Новий винищувач для України: Що не так з китайським L-15

Як відомо, модельний ряд української бойової авіації станом на сьогодні представлений успадкованими ще від СРСР літаками МіГ-29 (орієнтовно 72 одиниці), винищувачами Су-27 (48 одиниць), штурмовиками Су-25 (24 одиниці) та бомбардувальниками і розвідниками Су-24 та Су-24МР (сумарно до 36 одиниць). Однак, всі вони в середньотривалій перспективі потребуватимуть заміни, адже термін експлуатації їх добігає кінця в 2030-му році, а враховуючи час, необхідний на навчання як льотного так і технічного складу, плюс постачання нових літаків за контрактом, визначатися з заміною потрібно не пізніше 2020-го року.

 

Ще у 2015-му році Україна попередньо домовилася з Китаєм про закупівлю для потреб ВПС легких штурмовиків Hongdu L-15, які оснащуються двигунами українського виробництва. З огляду на, що ВПС України потребували і потребують нових винищувачах, ця новина викликала значний ажіотаж у професійних і навколопрофесійних колах.

 

Спочатку навіть точились розмови про те, що Одеський авіаремонтний завод займеться складанням цих літаків китайської розробки для ВПС України, однак далі планів процес тоді не пішов і про проект L-15 для України почали забувати.

 

Однак, в Плані дій щодо впровадження оборонної реформи на 2019-2020 роки, підписаним міністром оборони України Степаном Полтораком 23 січня 2019-го року передбачено до 20 грудня 2020-го року закупити нові літаки, у тому числі за лізинговою схемою. І хоч ані виробник ані конкретна модель літака в цьому документі не значаться, станом на сьогодні відомо про офіційні контакти України лише з китайцями щодо Hongdu L-15.

 

Про цей літак відомо, що його створювали на базі російського навчально-бойового літака Як-130 і в процесі роботи китайські інженери щільно співпрацювали з російськими колегами з КБ Яковлєва. Виробництвом і розробкою двигунів для літаків Як-130 і L-15 займалася українська компанія "МоторСіч", але з початком російсько-української війни співпраця з росіянами припинилась.

 

 

У своїй серії матеріалів "Новий винищувач для України" ми його свідомо не розглядали, так як L-15 у його існуючому вигляді не є повноцінним бойовим літаком 4-го покоління і за всіма ознаками приречений на поразку у повітряному бою проти російських Су-шок і МіГ-ів. Все ж таки це навчально-бойовий літак і головне його призначення – підготовка пілотів до роботи на "дорослих" винищувачах.

 

Як пише у своєму блозі колишній пілот-винищувач, підполковник запасу ВПС України Леонід Підчибій, L-15 вражає кількістю мінусів як бойовий літак для України і коли справа дійде до конкретних дій і грошей – почнуться проблеми.

 

"На L-15 неможливо збити жодного Су-27, Су-30, Су-33, Су-35, Су-57, МіГ-31 тощо. Навіть МіГ-29 не зіб'єш. Це літаки різного призначення. Отже, українське небо не захистиш. Як ударний літак він так само як і Су-24 та Су-25 не може діяти в зоні потужної протиповітряної оборони окупантів", – зауважую Леонід Підчибій.

 

Крім цього, фахівець звертає увагу на токсичність даного проекту – як наявну, так і потенційну. Зокрема, китайська зброя токсична для США, які є найбільшим світовим донором української оборонки. А як американці вміють "викручувати руки" своїм неслухняним партнерам ми можемо бачити на прикладі Туреччини, яка придбавши російські системи ППО С-300, фактично перекреслила можливість купівлі американських винищувачів 5-го покоління F-35.

 

"Вишенькою на тортику є той факт, що Китай платить роялті Росії з кожного проданого літака. Отже, L-15 токсичний і для України", – наголошує Леонід Підчибій.

 

Як альтернативу, пан Леонід пропонує купувати італійський літак Aermacchi M-346. За його словами, це точно такий самий за характеристиками літак, тільки італійці роялті росіянам не платять. А ще краще розробити свій власний літак.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Що за вітчизняний проект може боронити небо.

 

Також в ЄС існує ембарго на технічне співробітництво з Китаєм. На Україну поки ця заборона не поширюється, але ми ж рухаємося в ЄС, тому у майбутньому можуть виникнути проблеми, вирішити які можна буде, лише якщо Китай передасть нам технології і ми повністю локалізуємо це виробництво у себе. Схема досить ризикована, погодьтесь.

 

Тому, на думку іншого військового експерта Олега Жданова, варто було б більше уваги приділити спільному україно-турецькому проекту.

 

За словами Жданова, президент Туреччини Реджеп Ердоган під час свого першого візиту в Україну пропонував спільно виробляти винищувач, враховуючи, що у нас є авіаційний завод з повним циклом і авіаційне конструкторське бюро, незважаючи на те, що воно займалося транспортною та пасажирською авіацією. Але далі ідеї справа не пішла.

 

"Політика держави, на жаль, спрямована не туди", – зазначає Жданов.

 

 

Звісно, проект спільного виробництва з Китаєм літаків L-15 виглядає найбільш дешевшим з усіх можливих варіантів з фінансової точки зору. Однак не варто забувати, що для будь-якої країни вартість реактивного винищувача не обмежується вартістю придбання чи виготовлення літака – є ще підтримка його у бойовому стані, навчання персоналу, поточні витрати тощо.

 

І ось тут міститься ряд прихованих загроз, тому що підтримка забезпечення літака і навчання особового складу передбачають повне потрапляння в залежність від виробника, який може в подальшому висувати будь-які умови. Простіше кажучи, без дозволу Китаю ми не зможемо проводити модернізацію цих літаків у майбутньому (до речі, Україна сама користується таким правом заборони стосовно росіян).

 

Читайте також: "Волга-Дніпро" - на вихід: Чи зможе "Антонов" монополізувати авіаперевезення НАТО.

 

Саме тому зі стратегічним партнером у сфері бойової авіації потрібно визначатися дуже виважено, оцінюючи не лише сьогоднішню економію, але й майбутні перспективи і ризики. Особливо, з урахуванням того, що літаків нам потрібно не пару десятків, як, наприклад, в сусідній Польщі, а кілька сотень.

 

А щоб картина не виглядала аж занадто песимістичною, дозволимо собі трохи пофантазувати. Суто теоретично, на базі L-15 навіть з уже існуючими українськими двигунами АІ-222-28Ф можна буде створити двохдвигунний винищувач з характеристиками на рівні JF-17 Thunder, або навіть JAS 39 Gripen (до речі, на пакистанському форумі defence.pk проскакувала інформація про розробку на базі L-15 надзвукового винищувача 4-го покоління, близького за характеристиками до легкого пакистано-китайському винищувача JF-17 Thunder). Однак, це виглядає аж надто багатоходовою комбінацією…