Свобода слова і статут ЗСУ: Чи мав право майор Ковальов називати президента "лошарою"

Як відомо, наприкінці січня громадськість сколихнула непересічна новина – у Збройних силах України за фактом допису в соціальних мережах майору з відділу інформаційної протидії оперативного управління штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ оголосили "сувору догану".

Нагадаємо, тоді оперативний черговий Командування Сухопутних військ побачив негативний допис майора у Facebook про президента України Володимира Зеленського, доповів про нього.

Після цього було розпочато службове розслідування, за результатами якого майора притягли до дисциплінарної відповідальності і, "з метою недопущення подібних випадків у подальшому", оголосили сувору догану.

"Внаслідок низького рівня військової дисципліни та неналежного дотримання вимог статутів Збройних Сил України офіцер ... опублікував на своїй сторінці в Facebook повідомлення негативного характеру на адресу президента України Володимира Зеленського, в якому висловив невдоволення результатами роботи президента на займаній посаді із закликом залишити займану посаду", – йдеться в наказі командувача Сухопутних військ України Олександра Сирського.

Читайте також: Новий командувач ООС: Хто такий Олександр Сирський.

Згодом стало відомо, що звати цього майора – Роман Ковальов. Власне, він хоч і видалив той скандальний пост за 14 січня, за який отримав догану, та згодом написав новий, у якому пояснив ситуацію і зазначив, що не шкодує про написане.

Читайте також: Назвав Зеленського "лошарою": Як покарали військового Романа Ковальова.

І коли про цей випадок вже почали забувати, ситуація отримала своє продовження. 4 лютого Роман Ковальов на тій же сторінці у Facebook опублікував відеозвернення, у якому заявив про тиск на нього та його бойових побратимів з боку військового керівництва.

"Позиція військового керівництва не змінилася. Навпаки – на мене посилився тиск. Також мені телефонують мої колишні співслужбовці і кажуть, що на них чиниться тиск – аби вони дали проти мене негативну характеристику. … Щодня мене викликають поважні полковники до себе в кабінети, аби провести зі мною якусь бесіду. А тим часом досі не прийняте рішення щодо мого подальшого проходження служби", – заявив Ковальов у відеозверненні.

Він наголосив, що ні про що не шкодує, що військовослужбовець – не раб, і у нього є права, як і в будь-якого громадянина України, в тому числі й на свободу слова.

Depo.ua проконсультувався щодо цього питання з юристами, а також колишніми та чинними військовослужбовцями. Думки розходяться.

Одні вважають, що Роман Ковальов своїм дописом порушив Статут внутрішньої служби Збройних сил України, зокрема – 10-й абзац пункту 11 "Загальні обов'язки військовослужбовців", у якому зазначається, що військовослужбовець зобов'язаний "виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни". Так як згідно Конституції України, президент України є одночасно Верховним головнокомандувачем Збройних сил України, то для майора Ковальова, на рівні з іншими військовослужбовцями, він є найвищим начальником, а, отже, майор Ковальов, на рівні з іншими військовослужбовцями, згідно Статуту ЗСУ зобов'язаний "виявляти повагу" до нього.

Тому виходить, що формально, майор Ковальов порушив Статут ЗСУ, який він зобов'язався виконувати, підписавши контракт про проходження військової служби у Збройних силах України ("… свято і неухильно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів (начальників)…") і тому його керівництво мало формальні підстави для винесення дисциплінарного стягнення.

Водночас українське законодавство гарантує кожному громадянину України певні права, серед яких право на свободу слова і право на оціночні судження. І, згідно чинного законодавства, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за оціночні судження.

Юристи вважають, що написане майором Ковальовим можна трактувати або як оціночне судження, або, якщо раптом суд відмовиться його таким визнавати, як образу честі і гідності. Але в другому випадку добиватися покарання і компенсації має право лише постраждала сторона – президент Володимир Зеленський, але аж ніяк не військове керівництво майора Ковальова.

Разом з тим, забезпечення прав людини нерозривно пов'язані з проблемою їх обмеження. Однією з підстав обмеження прав і свобод громадян України є проходження ними військової служби в добровільному порядку та за призовом. Зокрема, Закон України "Про політичні партії в Україні" і Закону України "Про Збройні сили України" забороняє військовослужбовцям бути членами політичних партій, Закон України "Про підприємництво" забороняє їм займатися підприємницькою діяльністю, а Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" забороняє організацію військовослужбовцями страйків і участь у їх проведенні. І підписуючи контракт з ЗСУ, громадяни свідомо йдуть на обмеження своїх прав.

Власне, цей перелік далеко не вичерпний, а тема законодавчого обмеження прав військовослужбовців досить слабо досліджена в Україні, тому цілком можливі й інші обмеження. Той же Статут внутрішньої служби ЗСУ також має силу закону. Тому коли майор Ковальов у себе на сторінці пише, що у нього є лише одне обмеження – щодо членства у політичних партіях, він або лукавить, або не знає своїх обмежень у повному обсязі.

Як би там не було, розставити усі крапки над "і" у цьому питанні зможе лише суд. Для цього майору Ковальову треба у судовому порядку оскаржити винесену йому сувору догану. Досвідчені юристи, з якими спілкувався автор цього матеріалу, не беруться прогнозувати, яким буде судове рішення, оскільки це справа, що називається, "на два результати". На шальках терезів Феміди будуть обов'язок військовослужбовця виконувати Статут внутрішньої служби ЗСУ проти права громадянина на оціночні судження.