Новий штурмовик для України: Що за Super Tucano пригледів Зеленський у Бразилії

Як відомо, модельний ряд української бойової авіації станом на сьогодні представлений успадкованими ще від СРСР літаками МіГ-29 (орієнтовно 72 одиниці), винищувачами Су-27 (48 одиниць), штурмовиками Су-25 (24 одиниці) та бомбардувальниками і розвідниками Су-24 та Су-24МР (сумарно до 36 одиниць). Однак, всі вони в середньотривалій перспективі потребуватимуть заміни, адже термін експлуатації їх добігає кінця в 2030 році, а враховуючи час, необхідний на навчання як льотного так і технічного складу, плюс постачання нових літаків за контрактом, визначатися з заміною потрібно не пізніше 2020 року.

Ще у 2015 році Україна попередньо домовилася з Китаєм про закупівлю для потреб ВПС легких штурмовиків Hongdu L-15, які оснащуються двигунами українського виробництва. З огляду на, що ВПС України потребували і потребують нових винищувачах, ця новина викликала значний ажіотаж у професійних і навколопрофесійних колах. Однак, при ближчому розгляді ці літаки виявились не такими вже й якісними.

Читайте також: Новий винищувач для України: Що не так з китайським L-15.

А 24 жовтня 2019 року з'явилась інформація, що президент України Володимир Зеленський зацікавився можливістю придбати у Бразилії штурмовики Super Tucano. Про це у своєму Twitter написав президент Бразилії Жаїр Болсонару.

Варто зазначити, що заява президента Бразилії виникла не на порожньому місці, адже нещодавно українські військові льотчики провели у Португалії тестові польоти на легких бразильських штурмовиках фірми Embraer EBN-314 Super Tucano.

"Попередньо українська делегація відвідала Бразилію з наміром оцінити виробничі потужності та обговорити можливе придбання цих літаків", – йшлося у сюжеті "Військового телебачення".

У своїй серії матеріалів "Новий винищувач для України" ми його свідомо не розглядали, оскільки Super Tucano не є реактивним бойовим літаком 4-го покоління. Але якщо вже почали говорити про інтерес України до цього літака, подивитися на нього більш детально.

Що собою представляє

Легкий турбогвинтовий штурмовик EMB-314 Super Tucano випускається бразильською компанією Embraer з 2003 року. При цьому перший прототип літака піднявся в повітря в 1999 році.

Спочатку він проектувався як навчальний літак, але згодом був доопрацьований для проведення ударів з повітря. Для цього кабіну пілота штурмовика захистили кевларовою бронею. Зараз випускається у двох варіантах: одномісний і двомісний.

Одномісний A-29A призначений для атаки і збройної розвідки (завдання з перехоплення), атаки і прикриття (завдання безпосередньої авіаційної підтримки). Він здатний перехоплювати і знищувати малопотужні літаки. Має додатковий паливний бак (+400 літрів).

Двомісний A-29B призначений для тих самих завдань, що й одномісна версія, і також використовується для навчання і контролю за повітряним простором (завдання з моніторингу). Однак, не має додаткового паливного баку.

При довжині 11,38 м і висоті 3,97 м літак має розмах крила 11,14 м. Він оснащений одним внутрішнім турбогвинтовим двигуном у носовій частині, розрахованим на 3,5 години польоту. Крейсерська швидкість складає 520 км/год, максимальна оперативна швидкість трохи більша – майже 600 км/год. Бойовий радіус польоту – 500 км, а практична дальність – 1330 км.

Перевагою Super Tucano є те, що вони можуть злітати і сідати на невелику злітну смугу – всього 900 метрів.

Озброєння

У базовій комплектації штурмовик має на озброєнні два вбудованих 12,7-мм кулемети FN Herstal M3 і одну підвісну 20-мм гармату на фюзеляжному вузлі.

Всього ж літак має 5 точок підвіски і може нести бойове навантаження 1500 кг, тому за бажання та/або необхідності може бути дооснащеним іншими видами зброї (ракетами класу "повітря-повітря" чи "повітря-земля", звичайними чи керованими бомбами, зовнішнім баком для пального тощо).

Використання

Відомо, що з бойовою метою цей літак використовували колумбійські військово-повітряні сили проти повстанців із FARC.

Крім цього, у 2011 році EMB-314 Super Tucano був обраний ВПС США в якості літака льотної підготовки, розвідки та підтримки військ (контракт на поставку 20 літаків загальною вартістю 355 млн доларів). Також Пентагон закуповує їх для ВПС Афганістану, де вони також використовується проти талібів.

В даний час більше 150 штурмовиків Super Tucano, що перебувають на озброєнні ВПС ряду країн світу (найбільші оператори – Бразилія, Колумбія і Афганістан), налітали 130 000 годин, в тому числі 18 000 годин в бойових польотах.

Вартість

Згідно з даними газети The Wall Street Journal, один такий літак коштує не дорожче 20 млн доларів, а година польоту на ньому обходиться в 500 доларів.

Чому цей варіант є не найкращим для України

Super Tucano ефективний там, де немає жорсткої протидії з боку ворога (як винищувачі-перехоплювачі, так і системи протиповітряної оборони). По суті, це легкий штурмовик для підтримки піхоти та боротьби з партизанами.

В українських же реаліях (а Україна веде війну проти російських найманців на Донбасі) ці літаки мало чим допоможуть, тому що стануть гарною мішенню російських засобів ППО, якими буквально кишить окупована росіянами територія. А якщо війна перейде у гостру фазу і справа дійде до повітряних боїв, то Super Tucano стане легкою здобиччю російських Су-шок і МіГ-ів ще на підльоті до зони виконання бойового завдання.

"Super Tucano хоча і має достатню велику висотність, проте явно недостатню для дій проти ешелонованої по висоті протиповітряної оборони (ППО) – а це саме те, що ми спостерігаємо в окупаційних корпусів на Донбасі", – пише військовий експерт Михайло Жирохов.

Все ж таки EMB-314 Super Tucano – це навчально-бойовий літак і головне його призначення – підготовка пілотів до роботи на реактивних винищувачах. Тому, у разі закупівлі EMB-314 Super Tucano українською стороною, швидше за все саме така учать їх і чекатиме. А от щодо раціональності, тут є сумніви.

Також теоретично можливий варіант, за яким Україна могла б по ліцензії виготовляти EMB-314 Super Tucano у себе. Інженерна і виробнича база для цього у нас є. Тоді цей проект, попри сумнівні військові перспективи, може стати цікавим з комерційної точки зору.

Як би там не було, та якщо Україна не почне вирішувати питання реформування ВПС вже зараз, то через кілька років може взагалі без авіації залишитись. Ми й так дотягнули питання до тієї межі, що нам скоро будь-який "секонд-хенд" буде за щастя. Головне тут – не піти шляхом в нікуди і не почати скуповувати по всьому світу старі радянські МіГ-и і Су-шки, відтерміновуючи тим самим вкрай важливу реформу.

Читайте також: Новий винищувач для України: Що за вітчизняний проект може боронити небо.