Осінній призов 2017: Кого "знімуть" в армію

В Україні хоч і контрактна армія, але призов також ніхто не скасовував і скасовувати не збирається

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Осінній призов 2017: Кого "знімуть" в ар…

Невпинно наближається час чергового призову до армії, тому дана тема знову виходить на передові ролі як у ЗМІ, так і на кухнях більшості сімей України.

Чинне законодавство стверджує, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком українців (ст. 65 Конституції та ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").

Згідно цього ж законодавства, військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту своєї держави, а складовою частиною військового обов'язку є строкова служба в армії.

Як і раніше, в 2017-му році в Україні мало бути проведено два етапи привозу в армію: весняний та осінній. Весняний відбувся з 1 квітня по 31 травня і під час нього на строкову службу до лав Збройних сил, Нацгвардії та Державної спеціальної служби транспорту були призвані 14 тисяч осіб. Осінній призов було заплановано на період від 1 жовтня до 30 листопада з планом залучити 16 тисяч призовників.

Однак, як це часто буває, правила гри довелося змінювати вже під час самої гри. За окремим наказом президента України в травні-червні було проведено призов офіцерів запасу (близько 1000 осіб у віці до 43-х років), а в серпні – призов до лав Нацгвардії (також близько 1000 осіб 20-27 років).

Таким чином традиційний осінній призов, який має відбутись у вказані в березневому указі президента України строки (1 жовтня – 30 листопада), цього року буде вже четвертим за ліком і, згідно з останнім рішенням уряду, під нього потраплять вже не 16 тисяч, а лише 10 тисяч 460 чоловік.

Як відомо, сьогодні призову підлягають чоловіки у віці від 20 до 27 років, які не служили раніше і не мають права на звільнення або відстрочку від військової служби, тоді як 18-19-річні юнаки також будуть викликатись на призовні комісії, але служити підуть лише у випадку особистої згоди і за умови укладення контракту.

Як і минулого року терміни служби залишаються незмінними: юнаки з вищою освітою служитимуть 12 місяців, а всі інші мають відслужити 18 місяців.

Незмінними другий рік залишаються і критерії медичного обстеження. Якщо раніше на військову службу брали тих, хто взагалі не мав жодних хвороб, то з 2016-го року непридатними до служби можуть бути лише ті, хто має ускладнену хронічну хворобу, та інваліди. Плоскостопість також уже не буде приводом, щоб визнати призовника непридатним, хіба що у нього плоскостопість з артрозом.

Але найголовніше питання, яке вже не перший рік хвилює як юнаків призивного віку, так і їх батьків – чи будуть призовники проходити службу в зоні проведення АТО? У Генштабі запевняють, що однозначно не будуть. Більше того – принцип неучасті солдат строкової служби в бойових діях закріплений навіть у військовій доктрині України, яку у вересні 2015-го року затвердив президент України.

Щоправда, якщо строковик захоче відправитися в зону бойових дій за власним бажанням, то перешкоджати йому ніхто не буде. Але лише після того, як він укладе контракт зі Збройними силами України. До речі, укласти такий контракт можна вже з першого дня проходження строкової служби незалежно від віку.

Тобто, по суті, зараз військовий призов є підготовкою до можливої служби за контрактом. Але попри те, що у нас вже рік як армія є повністю контрактною, скасовувати призов ніхто не збирається. Про це більш ніж чітко дали зрозуміти перші особи держави.

"Скасування призову точно не буде, і 20-річні юнаки повинні добре навчитися військовій справі", – переконаний президент України Петро Порошенко.

"В умовах протистояння з Російською Федерацією Україна не може відмовитися від призиву. Потреба у резервах є занадто великою і критичною для виживання нашої держави", – солідарний з ним секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олександр Турчинов.

"Такі експерименти ми вже проводили, коли скасовували призов на строкову службу (в 2013-му році військовий призов вже було скасовано указом тодішнього президента Віктора Януковича – ред.), але це призвело до того, що у нас практично ціле покоління чоловіків виявилося не готовим до захисту своєї країни. Контрактна армія ніколи не виграє війну. У будь-якому випадку, під час активної фази ведення бойових дій ми будемо змушені вдатися до призову, мобілізації", – заявляв міністр оборони Степан Полторак.

Та попри те, що призовників ніхто в АТО відправляти не збирається, бажаючих "відкосити" від армії вистачає і сьогодні. Але особливістю цієї призовної кампанії є те, що поліція більше не буде ловити "косарів" та "ухильників". Тепер цим будуть займатись органи місцевої влади.

Справа в тому, що Верховна Рада України в травні прийняла закон "Про внесення змін до Закону України Про військовий обов'язок і військову службу (щодо посилення гарантії дотримання законодавства України)", яким передбачається покласти на органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій, в тому числі навчальних закладів, незалежно від місця їх перебування в Україні і наявності в їх адміністративно-територіальних одиницях військових комісаріатів, обов'язок на вимогу комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов'язаних про їх виклик в військкомати, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом, в 7-денний термін повідомляти районні (міські) комісаріати про прийняття на роботу (навчання) та звільнення я від роботи (навчання) призовників і військовозобов'язаних.

При цьому в Україні передбачено два види відповідальності за ухилення від проходження військової служби: адміністративна і кримінальна.

Як адмін покарання за неявку за повісткою до військкомату, або за не повідомлення в комісаріат про зміну місця проживання призовнику загрожує штраф у розмірі від 85 до 119 гривень, а за повторне порушення – від 170 до 255 гривень (ст. 210 Адмінкодексу України).

Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу настає за статтею 335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. Однак, в більшості випадків це покарання є умовним.

Разом з тим можна на абсолютно законних умовах як отримати відтермінування, так і взагалі уникнути призову.

Право на відтермінування від військової служби за віком мають наступні категорії призовників:

- має непрацездатну матір, батька, або іншого родича;

- дитину віком до трьох років;

- самостійно виховує дитину (без матері);

- має двох і більше дітей;

- має вагітну дружину або дружину-інваліда;

- є сиротою;

- має тимчасові проблеми зі здоров'ям;

- має брата, який служить в цей же час в армії;

- є молодшим 21 року і при цьому отримує освіту за денною формою;

- є вчителем (на весь період роботи за фахом);

- є медиком (на весь період роботи за фахом);

- є священиком (на весь період роботи за фахом);

- є поліцейським (на весь період роботи за фахом);

- є підозрюваним у кримінальних злочинах.

Взагалі уникнути строкової служби в армії можуть наступні категорії громадян:

- непридатні за станом здоров'я;

- молоді люди старші 27 років;

- ті, які отримали військове звання на військових кафедрах у ВНЗ.

Отож, як би там не було, а строкова військова служба сьогодні в Україні є фактом, з яким всі змушені миритись. Тому, поки її не скасують, юнакам, які не підпадають під два останніх списки, доведеться або "топтати кирзу", або нести передбачену законом відповідальність за ухиляння від цього почесного обов'язку.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme