підтвердило цю інформацію. У звіті Місії за 22 січня фігурує інформація, що 21 січня ОБСЄ бачила одну з позицій, розташовану на відстані близько 200 м. на схід від Донецької фільтрувальної станції.

Взагалі, Донецька фільтрувальна станція (ДФС), яка забезпечує водою Авдіївку і прилеглі селища, а також частково Донецьк і Ясинувату, є об'єктом підвищеної уваги з 30 липня 2014 року, коли вперше припинила свою роботу через руйнування, пов'язані з війною, і перейшла до рук сепаратистів. З того часу поблизу станції постійно ведуться бої, внаслідок чого підконтрольна Києву Авдіївка, а також тимчасово окуповані Донецьк і Ясинувата час від часу залишаються без води. Востаннє це сталося 1 грудня 2016 року.

Так ось, просунутись вперед і зайняти позиції впритул до ДФС українським військовим вдалося ще минулого тижня, а на цьому тижні вони зуміли там достатньо якісно окопатися закріпити свій тактичний успіх.

Власне, логіка в таких діях Збройних сил України є. Окрім самої фільтрувальної станції, значення якої переоцінити неможливо, тут на кону стоїть траса Горлівка – Донецьк, встановивши контроль над якою можна буде відрізати столицю "ДНР" з півночі. Плюс закріпившись на даній позиції, можна буде як убезпечити Авдіївку з навколишніми селами від обстрілів терористів, так і підготувати непоганий плацдарм для наступу та звільнення Ясинуватої.

Вирівнювання лінії фронту на Світлодарській дузі

Після грудневого просування 54-ї бригади у районі Світлодарської дуги із захопленням позицій бойовиків в "чарівному лісі", а також ОП "Кікімора", успіхів 46-го батальйону "Донбас-Україна" із заходом та утриманням Новолуганського, що дало змогу ближче підійти до Горлівки, волонтери продовжили радувати всіх перемогами.

24 січня з'явилась інформація про те, що ЗСУ пройшли на кілометр вперед на Світлодарській дузі і стоять за 5-6 км від Дебальцевого. Інформацію розповсюдив волонтер Юрій Мисягін, який працює із 54-ю бригадою.

А за останньою інформацією бійці 46-го батальйону спецпризначення "Донбас-Україна" змогли просунутися у сторону Травневого і закріпитись там. На даному етапі це закріплення вигідне із тактичної точки зору як плацдарм для можливого наступу на Горлівку, так і з можливості боротися з контрабандою.

Наближення впритул до Пікуз (екс Комінтернового)

Повзучий наступ Збройних сил України триває і на Маріупольському напрямі.

25 січня волонтери розповіли, що наша морська піхота змогла зайняти лісосмугу поблизу Пікуз (до деокупації носить назву Комінтернове) і до звільнення села залишився один крок. Нагадаємо, що дане село знаходилось у "сірій зоні", поки його не зайняли терористи ще в грудні 2015-го.

Пік активності в цьому районі розпочався ще 8 жовтня 2016 року, коли український патруль 54-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ в "сірій зоні", між селищами Водяне і Ленінське, вступив в бій з великою групою бойовиків. Після цього тут весь час відбуваються якщо не бойові зіткнення, то арт обстріли.

І ось, нарешті, враховуючи інформацію від волонтерів про зайняту лісосмугу можна зробити висновок, що Пікузи (Комінтернове) взяте у напівкільце, а бойовики потрошку залишають його і рухаються у бік Заіченка. Цю інформація згодом підтвердили й місцеві жителі.

Наші військові повільно, але впевнено просувалися вперед із рухом по 100 метрів під вогнем противника та окопуванням, аж поки не наблизилися до села. Отож, наразі Пікузи (Комінтернове) вже у напівкільці завдяки операції наших морпіхів та одного з розвідувальних батальйонів.

В чому ж логіка сьогодні битви за Пікузи (Комінтернове)? По-перше, за "Мінськом-1" село має знаходитися з нашої сторони лінії розмежування. По-друге, взяття Пікуз (Комінтернового) стане плацдармом для просування вперед у бік Заіченка та Хрещатицького (Червоноармійського) і взяття під контроль старої траси Маріуполь – Новоазовськ.

Просування вперед до Калинового під Первомайськом та Стахановим

25-26 січня найгарячішою точкою на лінії фронту було село Калинове, що загубилося в степах Луганщини поміж Первомайськом і Кадіївкою (Стахановим) з одного боку, і Дебальцевим – з іншого.

25 січня соцмережі сепаратистів розривались від повідомлень нажаханих ватників і терористів про те, що українська армія пішла в наступ на Калинове. Почалося все о 19:30 за київським часом (за іншими даними – взагалі о 14:00), коли українські солдати під прикриттям артилерії нав'язали терористам бій на підступах до селища. Бій тривав близько 12 годин і продовжився наступної доби.

26 січня, коли терористи зрозуміли, що втрата Калинового для них обернеться "відрізанням" Первомайська від Ірміно і Кадіївки (Стаханова), то вони почали застосовувати "Гради", внаслідок чого загинуло двоє військовослужбовців ЗСУ. Що важливо, за інформацією, яка надходить від волонтерів, а ті отримують її від військових, стріляють кадрові російські військові.

Наразі ж наші воїни зупинились за 500 метрів до села, окопались там і тримають оборону, намагаючись закріпитись для подальшого наступу. Нагадаємо, що калинове за "Мінськом-1" має бути українським.

Деокупація даного села дасть змогу взяти під вогневий контроль дорогу, яка сполучає Первомайськ – Ірміно – Кадіївку (Стаханов). Стратегічно даний крок буде дуже важливим, оскільки це дасть змогу поступово брати в кільце окупований Первомайськ і тримати у напруженні терористів у Кадіївці (Стаханові).

Як бачимо, цей тиждень також видався відносно вдалим для наших військових у зоні АТО, хоч вони й трохи "забуксували" у своєму просуванні на Схід. Будемо сподіватись, що й наступні будуть не гіршими і наша армія зможе розвинути успіх.

При цьому не варто забувати, що ЗСУ просуваються по території, яка за "Мінськом-1" має бути під українським прапором, тому не порушують жодних домовленостей.