П'ять новацій у Воєнній доктрині України

Depo.ua спробував визначити, що принципового нового є в підписаній Порошенком доктрині.

1. Воєнна доктрина офіційно визнає збройну російську агресію проти України

Більше того, дії Росії на цьому етапі вважаються головною загрозою безпековій ситуації не лише в Україні але й в світі.

Так, уже в Загальних положеннях доктрини йдеться: "Основні положення Воєнної доктрини є похідними від Стратегії національної безпеки України, розвивають її положення за напрямами забезпечення воєнної безпеки та спрямовані на протидію агресії з боку Російської Федерації".

Серед "головних тенденцій, що впливають на воєнно-політичну обстановку в регіоні довкола України, окрім іншого, є:

- активна дестабілізуюча зовнішня політика і політика безпеки Російської Федерації щодо сусідніх держав, а також щодо міжнародних організацій, включаючи НАТО та ЄС;
- відмова або ухилення Російської Федерації від виконання зобов'язань за міжнародними договорами у сфері контролю над озброєннями, зміцнення довіри і безпеки у військовій діяльності;
- інформаційна війна Російської Федерації проти України.

Серед актуальних воєнних загроз для України визнано:
- збройна агресія і порушення територіальної цілісності України (тимчасова окупація Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та військова агресія Російської Федерації в окремих районах Донецької і Луганської областей)
- нарощування військової потужності Російської Федерації в безпосередній близькості до державного кордону України, у тому числі потенційна можливість розгортання тактичної ядерної зброї на території Автономної Республіки Крим;

А серед цілей воєнної політики України:
- відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України;

2. Вступ України до Північно-атлантичного альянсу офіційно визнано одним зі стратегічних завдань.

В "Основних положеннях" ця теза зазначена, як не менш важлива, ніж протидія російській агресії. Зокрема йдеться про необхідність "досягнення Україною критеріїв, необхідних для набуття членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору".

Серед основних цілей у сфері воєнної політики України визначено:
- участь України у реалізації спільної політики безпеки і оборони Європейського Союзу;
- удосконалення системи забезпечення воєнної безпеки, яка б гарантувала надійний захист держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, гідне сприйняття України на міжнародному рівні та відповідала критеріям членства України в ЄС і НАТО

3. Головна мета - повернення Криму та Донбасу

В воєнній доктрині головною метою української політики визначена необхідність відновлення територіальної цілісності, що означає повернення під свій контроль окупованих Росією територій: "Головною метою воєнної політики України є створення умов для відновлення територіальної цілісності держави, її суверенітету і недоторканності в межах державного кордону України".

4. Росія офіційно названа воєнним противником України

Коли від початку російської агресії минуло півроку, українська влада врешті визнала очевидне і визначила Російську федерацію "воєнним противником України". Як відомо, до 2014 року Росія, попри часто озвучувані територіальні претензії, ніколи не вважалася навіть імовірним противником. Більше того, Росія офіційно була нашим стратегічним партнером.

Тепер же в розділі доктрини, щодо визначення противників йдеться: "Україна вважатиме своїм воєнним противником іншу державу (коаліцію держав), дії якої (яких) кваліфікуються законами України або міжнародно-правовими актами як збройна агресія. На сьогодні воєнним противником Україна вважає Російську Федерацію".

5. Росія визнана країною, що підтримує тероризм

В розділі, що описують імовірні сценарії реалізації воєнних загроз Україні, Росія названа країною, що підтримує тероризм в Україні.

Зокрема, один зі сценаріїв звучить так:
- збройний конфлікт всередині держави, інспірований Російською Федерацією з намаганням відокремити від України адміністративно-територіальні одиниці у східних та південних регіонах України, за участю не передбачених законом збройних формувань, терористичних угруповань у взаємодії з політичними, неурядовими, етнічними, релігійними або іншими організаціями.