П'яна поножовщина, чи замах на вбивство. Що насправді відбувається в 92-й бригаді

Останніми днями в центрі уваги перебуває 92-га окрема механізована бригада (92 ОМБр). Попри те, що вона 12 листопада повернулась із зони проведення АТО в місце постійної дислокації у Башкирівку, Чугуєвського району Харківської області, новини з її стану перевершують своєю резонансністю навіть 54-ту бригаду, яка героїчно звільняє населені пункти на Світлодарській дузі.

Почалося все з повідомлення про те, що під час святкування Дня Збройних сил України, у ніч з 6 на 7 грудня в Чугуєві на території військової частини А0501 92-ї ОМБр командир бригади кинувся з ножем на свого заступника.

Взагалі, військові кажуть, що подібних випадків на побутовому ґрунті трапляється чимало в армії, але, зазвичай, обидві сторони конфлікту роблять все для того, щоб не виносити "сміття з хати". Однак, цього разу розголосу уникнути не вдалося. Не в останню чергу через позицію потерпілого – заступника командира 54-ї бригади підполковника Дмитра Бізонича.

Звісно, всіх подробиць даного інциденту нам ніхто зараз не надасть, але певні висновки можна зробити, проаналізувавши ту інформацію, яка вже просочилася у ЗМІ, а також надходить від інсайдерів.

Отож, першим про подію повідомило харківське інтернет-видання NewsRoom. А саме, що в Харківській області поліція відкрила кримінальне провадження за фактом спроби вбивства військовослужбовця.

"З матеріалів справи нам стало відомо, що НП сталася в Чугуєві на території військової частини А0501 92-ї ОМБр в ніч з 6 на 7 грудня. Близько 18:00 командир бригади зателефонував своєму заступникові, підполковнику Б., і звинуватив у тому, що той не привітав його з Днем Збройних сил України. Після цього комбриг наказав заму їхати в навчальний центр. У вказане місце Б. прибув близько 21:00. Чотири години згодом комбриг наказав п'ятьом офіцерам, присутнім в приміщенні, вийти назовні. Замість них всередину зайшли двоє військовослужбовців, які закрили за собою двері. Тоді командир бригади спробував вдарити підполковника ножем, проте той ухилився. Після цього старший за званням наказав двом бійцям вбити свого зама, а сам пообіцяв обставити це як дезертирство. Один з присутніх схопив залізний стілець і вдарив жертву по голові. Коли замкомбрига впав, зловмисник завдав йому ще кілька ударів, однак потерпілий зміг піднятися, вибити двері і втекти. Надалі чоловік звернувся за медичною допомогою. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 115 КК України ("Спроба вбивства"). На місце також виїжджали співробітники військової прокуратури", – йдеться в повідомленні.

Новину швидко підхопили всеукраїнські ЗМІ і стало остаточно зрозуміло, що "замнути" справу не вдасться. Що цікаво: по різному відреагували на цю новину безпосередні учасники інциденту.

Командир 92-ї бригади підполковник Володимир Кокорєв в коментарі "Громадському радіо" заперечив інформацію про те, що він намагався вбити свого заступника в ніч з 6 на 7 грудня. За його словами, в зазначений період у нього не було конфлікту з заступником. 10 грудня Кокорєв повідомив, що сьогодні спілкувався з усіма своїми заступниками, вони доповідали йому про стан справ і він не розуміє про що йдеться. Більше того, на запитання журналіста, чи є Кокорєва заступник з прізвищем на літеру "Б", він сказав, що такого заступника у нього немає.

Однак, 11 грудня видання Ukr.Media з посиланням на "джерело у бригаді" повідомило деталі інциденту: "Там була звичайна п'янка, присвячена дню ЗСУ – з командиром святкувало ще кілька офіцерів. О 21:00 Бізонич приїхав і приєднався до святкування. Сиділи довго, кілька годин, багато випили. Вже вночі в ході розмови між Кокорєвим і Бізоничем стався конфлікт – всі були вже добряче "підігрітими". Формально сварка почалася з того, що кобриг заявив своєму заступнику, що той забув привітати його з днем ЗСУ. Слово за слово, почалася бійка. Комбриг вигнав майже всіх з приміщення, в ході бійки дістав ножа, яким спробував штрикнути Бізонича. До комбрига приєднався один з офіцерів, який вдарив його заступника стільцем по голові. Але Бізоничу вдалося вискочити з приміщення і втекти".

Також з інформації в ЗМІ відомо, що сам побитий офіцер Бізонич викликав поліцію, яка склала протокол за фактом побиття і відкрила кримінальне провадження за статтею 115 КК України ("Спроба вбивства"). Потім він звернувся за медичною допомогою і був госпіталізований. Наразі справу передано до військової прокуратури, яка веде слідство.

Резюмуючи вищезазначене, бачимо дві діаметрально протилежних позиції:

Згідно із заявою потерпілого Бізонича, Кокорєв наказав двом підлеглим схопити його, потім намагався вдарити Бізоніча ножем, потім хтось вдарив його по голові залізним стільцем, а потім Бізонич вирвався і втік. Зараз він в госпіталі.

За версією захисників Кокорєва, відбулося з'ясування стосунків між офіцерами в позаслужбовий час, на території лазні. Бізонич при цьому перебував у відпустці. Ніякої загрози життю для Бізонича не було, і замаху на вбивство теж. Події відбувалися при наявності свідків – інших військовослужбовців.

Третю версію озвучив у Фейсбуці журналіст Юрій Бутусов. За його даними, причиною конфлікту нібито стало, за словами прихильників Кокорєва, отримання інформації Бізоничем про те, що Кокорєв збирається його замінювати на посаді зампотилу, а також ряд конфліктів з питань, пов'язаних з матеріальним забезпеченням.

Що характерно, відбулася ця історія саме в 92-й бригаді, за якою окрім бойових доблестей, таких як: прорив з "Іловайського котла", бої під Дебальцевим і на Луганщині (це її бійці 16 травня 2015-го року поблизу Щастя захопили у полон військовослужбовців 3-ї окремої бригади спецпризначення ГРУ РФ Олександра Александрова і Євгена Єрофєєва, яких згодом обміняли на Надію Савченко), давно тягнеться досить неприємний шлейф "мутних" історій.

Зокрема, одразу ж згадується випадок з розстрілом мобільної групи волонтера "Ендрю" по боротьбі з контрабандою в зоні АТО у сірій зоні під Щастям. Сталося це 2 вересня 2015-го року біля села Трьохізбенка – саме в зоні тодішньої дислокації 92-ї бригади. Тоді загинули волонтер і співробітник СБУ Андрій "Ендрю" Галущенко і співробітник Державної фіскальної служби Дмитро Жарук, які займалися викриттям шляхів контрабанди у зоні АТО.

Тоді у розстрілі мобільної групи підозрювали військовослужбовців 92-ї бригади: розвідників Олександра Свідрі (позивний "Змій"), Павла Долженка (позивний "Крим") та Андрія Асосова. Також в контексті даної історії фігурувало прізвище тодішнього комбрига 92-ї бригади Віктора Ніколюка (позивний "Вітер", якого на цій посаді й замінив у березні 2017-го Кокорєв).

Однією з версій ситуації було перекриття наркотрафіку. Втім, у 2017-му році підозри з бійців 92-ї ОМБр були зняті, але, як то кажуть: осад залишився.

Ми не дарма зробили акцент саме на контрабандній історії. Як повідомило для Depo.ua анонімне джерело, обидва фігуранти п'яного конфлікту в ніч з 6 на 7 грудня могли мати певний стосунок до "сумнівних справ" і мали протиріччя з певних матеріальних питань.

Звісно, ця інформація ще вимагає перевірки, але якщо вона отримає підтвердження, то стане очевидним, що ми маємо справу не з банальною ситуативною п'яною бійкою, а з перманентним конфліктом комбрига і його зама на ґрунті розподілу матеріальних цінностей (судячи з усього, немалих), апофеозом якого й стала та сама п'яна бійка в ніч з 6 на 7 грудня. А судячи з того, що Бізонич зробив все від нього залежне, щоб надати справі офіційного статусу і, як наслідок, розголосу – він неабияк злякався того, що замах на його життя може повторитись.

Варто відзначити, що в 92-й бригаді подібні речі – далеко не рідкість.

Зокрема, 14 листопада 2014-го року біля села Бударки Вовчанського району Харківської області, де підрозділ ніс службу з охорони державного кордону з Росією, був вбитий співслужбовцями солдат-доброволець Станіслав Прохоров.

За офіційно версією, у нього виник конфлікт з капітаном та двома сержанти, які перебували в стані алкогольного сп'яніння і кричали "Расєя!". Останні троє розстріляли Станіслава з автоматів, відтягли у бік кордону та закопали в траншеї, після чого втекли. Однак, убивць було затримано і проти них порушено кримінальну справу за статтями "Навмисне вбивство" та "Дезертирство".

Потім, 28 грудня 2016-го року у шпиталі Харкова знайшли тіло бійця 92-ї бригади з перерізаним горлом.

Depo.Харків тоді писав, з посиланням поінформоване джерело у правоохоронних органах Харківської області, що чоловік 26 грудня отримав мінно-вибухову травми поблизу міста Макіївка в Донецькій області. Наступного дня пораненого транспортували до шпиталю в місті Покровськ, а вже 28 грудня – до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону в Харкові з діагнозом: "Вогнепальні сліпі поранення м'яких тканин поперекової ділянки зліва та правого стегна, рвана різана рана п'ятого пальця правої кисті". Тобто, поранення не були критичними. Одразу після прибуття до відділення невідкладної медичної допомоги в Харкові солдати пішли у їдальню, а молодший сержант пішов до туалетної кімнати, де через деякий його тіло виявила офіціантка.

За офіційною версією "при огляді тіла ознак насильницької смерті не виявлено", але кримінальне провадження відкрили за статтею "Умисне вбивство".

Крім цього, 24 квітня 2017-го року ввечері в коридорі медичної частини в Чугуєві Харківської області на перилах знайшли повішаним 23-річного військовослужбовця строкової служби Олександра Ткачова, який того ж дня вранці був госпіталізований з невротичним розладом. Що цікаво: його лише напередодні, 19 квітня призвали до лав ЗСУ.

За словами батьків, у день смерті він їм зателефонував і сказав, що в "учебці" його стали гнобити і називати "сєпар" після того як дізналися, що він з Донбасу (хлопець родом з села Степанівка, Волноваського району).

За словами родичів, на тілі солдата знайшли безліч гематом та подряпин. Особливо в області статевих органів і сідниць: "Там все відбито, суцільний синяк. Крім того, гематома на скроні".

Однак, за офіційною версією, було проведено розтин і "ознак насильницької смерті не виявлено".

Але повернімось до нашого інциденту 6-7 грудня. Як би там не було, розслідувати його має військова прокуратура, а ми будемо слідкувати за розвитком ситуації. А тим часом 12 грудня стало відомо, що командира 92-ї бригади Володимира Кокорєва відсторонили від обов'язків після порушення справи за статтею 115 "Замах на вбивство" свого заступника Дмитра Бізонича.