Партизани Донбасу: Як проукраїнське підпілля дошкуляє бойовикам "Л-ДНР"

Останнім часом активізувались "луганські партизани" – організація невідомого походження, яка публічно взяла на себе відповідальність за останні резонансні диверсії на території як так званої "ЛНР", так і сусідньої "ДНР".

Вони стверджують, що 24 січня цього року луганські партизани підпалили склад паливно-мастильних матеріалів "ЛНР" на військовій базі в окупованому Луганську. Ну а 16 лютого вони ж підірвали газорозподільний вузол в Луганську по вулиці 2-а Біломорська, вивівши з ладу гілку газопроводу Ставрополь-Москва. Як стало відомо трохи згодом, внаслідок цього підриву окупаційна адміністрація бойовиків та військові частини окупантів залишилися без тепла.

Також "Луганський партизан" взяв на себе відповідальність за підрив автомобілю одного з ватажків "ДНР", очільника "народної міліції" Сергія Попова з позивним "Длінний". Замах на російського терориста стався в окупованій Горлівці вранці 15 лютого, шляхом підриву саморобного вибухового пристрою під його автомобілем. Внаслідок вибуху бойовик вижив, однак зазнав серйозних травм.

Які партизанські українські рухи діють на окупованому Донбасі

На перший погляд може скластися враження, що в наші дні на окупованому Донбасі з'явився проукраїнський партизанський рух. Насправді, це не так. Такий рух там існує ще від початку війни і час від часу нагадує про себе різноманітними "акціями".

Взагалі, партизанська боротьба має три головні складові: розвідувальну діяльність, диверсійну діяльність і ідеологічну роботу з населенням. З відкритих джерел відомо як про одиничні дії партизан на окупованому Донбасі, так і про структурні партизанські організації.

Зокрема, фанати ФК "Зоря" (Луганськ) регулярно вчиняли патріотичні акції, з розповсюдження листівок, наклейок та вивішування українських прапорів в публічних місцях, а також регулярно підривали пам'ятники бойовикам та їхні "скрепні" символи. Найбільшу активність ця організація проявляла в 2015-2017 роках.

Іншою відомою партизанською групою є Націоналістичне підпілля Луганщини, яке було сформоване на основі місцевого осередку ВО "Свобода" (хоча з часом до нього приєднались нейтральні мешканці регіону) і у часи найбільшого розквіту налічувало 300-500 осіб. Це вони навесні 2014-го, ще до початку активних бойових дій, передали в СБУ інформацію про озброєну мережу сепаратистів у Кадіївці (до декомунізації – Стаханов), яких згодом було затримано і таким чином попереджено масштабний теракт. Вони ж 14 червня 2014 року допомогли українським спецпризначенцям з пошуком у глибокому тилу та подальшою евакуацією екіпажу збитого українського літака Ан-26. Ці події лягли в основу художнього фільму "Мати Апостолів", який вийшов у прокат 2020-го року.

В цілому ж, за доступною інформацією, основною діяльністю цієї партизанської організації була класична партизанська робота – збір та передача розвідувальних даних. Керівництво підпілля напряму контактувало з командування штабу АТО, луганською СБУ та поліцією.

За допомогою цієї підпільної мережі було попереджено десятки артобстрілів, затримано близько 10 високопоставлених осіб сепаратистів та ще більшу кількість рядових. Однак, з невідомих причин, з 2016 року організація припинила активну діяльність, хоч про викриття її членів бойовиками згадок у відкритих джерелах немає.

Читайте також: Луганські партизани розповіли, для чого підірвали міст в "ЛНР"

Зруйнований партизанами міст в "ЛНР"

Один в полі теж воїн - як діють в ОРДЛО українські партизани-одинаки

Відомо також і про партизанів-одинаки. Так, після звільнення з полону у вересні 2016 року з'явилась інформація про партизана Володимира Жемчугова, який здійснив три десятки диверсійних акцій проти російських окупантів. Зокрема, підірвав залізничну колію в районі Лутугиного та електроопору в Хрящуватому, чим завдав терористам значних збитків.

29 вересня 2015 року, під час виконання чергового бойового завдання, при спробі захоплення противником Жемчугов підірвав себе, внаслідок чого втратив кисті обох рук і зір, однак вижив. Важкопораненим потрапив у госпіталь бойовиків, а потім в ув'язнення у Луганське СІЗО. Був звільнений з полону 17 вересня 2016 року, а згодом удостоєний звання Героя України.

Президент Порошенко вручає Герою України, партизану Володимиру Жемчугову орден "Золота зірка"

І таких випадків було дуже багато. Жертвами українських партизан ставали, переважно, командири місцевих бойовиків, яким влаштовували різного роду засідки. Часто з летальним завершенням для терористів – як то було 16 жовтня 2014 року з засідкою на командира так званої "Козачої Гвардії" "ЛНР" Володимира Жукова з позивним "Маршал".

Однак, не можна не звернути уваги на те, що найбільш активна діяльність цих підпільних організацій припала на період 2014-2016 років, після чого пішла на спад, а протягом 2020 року взагалі мало місце певне затишшя.

Це можна пов'язувати як з активізацією російської контррозвідки на Донбасі, так і зі зміною української політики цього періоду (курс президента Зеленського на "треба просто перестати стріляти"), адже будь-яке підпілля було в тій чи іншій мірі зав'язане на українських спецслужбах.

Тому, коли з початком цього року диверсійні дії в тилу ворога відновилися – це миттєво привернуло до себе увагу. Будемо спостерігати далі.