Новий винищувач для України: Чому нам вигідний індійський Tejas

Дуже скоро Україні доведеться повністю оновлювати парк бойових реактивних літаків, і головне тут – не помилитись з вибором

Всі фото – ЕРА

 

Як відомо, модельний ряд української бойової авіації станом на сьогодні представлений успадкованими ще від СРСР літаками МіГ-29 (орієнтовно 72 одиниці), винищувачами Су-27 (48 одиниць), штурмовиками Су-25 (24 одиниці) та бомбардувальниками і розвідниками Су-24 та Су-24МР (сумарно до 36 одиниць). Однак, всі вони в середньотривалій перспективі потребуватимуть заміни, адже термін експлуатації їх добігає кінця в 2025-му році, а враховуючи п'ятирічний період необхідного навчання як льотного складу, так і обслуговуючого персоналу, плюс постачання нових літаків за контрактом, визначатись з заміною потрібно не пізніше 2020-го року.

 

Depo.ua пропонує цикл ознайомчих матеріалів з ймовірними варіантами заміни старих МіГ-ів і Су-шок, присутніми на світовому ринку реактивних винищувачів. На черзі індійський легкий багатоцільовий винищувач HAL Tejas, відомий також під назвою Hindustan Aeronautics Limited Tejas ("Теджас", або "Діамант").

 

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний шведський JAS 39 Gripen.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний європейський Typhoon.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний французький Rafale.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний американський F-15SE Silent Eagle.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний американський F-16 Fighting Falcon.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний американський F/A-18E/F Super Hornet.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний китайський Chengdu J-10.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний пакистано-китайський JF-17 Thunder.

 

Читайте також: Новий винищувач для України: Чому нам вигідний китайський Shenyang J-15.

 

Що собою представляє

 

HAL Tejas – це легкий багатоцільовий винищувач четвертого покоління, розроблений індійським Агентством розвитку аеронавтики (ADA) і фірмою Hindustan Aeronautics Limited (HAL).

 

Літак став результатом національної програми Light Combat Aircraft (LCA), яка розпочалася в 1980-х роках, щоб замінити старі винищувачі МіГ-21 в Індії . У 2003-му році він офіційно отримала назву Tejas.

 

У 1969-му році уряд Індії постановив, що компанія HAL має розробити винищувач на основі надійного перевіреного двигуна. HAL завершила проектні дослідження в 1975-му році, але проект провалився через неможливість придбати вибраний "перевірений двигун" від іноземного виробника.

 

До проекту повернулись у 1983-му році, коли індійська влада зрозуміла необхідність все ж таки мати власний бойовий літак для двох основних цілей: замінити старі винищувачі МіГ-21 і розвивати індійську аерокосмічну промисловість.

 

Читайте також: Коли авіаносний флот Індії звільниться з заручників Путіна.

 

 

У 1984-му році індійський уряд вирішив створити Агентство з авіаційного розвитку (ADA) для управління програмою LCA (національний консорціум з більш ніж 100 оборонних лабораторій, промислових організацій і академічних установ, де HAL є головним підрядником). А розробка власного надійного реактивного двигуна була визначена, як одна з пріоритетних.

 

Безпосередньо робота над проектом почалась у 1987-му році, а для консультацій за 100 млн доларів були залучені 30 висококваліфікованих інженерів французької компанії Dassault-Breguet Aviation (ця компанія розробила винищувач Rafale, який за зовнішнім виглядом дуже схожий на Tejas).

 

Роботи над літаком тривали майже 14 років і лише 4 січня 2001-го року здійснив перший політ прототип винищувача. Дрібносерійне виробництво літака почалося в 2007-му році, серійне виробництво – у березні 2012-го, а на озброєння ВПС Індії Tejas було прийнято аж 17 січня 2015-го року. Загальний бюджет проекту склав близько 1 млрд доларів США.

 

Винищувач Tejas спроектований по аеродинамічній схемі "качка" (аеродинамічна схема, при якій у літального апарата органи поздовжнього управління розташовані попереду крила) з середньорозміщеним трикутним крилом з кореневими напливами, одним вертикальним кілем і одним двигуном у хвостовій частині фюзеляжу.

 

У конструкції літака широко застосовані композитні матеріали (34% фюзеляжу типу полумонокок зроблено з вуглепластику). З композитних матеріалів виконані верхня і нижня частина обшивки крила, рулі керування, кіль, лонжерони, стрингери, елевони і інші елементи обшивки. S-подібні повітрозабірники також виконані з вуглепластику і розташовані з боків фюзеляжу – така схема екранує лопасті турбіни двигуна і знижує радіолокаційну помітність.

 

Сьогодні літак випускається в одномісному, двомісному навчальному і палубному варіантах різних модифікацій.

 

"Начинка"

 

Кабіна пілота накрита прозорим куполом, що забезпечує пілоту всебічний огляд на 360 градусів. Кабіна обладнана джойстиком управління і трьома великими багатофункціональними дисплеями. Літак оснащений 4-канальною ЕДСУ. Дисплеї надають інформацію про основні системи польоту та управління, а також основні льотні та тактичні дані. Пілот взаємодіє з бортовими системами за допомогою багатофункціональної клавіатури та декількох панелей вибору.

 

 

Перші моделі Tejas оснащені гібридною версією радара EL/M-2032. Він має режими низьких, середніх і високих частот повторення імпульсів (PRF), компенсацію руху платформи, індикацію рухомої цілі (MTI), допплерівську фільтрацію, постійне значення виявлення помилки (CFAR), допплерівський дозвіл невизначеності, перетворення сканування і онлайнову діагностику для виявлення несправних модулів процесора.

 

Також літак має комплект електронної війни (EW), розроблений для підвищення життєздатності у бою під час глибокого проникнення. Цей пакет EW, відомий як Mayavi, включає приймач радіолокаційного попередження (RWR), попередження про ракетний підхід (MAW) і систему лазерного попередження (LWR), інфрачервоні та ультрафіолетові датчики виявлення ракет, перешкоди, комплект електронних контрзаходів (ECM) і причіпний радіолокаційний приманник (TRD).

 

Tejas також оснащений інфрачервоним датчиком пошуку та відстеження (IRST), який може виявляти та відстежувати викиди теплової енергії.

 

Так як Tejas є статично нестабільним літаком (його аеродинамічний фокус зміщений назад від центру мас – таке компонування дозволяє підвищити маневреність літака, але під час польотів з високими перевантаженнями існує висока ймовірність, що він може вийти в закритичні режими і розвалитися в повітрі), то він має електродистанційну систему управління польотом, яка дозволяє зберігати керованість літака під час інтенсивного маневрування з високими перевантаженнями.

 

Після тривалих і безуспішних спроб створити власний реактивний двигун, індійцями було прийняте вольове рішення зупинитись на імпортному варіанті. Серед усіх можливих варіантів було обрано американський General Electric F414. Перша партія двигунів була поставлена з США, а решта виробляється в Індії відповідно до угоди про передачу технології.

 

Літак обладнаний двома паливними баками внутрішнього типу на 1200 літрів кожний, а також зовнішнім паливний баком під фюзеляжем на 725 літрів.

 

Tejas може піднімати зовнішніх вантажів загальної маси 3500 кг, які кріпляться до 8-ми статичних точок підвіски – 2 під фюзеляжем і 6 під крилами. Окрім озброєння він може переносити резервуар з пальним і резервуар з навігаційним обладнанням.

 

Озброєння

 

Tejas має внутрішнє і зовнішнє озброєння. Зовнішнє складають ракети "повітря-повітря" (С-8, Derby, Python-5, R-73), ракети "повітря-поверхня" (Х-59, протирадіаційна ракета DRDO), важкі керовані протикорабельні ракети (Х-31, Х-35), а також лазерно-керовані і ковзаючі бомби.

 

 

Використання

 

Станом на сьогодні Tejas мають на озброєнні лише Військово-повітряні сили Індії (40 одиниць). Всього ж очікується, що ВПС Індії отримають 200 одиниць винищувачів Tejas аеродромної версії, плюс ще 40 одиниць палубної версії отримають ВМС країни. Також не виключено, що винищувач Tejas активно піде на експорт.

 

Вартість

 

Ринкова вартість HAL Tejas варіюється від 23-х до 64-х мільйонів доларів за одиницю – в залежності від моделі і комплектації. В принципі, індійський літак є один з найдешевших у світі у своєму роді, однак виробничі потужності Індії не дозволяють наразі вийти з ним га зовнішні ринки, так як внутрішнє замовлення ще до кінця не виконане.

 

Чому цей варіант може бути вдалим для України

 

Як завжди, тут є декілька моментів. По-перше, як вже було сказано, індійські винищувачі четвертого покоління дешевші за європейські і американські аналоги. А в умовах обмежених фінансових ресурсів України це має далеко не останнє значення.

 

По-друге, для нашої країни достатньо привабливою виглядає можливість підписати угоду з індійською компанією HAL ще й з точки зору потенційного заробітку. Адже індійці досі не мають свого представництва у Європі. У той же час Україна, яка має потужну науково-технічну базу, могла б стати своєрідним логістичним хабом для Tejas, а то й відкрити у себе обслуговуючий, виробничий чи інженерно-конструкторський філіал. Особливо в частині реактивних двигунів, проблему якого індійці так до кінця й не вирішили.

 

На двигунах варто зупинитись окремо. Україна давно славиться своїми авіаційними двигунами, тому за великого бажання наші інженери могли б створити для індійців реактивний двигун з відповідними характеристиками і проект Tejas міг би стати спільний індо-українським.

 

Також теоретично можливий варіант, за яким Україна могла б по ліцензії виготовляти винищувачі Tejas для самої Індії, яка поки самостійно виготовить 240 запланованих одиниць, то літак морально застаріє.

 

Хоча, є й причини, які змушують добряче подумати перед тим, як віддавати перевагу індійцям. В першу чергу це питання якості – якою вона буде за таку ціну?

 

До того ж винищувачі Tejas не мають бойового досвіду, тому наразі залишається загадкою – як він поведе себе в бою. І тут не варто забувати, що Україна сьогодні знаходиться у стані війни, тому нам потрібен реактивний винищувач не для патрулювання кордонів і стримування умовного ворога, як у більшості країн світу, а для реальних бойових дій, які можуть розпочатись в будь-який момент.

 

Також достеменно невідомо, скільки часу триває підготовка льотного складу та обслуговуючого персоналу. А це досить важливий фактор.

 

 

Як би там не було, та якщо Україна не почине вирішувати питання реформування ВПС вже зараз, то через кілька років може взагалі без авіації залишитись. Ми й так дотягнули питання до тої межі, що нам скоро будь-який "секонд-хенд" буде за щастя. Головне тут – не піти шляхом в нікуди і не скуповувати по всьому світу старі радянські МіГ-и і Су-шки, відтерміновуючи тим самим вкрай важливу реформу.

 

Читайте також: Падіння Су-27 під Вінницею: Чому сталась трагедія.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна