Обмін полоненими: Чому "Л-ДНР" затягує процес, і що буде з "всіх на всіх"

Станом на сьогодні важко знайти більш важливу для українців тему, аніж довгоочікуваний обмін полоненими між Україною і, номінально "Л-ДНР", а фактично – Росією. Навіть голосний переворот у Луганську, який завершився зміщенням Ігоря Плотницького, багато хто сприйняв саме в контексті можливого зриву цього самого обміну.

І це не повинно дивувати, адже на кону стоять долі і життя кількох сотень українських патріотів, які в силу різних обставин опинилися у російському полоні. Точної цифри, зрозуміло, ніхто не назве, але ми можемо орієнтуватись на дані СБУ, які, щоправда, весь час змінюються.

Так, ще на початку листопада, за даними прес-служби СБУ, в заручниках у "Л-ДНР" перебувало 155 українських громадян, а ще 403 вважалися зниклими без вісті. І ще 10 українців незаконно утримувались безпосередньо на території Росії.

До речі, тоді ж, 2 листопада, представник ОБСЄ в гуманітарній підгрупі в Мінську Тоні Фріш заявляв, що обмін полоненими на той момент неможливий, тому що ані українська сторона, ані бойовики не надали ніяких даних з цього питання.

Але вже 17 листопада радник СБУ Юрій Тандіт повідомив у ефері одного з телеканалів, що Службі безпеки України на даний момент відомі уже 158 українських громадян, які перебувають у полоні, при цьому інформація про місце перебування 87 заручників точно підтверджена.

Власне, тоді й з'явилась схема обміну, яку умовно можна назвати "всіх на всіх". Умовно, тому що під словом "всі" тут фігурують, принаймні, з боку "Л-ДНР", лише ті заручники, місцезнаходження яких встановлене. При цьому, цифри називались різні: від "300 на 80", до "307 на 74".

При цьому, з боку української сторони одразу ж і в доволі різкій формі було зупинено спекуляції на тему нерівноцінного обміну. Зокрема, перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко в кулуарах ради відчитала журналістку за запитання про нерівноцінний обмін заручниками, за яким Україна віддасть бойовикам більше полонених, аніж отримає взамін.

"Я шокована вашим запитанням. Йдеться не про цифри, не про арифметику, а про долі людей. І Україна готова тут до найширших компромісів задля звільнення своїх героїв. Я дуже просила б ніколи так не ставити запитання. Ви підіть це мамам розкажіть. Тут зараз є мами заручників. Не смійте говорити, що це цифри", – сказала Геращенко, вибачившись потім за свою емоційність.

Менше з тим, процес обміну полоненими вийшов на фінішну пряму. 20 грудня деякі ЗМІ з посиланням на "джерело в СБУ" повідомили, що списки на обмін нарешті погоджені і залишилось дочекатись власне команди на обмін. При цьому зазначається, що бойовики підтвердили не всіх осіб, зазначених у списках української сторони.

"Тих, на кого у них є щось серйозне, тих не підтвердили. Військових, а також людей, які підозрюються у співпраці з СБУ, українською розвідкою, прикордонниками, ССО", – розповіло джерело.

Також повідомлялось, що Україна обміняє тих, хто підозрюється у співпраці з бойовиками, однак, наприклад, підозрювану у вбивстві полковника СБУ Хараберюша, за інформацією джерела, відпускати не збираються. Також відомо, що до числа осіб, які підлягають обміну між Києвом і "Л-ДНР" не увійде російський контрактник Віктор Агєєв.

Згідно останньої інформації, яку оприлюднив радник голови СБУ Юрій Тандіт, Україна готова до обміну за формулою "306 на 74". Тобто, офіційний Київ готовий обміняти 306 полонених бойовиків на 74 українських полонених на Донбасі.

Тандіт уточнив, що на даний момент відомо про місцезнаходження 96 українських полонених на Донбасі і зазначив, що українська сторона готова до будь-яких компромісів у переговорах з представниками "Л-ДНР", щоб забрати всіх своїх заручників. Однак, російська сторона також не горить бажанням включати до списків на обмін "одіозних", на її погляд, полонених чи викрадених українців. Зокрема, мова йде про такі постаті, як Роман Сущенко і Павло Гриб.

Менше з тим, в СБУ обіцяють навіть після обміну "306 на 74" не зупинятись і робити все від них залежне, щоб встановити місцезнахоження і визволити решту полонених українців.

Власне, саме відсутність інформації про точне місцезнаходження частини українських заручників заважає включити їх до списків, щоб цей обмін повноцінно пройшов "всіх на всіх". Зрозуміло, що терористи "Л-ДНР" усіляко намагаються приховати цю інформацію, щоб зберегти "на потім" кілька козирів у переговорних процесах з Києвом.

"Ми готові до обговорення списків… Зараз мова йде про 74 наших заручників... Ми зробимо все можливе, щоб стала відома доля 158-162 осіб тих, хто вважається заручниками. Це дуже серйозна робота, ми сподіваємося, що найближчим часом дійсно відновиться процес", – заявив Тандіт 26 листопада.

Українська сторона запевняє, що готова в будь-який момент забрати своїх громадян. Головне, щоб тепер цей обмін не зірвали ватажки "Л-ДНР". Поки що керівники обох сепаратних "республік" (а по суті – незаконних бандформувань) декларують готовність провести такий обмін.

Зокрема, 23 листопада ватажок "ДНР" Олександр Захарченко заявив про готовність провести обмін полоненими з українською стороною. Того ж дня з аналогічною заявою виступив і тодішній ватажок "ЛНР" Ігор Плотницький. І хоч 24 листопада Плотницького офіційно на цій "посаді" замінив Леонід Пасічник, одною з перших його заяв стала заява про обмін полоненими.

"Безумовно, на процесі обміну військовополоненими відставка Ігоря Венедиктовича ніяк не відіб'ється. Процес йде. Керівництво "МВС", "народної міліції" перевірило всіх наших осіб, які затримані, перебувають на нашій території і підлягають обміну. У понеділок мені буде надано список, мною затверджений", – заявив Пасічник на місцевому телеканалі.

Зрозуміло, що самостійно ватажки "Л-ДНР" подібні рішення не приймають і головну роль у перегляді позиції з їх боку відіграв їх московський "шеф" Володимир Путін, який ще 15 листопада вирішив погратись у доброго царя і похвалився, що з його подачі Віктор Медведчук провів переговори з ватажками "Л-ДНР" і ті погодились на пропозицію обміну.

При цьому сам Медведчук 23 листопада заявив, що процес обміну може відбутись вже поточного тижня (27 листопада – 3 грудня), не упустивши при цьому нагоди опосередковано звинуватити у затягуванні цього процесу українську сторону.

"Можливо, представники ОРДО і ОРЛО будуть готові вже наступного тижня провести обмін. Українська сторона так швидко не встигне. По-перше, йдеться про більшу кількість людей, по-друге, процесуальне очищення, згідно з українським законодавством, у нас набагато складніше", – сказав Медведчук.

Як би там не було, наразі відомо лише, що 29 листопада переговорна група буде знову в Мінську обговорювати деталі цього процесу.

Для повноти картини тут варто розуміти, що обмін полоненими на Донбасі не проводився з грудня 2016-го року. При цьому Україна регулярно порушує питання обміну полоненими, проте бойовики весь час зривають цей процес. Вдасться терористам зірвати його і цього разу, чи обмін таки відбудеться – маємо дізнатись уже в самому найближчому майбутньому.

Depo.ua буде продовжувати слідкувати за розвитком подій.