Стратегія Путіна: Хто найбільше виграє від обміну полоненими

Тема обміну полоненими між Україною і Росією, знову виходить на передній план зовнішньої політики нашої держави. І треба зазначити, що безвідносно кількості обміняних заручників, ця подія, якщо вона все ж відбудеться, на певний час стане знаковою і найбільш обговорюваною у суспільстві.  Вчора заступник керівника Офісу президента України Вадим Пристайко під час спеціально зібраного брифінгу у Києві повідомив, що у п'ятницю, 12 липня, під час зустрічі радників у нормандському форматі у Парижі були досягнуті домовленості щодо обміну полоненими між Україною та Росією. Обговорили тему обміну й омбудсмени України та Росії - Денісова та Москалькова. 

 

Справа в тому, що останній подібний обмін полоненими відбувся аж у грудні 2017 року, коли в районі Горлівки у Донецькій області Україна обміняла 306 російських терористів на 74 українських бранця. Тоді це подавалося, як обмін "всіх на всіх". Відбувався він між Україною та сепаратистами. 

 

Імена війни. Чим відомі українці, звільнені з полону бойовиків.

 

Щоправда, дуже швидко з'ясувалося, що у полоні бойовиків ще залишились наші співвітчизники і переговори про їх звільнення почалися по новій. Так само тривали переговори з Росією, яка захопила у полон наших моряків. Потім країна вступила в період президентських виборів і ні про яке звільнення чи обмін полонених не могло бути й мови. Звісно, тодішній президент України Петро Порошенко був зацікавлений у подібному обміні і докладав до цього максимум зусиль, однак у Кремлі не збиралися таким чином підвищувати рейтинг ненависного їм українського президента, і питання підвисло "на паузі". Плюс список українських полонених на Росії поповнився 24-ма моряками, захопленими у Керченській протоці 25 листопада 2018 року.

 

Новообраний президент України Володимир Зеленський також майже одразу ж спробував "осідлати" тему звільнення полонених і 11 липня навіть провів на цю тему телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Як повідомили в Офісі президента України, головною темою розмови було звільнення саме полонених моряків.

 

15 липня уповноважена Верховної Ради України у справах людини Людмила Денісова заявила, що українські військові моряки, яких захопила в полон Росія поблизу кримських берегів, внесені до списків обміну. Підтвердив цю інформацію і заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін.

 

І ось, 16 липня, заступник керівника Офісу президента України Вадим Пристайко, як ми вже писали, повідомив, що 12 липня в Парижі відбулася зустріч у нормандському форматі і були досягнуті домовленості щодо обміну полоненими між Україною та Росією.

 

"Протягом місяця домовилися здійснити обмін певної кількості наших полонених. Президент говорив 10 на 10, 15 на 15. В принципі, ми не замикаємося навколо кількості людей. Наша мета зараз обміняти і отримати наших людей назад і розблокувати процес "всіх на всіх", про який ми довго говоримо і який до цього довго був заблокований", – сказав Пристайко.

 

А пізно ввечері 16 липня стало відомо, що омбудсмени України і Росії, Тетяна Москалькова і Людмила Денісова, у Москві обмінялися списками українців і росіян, які перебувають у СІЗО і в'язницях двох країн. Зокрема, Денісова передала Москальковій перелік зі 150 справ, а скільки отримала у відповідь – не повідомляється.

 

Окрім моряків майбутній обмін полоненими цікавий також з огляду на те, чи будуть у ньому задіяні резонансні прізвища не військового походження: з українського боку – співробітника РИА "Новості Украіна" Кирила Вишинського, а з Російського – кінорежисера Олега Сенцова, журналіста Романа Сущенка, громадського активіста Володимира Булаха, студента Павла Гриба та інших. Вадим Пристайко під час вже згаданого брифінгу повідомив, що прізвище Вишинського постійно фігурує в рамках українських переговорів з Російською Федерацією.

 

Що стосується вже колишнього президента України, то 14 липня Петро Порошенко зробив сміливу заяву, що полонені моряки будуть звільнені до 21 липня – дня виборів до Верховної Ради.

 

"Маю інформацію, що на 90% що наші моряки можуть бути звільнені до дня виборів, до 21 липня. Молюся, щоб це було, і мені байдуже, хто на це натягне ковдру, і на кого Путін покладе у зв’язку з виборчими процесами причину або позитив. Я дуже прагну, щоб вдома опинилися наші герої", – сказав Порошенко в ефірі однієї з телепередач українського ТБ.

 

Однак, слова Петра Олексійовича звучать не інакше, як спроба "примазатись" до цього гучного процесу напередодні виборів. Адже цілком очевидно, що процес обміну полоненими абсолютно не залежить від української сторони (влада ти, чи опозиція), а залежить від волі лише однієї людини – Володимира Путіна. І те, що Путін дав зелене світло цьому процесу саме зараз говорить в першу чергу про те, що він бачить у ньому певну вигоду для себе.

 

За дивним "збігом обставин" кум Путіна Віктор Медведчук, який є одним з лідерів головної проросійської партії України "Опозиційна платформа – За життя", останнім часом майже не вилазить з телевізора, позиціонуючи себе саме як особа, яка звільняла заручників раніше і продовжує цим займатись навіть після свого офіційного відсторонення від даного процесу. Зрозуміло, що у випадку успішного обміну полоненими, саме він отримає найбільше електоральних бонусів. А якщо цей процес і справді відбудеться 20 липня, у так званий "день тиші", то у його конкурентів просто не буде часу, щоб чимось це перекрити.

 

Розуміють це і в Офісі президента Зеленського, тому й зі шкіри пнуться, щоб створити враження, що цей процес відбувається саме з їх подачі.

 

Розуміє це й колишній президент Порошенко, тому й намагається не випадати з контексту.

 

Читайте також: Перемоги Пристайка: Як піар Медведчука видають за виконання Мінських угод.

 

А тим часом кремлівські стратеги підвели ситуацію до того, що саме вирішення цього питання матиме вирішальний вплив на остаточний розклад сил у майбутньому українському парламенті. Якщо у Кремлі побачать, що обмін полоненими до 20 липня вигідно скажеться на рейтингах партії Медведчука – процес відбудеться саме в ці дати. Якщо ж раптом виявиться, що цей процес грає на руку євроінтеграторам, то процедуру обміну можуть банально перенести на 1-2 дні (на "після виборів"), а то й взагалі скасувати, і тоді на політичну ситуацію вже впливатиме те, наскільки вдарить по рейтингам партій усвідомлення того, що вони "не змогли" звільнити бранців Кремля.

 

Як би там не було, розв'язки чекати залишилось недовго.

 

Читайте також: Обмін полоненими: Чому "Л-ДНР" затягує процес, і що буде з "всіх на всіх".