"Повальна мобілізація" скасовується. Що Турчинов пропонує в законі про Донбас

На минулому тижні голова РНБО Олександр Турчинов озвучив плани щодо заміни формату ведення військових дій на Донбасі з антитерористичної операції на новий, який більше відповідає протистоянню з агресором в гібридних умовах.

Згодом в РНБО відбувся круглий стіл, де обговорювали тези проекту Закону, який носить назву "Про особливості державної політики щодо відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей". Спочатку деякими деталями поділився Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука, який назвав головні тези: "Україна не відмовляється від Мінських домовленостей; Україна залишає пріоритетним пошук мирних шляхів вирішення проблем; Україна жодним чином не ставить під сумнів необхідність повернення контролю над своєю територією з міжнародно визнаною кордоном включно". У російських ЗМІ одразу почали розповідати страшилки про військовий стан, повальну мобілізацію і наступ ЗСУ, котрі розпочнуться слідом за прийняттям цього Закону.

Depo.ua стали відомі деякі деталі законопроекту від власного джерела в РНБО.

По суті, головну ставку в реінтеграції і боротьбі за Донбас Україна, за законом від Турчинова, робитиме не на військовому вирішенні питання, а політико-дипломатичному. Мова про виконання "Мінська-1" та "Мінська-2". Це чітко прописано в законопроекті. Втім, так само в ньому йдеться про розвиток оборонних і безпекових спроможностей країни, які також є пріоритетними напрямками. Відповідно, можна припустити, що у проектах бюджету наступних років військова складова буде найбільш фінансованою, як і сьогодні.

Якщо виконання "Мінська" - це обов'язкова умова, яка має бути прописана в новому законопроекті, щоб не йти всупереч політиці західних партнерів та не провокувати Росію, котра в протилежному випадку почне говорити про зрив домовленостей, то є в ньому й дещо важливе. Мова про створення оперативного штабу, на який будуть покладені функції керівництва заходами на Донбасі (йдеться про економічну, екологічну та інформаційну безпеку, а також заходи оборони).

Оперативний штаб буде підпорядковуватися безпосередньо президенту України, а у питаннях оборони - начальнику Генштабу, головнокомандувачу ЗС України. Він буде взаємодіяти з СБУ, МВС та центральним органом виконавчої влади. У Донецькій та Луганській областях саме Оперативний штаб буде керувати діяльністю військово-цивільних адміністрацій.

Щоб розуміти різницю, варто нагадати, як це все відбувається зараз. Сама АТО опирається на Закон "Про боротьбу з тероризмом".

За проведення АТО відповідає керівник Антитерористичного центру при Службі безпеки України, який координує діяльність Збройних Сил, інших силових структур та органів влади в рамках проведення заходів АТО (Стаття 5 Закону України "Про боротьбу з тероризмом").

Створення оперативного штабу має спростити планування операцій. Силовики та органи влади діятимуть за однією лінією відповідно до обраної стратегії, що також може мати позитивний характер і усунути непорозуміння як між силовиками, так і політиками на місцях. Одночасно цей законопроект збільшує повноваження президента України. По-перше, начальника оперативного штабу призначатиме та звільнятиме президент. По-друге, він дає можливість президенту України застосовувати ЗСУ та інші військові формування у Луганські та Донецькій областях. Наразі застосування військ законодавчо можливе лише у стані війни та під час АТО.

Окрім цього, в законопроекті є досить важливий і цікавий момент. Так, державна політика щодо відновлення територіальної цілісності України грунтуватиметься зокрема на відновленні та всебічному розвитку культурних та гуманітарних зв'язків з мешканцями, що проживають на тимчасово окупованих територіях. Якщо із культурними зв'язками все зрозуміло і тут переважно будемо говорити про інформаційний вплив, то з гуманітарними трошки цікавіше. Оскільки, з березня у нас діє блокада Донбасу, яка передбачає зупинку товарообігу із окупованими територіями. І тут можна розгледіти певні можливості, які цілком можуть бути прописані законодавчо, для пом'якшення наслідків блокади Донбасу, яка б'є по економіці України. Наприклад, під гуманітарними зв'язками може бути відновлення співпраці у вугільній галузі задля забезпечення українців з окупованих територій роботою - це виключно теорія, як воно буде на практиці - покаже лише час.

Проте, тепер оперативний штаб зможе використовувати навіть армію задля того, щоб, наприклад, взяти під контроль територію, де "блокадники" виставляли свої редути.

Наразі розмито відомі лише деякі положення цього законопроекту, триватиме і надалі обговорення. Незрозуміло, який саме правовий режим прийде на зміну АТО. Також вже зараз можна зрозуміти, що Донбас прирівнюється до Криму, він є тимчасово окупованою територією. Цілком можливо, що будуть прописані додаткові зміни до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Так чи інакше, цей законопроект є досить популярним кроком перед виборами. Оскільки, формулювання "АТО" на четвертий рік війни дістало вже багатьох. Бо вже давно всім зрозуміло, що в Україні триває повноцінна війна. До того ж, і сам Турчинов отримує певні дивіденди. Навесні 2014-го він в якості тимчасово виконуючого обов'язки президента і Верховного головнокомандувача починав АТО. Тепер він же її і завершить, на папері, через перехід до іншого формату. Причому, переможно. Оскільки за час АТО велика частина окупованих територій і міст повернулася під контроль України.

Виграє від цього і президент Порошенко, якому більше не згадають перед виборами про "АТО, яке має тривати години" - бо матимемо інший формат.

Цікавим моментом також є розділення сфер впливу між силовиками в рамках оперативного штабу. Чи буде він розділений порівну між військовими, СБУ та МВС, чи буде надана перевага комусь із них.