Новий винищувач для України: Чому нам вигідний китайський Chengdu J-10

Дуже скоро Україні доведеться повністю оновлювати парк бойових реактивних літаків, і головне тут – не помилитись з вибором

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Новий винищувач для України: Чому нам ви…

Всі фото – ЕРА

 

Як відомо, модельний ряд української бойової авіації станом на сьогодні представлений успадкованими ще від СРСР літаками МіГ-29 (орієнтовно 72 одиниці), винищувачами Су-27 (48 одиниць), штурмовиками Су-25 (24 одиниці) та бомбардувальниками і розвідниками Су-24 та Су-24МР (сумарно до 36 одиниць). Однак, всі вони в середньотривалій перспективі потребуватимуть заміни, адже термін експлуатації їх добігає кінця в 2025-му році, а враховуючи п'ятирічний період необхідного навчання як льотного складу, так і обслуговуючого персоналу, плюс постачання нових літаків за контрактом, визначатись з заміною потрібно не пізніше 2020-го року.

 

Depo.ua пропонує цикл ознайомчих матеріалів з ймовірними варіантами заміни старих МіГ-ів і Су-шок, присутніми на світовому ринку реактивних винищувачів. На черзі китайський всепогодний багатоцільовий винищувач Chengdu J-10 (або просто J-10), який на експорт пропонується під позначенням F-10 Vigorous Dragon ("Стрімкий дракон").

 

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний шведський JAS 39 Gripen.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний європейський Typhoon.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний французький Rafale.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний американський F-15SE Silent Eagle.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний американський F-16 Fighting Falcon.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний американський F/A-18E/F Super Hornet.

 

Що собою представляє

 

Chengdu J-10 – це всепогодний багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який було розроблено та виробляється китайською компанією Chengdu Aircraft Industry Group (CAIG). Спочатку він розробллявся, як спеціалізований винищувач, але пізніше став багатоплановим літаком, здатним як до повітряного бою, так і до наземних місій.

 

До 29 грудня 2006-го року програма розробки літака була засекреченою, а після того, як гриф секретності зняли, виявилось, що у створенні літака брали участь російські консультанти з ЦАГІ і ОКБ МіГ. Також при створенні літака використовувалися продані Ізраїлем Китаю розробки по винищувачу IAI Lavi – в першу чергу методи проектування (ззовні J-10 також дуже схожий на IAI Lavi).

 

Розробка даного проекту почалась ще у 1982-му році, коли китайська влада поставила за мету розробити вітчизняний аналог радянських МіГ-29 і Су-27 та американських F-15 і F-16. Перший політ прототипу відбувся лише 23 березня 1998-го року. Перший політ серійного літака J-10A відбувся 28 червня 2002-го року. Того ж року його було взято на озброєння.

 

Сьогодні "Стрімкий дракон" випускається в п'яти модифікаціях:

- J-10A – одномісний багатоцільовий винищувач;

- J-10S – двомісний навчально-бойовий літак, використовується для радіоелектронної боротьби (РЕБ), наведення та цілевказання, а також для нанесення ударів по наземних цілях;

- J-10B – модернізований J-10A, оснащений двигуном WS-10A, втопленим "малопомітним" повітрозабірником, бортовою радіолокаційною станцією та оптико-локаційною станцією переднього огляду;

- J-10C – модернізована версія J-10B, оснащена радіолокацією з корінним активним електронно-сканованим масивом (AESA), інфрачервоним хомутом PL-10 і сучаснішим озброєнням.

- FC-20 – одномісний багатоцільовий винищувач, експортний варіант J-10.

 

Літак Chengdu J-10 спроектований по аеродинамічній схемі "качка" (аеродинамічна схема, при якій у літального апарату органи поздовжнього управління розташовані попереду крила). Він обладнаний трикутним крилом, одним двигуном у хвостовій частині фюзеляжу, одним повітрозабірником, який знаходиться під фюзеляжем, і має хвостове "оперенням" з одним великим вертикальним кілем.

 

 

"Начинка"

 

Каркас літака побудований з металевих сплавів і композитних матеріалів для високої міцності і малої ваги.

 

Особливістю кабіни є випуклий купол, який складається з двох частин і дозволяє пілоту мати кут огляду 360 градусів. Також кабіна обладнана ручкою управління, що розміщується по центру, і ручки дросельної заслінки, розташованої зліва від пілота, а крісло обладнане катапультою, яка спрацьовує навіть при нульовій висоті і нульовій швидкості.

 

 

Завдяки аеродинамічно нестабільній конструкції J-10, пілоту допомагає система керування польотом (FCS) з допомогою цифрового квадруплексного надлишкового прольоту (FBW). FCS зазвичай контролює входи пілотного керування, перешкоджаючи пілоту випадково вийти з віражу з застосуванням занадто великого керуючого входу під час високоефективних польотних ситуацій.

 

Кабіна має три рідкокристалічні (LCD) мультифункціональних дисплеї поряд з китайським голографічним дисплеєм лобового скла (HUD). Всі вони є повністю сумісними з внутрішнім китайським розширеним нашоломним дисплеєм прицілу (HMS), який, за заявами китайців, перевершує HMS на Су-27, що продаються в Китай.

 

J-10 використовує багаторежимний радар, розроблений в Китаї. Радар має механічно скановані плоскі антени і здатні відстежувати 10 цілей. З 10 відстежуваних мішеней, 2 можуть бути задіяні одночасно з радіолокаційними ракетами, або 4 – з активними радіолокаційними ракетами самонаведення.

 

Також для переваги у повітрі J-10 має фронтальну електрооптичну систему, як у французького винищувача Rafale (отой незвичний виступ перед кабіною трохи правіше центру).

 

 

Носовий конус J-10B був спеціально модифікований для розміщення радіолокатора активної фазированої радіолокаційної апаратури (AESA), яка розроблялась китайськими спеціалістами 8 років і була остаточно завершена у 2008-му році, що дозволило китайським винищувачам досягнути квантового стрибка.

 

На винищувачах використовується двигун Lyulka-Saturn AL-31FN російського та китайського (ліцензійного) виробництва, який забезпечує максимальну статичну тягу 12 500 кгс (123 кН). Але майбутні моделі, ймовірно, будуть оснащені вдосконаленим китайським двигуном типу WS-10, розробленим спеціально для літака Chengdu J-10. Принаймні, у листопаді 2018-го року був представлений літак J-10B з двигуном WS-10.

 

Під фюзеляжем і крилами літак має 11 точок підвіски, які використовуються для перенесення різних видів зброї, додаткових паливних баків, чи іншого обладнання, зокрема, авіоніки.

 

Озброєння

 

Внутрішнє озброєння літака складається з двоствольної гармати Грязева-Шипунова ГШ-23, розташованої під стороною порту впуску.

 

Інше озброєння та обладнання монтується ззовні на 11 точках підвіски, до яких можна приєднати 6 000 кг ракет і бомб (або паливних баків чи іншого обладнання).

 

Ракети "повітря-повітря" можуть включати ракети як малого радіусу дії (PL-8 і PL-9), так і радіолокаційні ракети середнього радіусу (PL-11 і PL-12).

 

Також "Стрімкий дракон" може мати на озброєнні некеровані і точні керовані боєприпаси, такі як: бомби з лазерним керуванням, протикорабельні ракети типу YJ-9 і протирадіаційні ракети, такі як PJ-9.

 

 

Використання

 

Станом на сьогодні Chengdu J-10 перебуває на озброєнні лише двох країн: Китаю і Пакистану.

 

Китай має на озброєнні 347 літаків J-10 різних модифікацій, з яких 323 перебувають у розпорядженні Військово-повітряних сил (ВПС) країни, і ще 24 літака використовують Військово-морські сили (ВМС).

 

Пакистан проявив інтерес до J-10 одразу ж після його розсекречення у 2006-му році. Того ж року обидві країни дійшли згоди і в листопаді 2009-го року Пакистан підписав угоду з Китаєм на купівлю 36 винищувачів моделі J-10B на суму близько 1,4 млрд доларів (38,9 млн доларів за одиницю).

 

 

Вартість

 

В 2009-му році Пакистан придбав партію винищувачів Chengdu J-10 за ціною 38,9 млн доларів за одиницю (включаючи навчання персоналу і інші супутні стартові витрати). Станом на сьогодні китайці повісили на свій літак цінник 41 млн доларів за одиницю, що все одно робить його поки що найдешевшим з тих, які ми розглядали (за цим показником конкуренцію йому може складати лише шведський JAS 39 Gripen).

 

Про вартість обслуговування цього літака наразі нічого не відомо, але можна припустити, що вона також буде не найдорожчою.

 

Але, як ми вже не раз писали, не ціна є визначальним фактором при виборі реактивних винищувачів. В значній мірі рішення окремо взятої країни залежить від офсетних програм, які можуть запропонувати компанії-виробники, а також від геополітичної кон'юнктури.

 

Чому цей варіант може бути вдалим для України

 

Традиційно, тут є декілька моментів. По-перше, як вже було сказано, китайські винищувачі четвертого покоління дешевші за всі європейські і американські аналоги. А в умовах обмежених фінансових ресурсів України це має далеко не останнє значення.

 

По-друге, для нашої країни достатньо привабливою виглядає можливість підписати угоду зі китайською компанією CAIG ще й з точки зору потенційного заробітку. Справа в тому, що китайці досі не мають свого представництва у Європі. У той же час Україна, яка має потужну науково-технічну базу, могла б стати своєрідним логістичним хабом для Chengdu J-10, а то й відкрити у себе обслуговуючий, виробничий чи інженерно-конструкторський філіал. Особливо в частині реактивних двигунів, з якими китайці традиційно мають проблеми.

 

Хоча, є й причини, які змушують добряче подумати перед тим, як віддавати перевагу китайцям. В першу чергу це якість – якою вона буде за таку ціну? І тут головне не прогадати – щоб не вийшло, як в 1990-х з автомобілебудуванням, коли ми відмовили німецькому Volkswagen заради корейського Daewoo.

 

До того ж винищувачі  J-10 не мають бойового досвіду, тому наразі залишається загадкою – як він поведе себе в бою. І тут не варто забувати, що Україна сьогодні знаходиться у стані війни, тому нам потрібен реактивний винищувач не для патрулювання кордонів і стримування умовного ворога, як у більшості країн світу, а для реальних бойових дій, які можуть розпочатись в будь-який момент.

 

Також достеменно невідомо, скільки часу триває підготовка льотного складу та обслуговуючого персоналу. А це досить важливий фактор.

 

 

Як би там не було, та якщо Україна не почине вирішувати питання реформування ВПС вже зараз, то через кілька років може взагалі без авіації залишитись. Ми й так дотягнули питання до тої межі, що нам скоро будь-який "секонд-хенд" буде за щастя. Головне тут – не піти шляхом в нікуди і не скуповувати по всьому світу старі радянські МіГ-и і Су-шки, відтерміновуючи тим самим вкрай важливу реформу.

 

Читайте також: Падіння Су-27 під Вінницею: Чому сталась трагедія.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme