Новий штурмовик для України: Що за американський Thunderbolt може з'явитись в ЗСУ

Дуже скоро Україні доведеться повністю оновлювати парк бойових літаків, і головне тут – не помилитись зі стратегічним вибором

Новий штурмовик для України: Що за амери…
Фото - Master Sgt. William Greer

Як відомо, модельний ряд української бойової авіації станом на сьогодні представлений успадкованими ще від СРСР літаками МіГ-29 (орієнтовно 72 одиниці), винищувачами Су-27 (48 одиниць), штурмовиками Су-25 (24 одиниці) та бомбардувальниками і розвідниками Су-24 та Су-24МР (сумарно до 36 одиниць). Однак, всі вони в середньотривалій перспективі потребуватимуть заміни, адже термін експлуатації їх добігає кінця в 2030 році, а враховуючи час, необхідний на навчання як льотного так і технічного складу, плюс постачання нових літаків за контрактом, визначатися з заміною потрібно не пізніше 2020 року.

Ще у 2015 році Україна попередньо домовилася з Китаєм про закупівлю для потреб ВПС легких штурмовиків Hongdu L-15, які оснащуються двигунами українського виробництва. З огляду на, що ВПС України потребували і потребують нових винищувачах, ця новина викликала значний ажіотаж у професійних і навколопрофесійних колах. Однак, при ближчому розгляді ці літаки виявились не такими вже й якісними.

Читайте також: Новий винищувач для України: Що не так з китайським L-15.

У 2019 році до теми штурмовиків знову повернулись. 24 жовтня з'явилась інформація, що президент України Володимир Зеленський зацікавився можливістю придбати у Бразилії штурмовики Super Tucano. Про це у своєму Twitter написав президент Бразилії Жаїр Болсонару.

Заява президента Бразилії виникла не на порожньому місці, адже нещодавно українські військові льотчики провели у Португалії тестові польоти на легких бразильських штурмовиках фірми Embraer EBN-314 Super Tucano.

Читайте також: Новий штурмовик для України: Що за Super Tucano пригледів Зеленський у Бразилії.

Варто зазначити, що цей літак в Україні також сприйняли досить неоднозначно – насамперед через його моральну застарілість. Але 23 грудня з'явилась інформація, що США в грудні запропонували Україні вивчити питання про придбання американських штурмовиків Thunderbolt (швидше за все мова йде про модель A-10 Thunderbolt II) і вже у 2020 році підписати "Меморандум про наміри" щодо майбутньої угоди.

У своїй серії матеріалів "Новий винищувач для України" ми його свідомо не розглядали, так як Thunderbolt не є реактивним бойовим літаком 4-го покоління, плюс давно знятий з виробництва, хоч і досі перебуває на озброєнні ВПС США. Але раз вже почали говорити про інтерес України до цього літака, то варто розглянути більш детально і його.

Що собою представляє

A-10 Thunderbolt II – це американський броньований одномісний штурмовик, призначений для надання безпосередньої авіаційної підтримки сухопутним військам шляхом ураження танків, бронемашин та інших наземних цілей. Належить до класу важких штурмовиків.

Будучи прийнятим на озброєння в 1976 році, він досі є єдиним літаком ВПС США, який призначений і використовується лише для вирішення завдання безпосередньої авіаційної підтримки. Тобто, це досить вузькопрофільний, можна навіть сказати – монофункціональний, літак. Останньої модернізації зазнав у 2011 році, після чого отримав маркування A-10C Thunderbolt II (свою назву дістав честь винищувача-бомбардувальника часів Другої світової війни P-47 Thunderbolt, а цифра II має свідчити про певну спадковість).

Трохи кумедний зовнішній вигляд з'явився не випадково і має дуже серйозне обґрунтування – при виборі конфігурації літака два широко рознесених двигуна встановили високо по обидва боки у хвостовій частині фюзеляжу, де вони екрануються конструкцією від наземного вогню з більшості ракурсів, а з передньої півсфери і задньої півсфери консолями крила і хвостовим оперенням. Завдяки цьому конструкція літака відрізняється високою живучістю.

Фюзеляж представляє собою напівмонокок і містить чотири нерозрізних силових лонжерона постійного перетину і велику кількість однакових шпангоутів. Основним конструкційним матеріалом є сплави алюмінію 2024 і 7075 з підвищеним опором поширенню тріщин. Фюзеляж не руйнується при пошкодженні двох діаметрально протилежних лонжеронів і двох прилеглих до них панелей обшивки.

Низькорозміщене трилонжеронне крило складається з трьох секцій. У центральній секції розміщені паливні баки. У конструкції носка і задньої частини крила використані стільникові заповнювачі. Хвостове оперення літака двухкилеве. Знову ж таки – вибір схеми з двома килями і кермом здійснений за результатами досліджень бойової живучості системи управління, які показали, що така схема допускає пошкодження з одного боку фюзеляжу без значної шкоди для апарату, практично без втрати управління.

Горизонтальний стабілізатор прямокутної форми зберігає свою несучу здатність при руйнуванні одного з лонжеронів. Міцна конструкція і резервування всіх систем забезпечують можливість продовження польоту при наявності великої кількості бойових ушкоджень, включаючи вихід з ладу одного двигуна і повне руйнування консолі стабілізатора.

Також живучість літака забезпечують бронювання кабіни льотчика і деяких агрегатів, відповідальних за збереження бойової ефективності машини, резервування елементів конструкції і устаткування, рознесення двигунів, каналів проводки управління.

Кабіна виконана з катаної титанової броні товщиною від 13 до 38 мм. Бронекабіна збирається з окремих деталей на болтах. На внутрішніх поверхнях бронекабіни встановлена протиосколочна підкладка з багатошарової нейлонової тканини.

Така конструкція літака дозволяє витримувати поодинокі потрапляння снарядів калібру 23-мм (ЗУ-23-4 "Шилка"), а окремі системи є невразливими для осколкових снарядів калібру 57-мм (ЗСУ-57-2).

Штурмовик має довжину 16,26 м і розмах крила 17,53 м. У порожньому стані він має масу 9 176 кг (з яких маса броні складає 1 310 кг, або 9,6% ), а у навантаженому – 10 515 кг. При цьому максимальна взлітна маса може бути 13 628 кг, що говорить про певний запас міцності літака. Об'єм внутрішніх паливних баків становить 6200 л.

Силова установка літака складається з двох газотурбінних двигунів General Electric TF34-GE-100, з тягою 40,32 кН (4112 кгс) кожен.

Літак здатний підійматись на максимальну висоту 13 380 м, має перегоночну дальність 4 647 км, практичну дальність з максимальним навантаженням 740 км і здатний здійснювати безпосередню авіаційну підтримку на відстані до 463 км. При цьому літак здатний розвивати максимальну швидкість до 834 км/год на висоті і 722 км/год поблизу землі. Крейсерська ж швидкість поблизу землі становить 555 км/год. Довжина розгону з максимальним бойовим навантаженням складає 1 152 м.

Попри свій неоковирний зовнішній вигляд і серйозну масу, цей броньований літак має високу маневреність на малій висоті. До його переваг також належать можливість базування на ґрунтових аеродромах, потужне гарматне озброєння і велике число вузлів зовнішньої підвіски.

Літак має 11 (одночасно можуть функціонувати максимум 10 з них) точок підвіски (8 під крилами і 3 під фюзеляжем, однак під фюзеляжем озброєння може підвішуватися або на один центральний пілон, або на пару бічних), на яких крім зброї можуть кріпитися три підвісні паливні баки загальним об'ємом 2271 літрів: пара під крилом і один під фюзеляжем.

А найцікавішим для нас є те, що випробування на визначення оцінки бойової живучості цього літака проводилася із застосуванням зброї радянського виробництва, зокрема ЗУ-23-4 "Шилка", яка досі стоїть на озброєнні російської армії, у тому числі на тимчасово окупованому нею Донбасі.

Читайте також: Нова зброя ЗСУ. Як зенітка "Шилка" буде "косити" бойовиків.

Озброєння

Як уже зазначалось, літак має 11 (10) точок підвіски  з загальною масою підвісних елементів 7257 кг, тому за необхідності може бути справжньою літаючою фортецею.

Основною ударною силою цього штурмовика є 30-мм семиствольна гармата GAU-8/A (Avenger) барабанного типу з боєкомплектом у 1350 патронів калібру 30×173 мм. Ця авіаційна гармата була створена спеціально для цієї моделі штурмовика і є однією з найпотужніших артилерійських авіаційних систем у світі. Ефективність її вогню випробовували на американських танках M48 і радянських Т-62, отриманих з Ізраїлю. З'ясувалося, що вона здатна ефективно вражати Т-62 (викликати пожежу і детонацію боєкомплекту) при стрільбі на дистанціях до 1200 м.

Крім основної гармати A-10C Thunderbolt II має дві підвісні артилерійські установки SUU-23 з 20-мм гарматами GAU-4/A.

Також на озброєнні цього штурмовика є некеровані ракети:

- 4 блоки LAU-61/LAU-68 (з 19-ма ракетами Hydra 70 калібру 7×70 мм);

- 6 блоків LAU-10 (з 4-ма ракетами Zuni калібру 127 мм).

І вільнопадаючі бомби:

- фугасні – 24 одиниці 227-кілограмових Mk 82, або 6 одиниць 908-кілограмових Mk 84;

- запальні – 8 одиниць 340-кілограмових BLU-1, або 8 одиниць 340-кілограмових BLU-27/B, або 8 одиниць MK-77 з напалмом;

- касетні – 20 одиниць Mk-20 Rockeye II, або 20 одиниць 350-кілограмових CBU-52, або 20 одиниць 370-кілограмових CBU-71, або 10 одиниць CBU-38, або 16 одиниць CBU-70.

Під час останньої модернізації, яка мала місце у 2011 році, літак було оснащено сучасним цифровим обладнанням, що дозволяє йому нести високоточну зброю з лазерною системою наведення.

Таким чином, тепер він може нести керовані ракети "повітря-повітря" AIM-9 (2 одиниці) і ракети "повітря-поверхня" AGM-65 (6 одиниць), а також керовані бомби GBU-8 (4 одиниці), або GBU-10 (4 одиниці), або GBU-12 (6 одиниць).

В принципі, за необхідності його можна буде переозброїти і вітчизняними аналогами авіаційного озброєння.

Використання

Перше бойове застосування штурмовика A-10 Thunderbolt II відбулося під час війни в Перській затоці 1991 року. Усього в операції "Буря в пустелі" було задіяно 144 літаки цього типу, які виконали приблизно 8100 бойових вильотів, втративши лише 6 машин (в середньому одна втрата на 1350 вильотів).

За американськими даними, "Тандерболти" знищили понад 1000 іракських танків (більше, ніж будь-які інші американські літаки), 2000 інших одиниць військової техніки і 1200 стволів артилерії, перевершивши за цими показниками спеціалізований протитанковий вертоліт AH-64 "Апач".

Зокрема, в одному вильоті пара таких штурмовиків знищила 23 іракські танки і пошкодила 10, а під час полювання за пусковими установками оперативно-тактичних ракет "Скад" пара A-10 за одну ніч знищили 6 стаціонарних, 3 тимчасові і 3 мобільні пускові установки.

Також за час операції "Буря в пустелі" ці штурмовики збили два іракські вертольоти (ймовірно, Мі-8).

Крім цього, участь у бойових діях продемонстровала живучість A-10 Thunderbolt II. Один з літаків отримав тяжке ушкодження крила і, за словами наземного техніка, "жоден інший літак не повернувся б на базу з таким ушкодженням".

Пізніше ці штурмовики брали участь у військової операції НАТО проти Союзної Республіки Югославії 1999 року (знову підтвердилася його висока живучість, коли літак цього типу здійснив аварійну посадку в македонському аеропорту Скоп'є на одному двигуні – другий його двигун було відстрелено), в операції міжнародної коаліції в Афганістані у 2001 році і в операції "Свобода Іраку" у 2003 році.

Єдиним слабким місцем цих штурмовиків виявилася його "схильність" потрапляти під "дружній вогонь", відзначена пізніше також в інших військових конфліктах. Це викликано специфікою бойової роботи літака-штурмовика, який частіше за все діє поблизу своїх військ. Дещо нівелювати цей фактор вдалося після оснащення літака системою розпізнавання "свій-чужий" під час модернізації 2011 року.

Вартість

Важко говорити про вартість літака, який збираються "списати у тираж" – швидше за все ця цифра буде результатом двосторонніх домовленостей. Не виключено, що Україна взагалі отримає їх безкоштовно за умови оплати всіх супутніх витрат (транспортування, ремонт, навчання персоналу тощо) – як це було у випадку з морськими катерами Island.

Читайте також: "Москітний флот": Що за "Айленди" Україна отримала від США.

Додамо лише, що ціна одного нового літака A-10 Thunderbolt II, коли вони ще випускались, складала 9,8 млн доларів у цінах 1998 року.

Чому цей варіант є спірним вибором для України

Станом на 2016 рік на озброєнні ВПС США перебувало 287 одиниць штурмовиків A-10C Thunderbolt II, однак американцями вже озвучені плани до 2028 року повністю замінити їх більш сучасними літаками, орієнтовно – винищувачами-бомбардувальниками F-35A. Це дозволяє сподіватись на можливість отримати їх якщо не безкоштовно (США в такому випадку зекономлять кошти на їх консервацію чи утилізацію), то з дуже серйозною знижкою і у великій кількості (можна повністю закрити потреби у штурмовиках лише цими літаками, що спростить подальше обслуговування).

Цікаво, що штурмовики Thunderbolt ніколи не постачались на експорт. У різний час ним цікавилися Австралія, Велика Британія, Бельгія, ФРН, Південна Корея, Японія і Туреччина, однак військові бюджети цих країн не дозволяли купувати вузькоспеціалізований важкий штурмовик, в результаті чого перевага у всіх випадках віддавалася багатоцільовим винищувачам-бомбардувальникам. Нічого не відомо й про передачу списаних літаків іншим країнам у наші дні, тому Україна може стати першою (а то й єдиною) країною після США, на озброєнні якої з'явиться цей штурмовик.

Сам по собі літак A-10C Thunderbolt II є досить непоганим і, на відміну від того ж бразильського Super Tucano, довів свою ефективність в умовах жорсткої протидії з боку ворога. Плюс його натаскували для роботи в умовах протидії саме радянським засобам ППО, що важливо під час війни на Донбасі.

Звісно, вони повністю беззахисні проти реактивних винищувачів ворога, однак в умовах відсутності у ворога реактивної бойової авіації чи за умови прикриття дружніми винищувачами, A-10C Thunderbolt II цілком виправдовують своє існування.

Разом з тим, при всіх своїх перевагах, все ж таки, це літак минулого покоління з відповідними можливими наслідками, найкритичнішим з яких є зношення матеріалів. Тому однозначно стверджувати, що цей штурмовик є знахідкою для ВПС ЗСУ не можна, втім, як і не варто поспішати кричати "зрада". Як і у випадку з катерами "Айлендами", тут є як свої переваги, так і недоліки – треба лише правильно їх прорахувати до прийняття рішення про закупівлю.

Та й як би там не було, якщо Україна не почне вирішувати питання реформування ВПС вже зараз, то через кілька років може взагалі без авіації залишитись. Ми й так дотягнули питання до тої межі, що нам скоро будь-який "секонд-хенд" буде за щастя – навіть такий, як A-10С Thunderbolt II.

Читайте також: Новий винищувач для України: Що за вітчизняний проект може боронити небо.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"