Оновлена спецслужба: Чи вдасться Україні зробити "ключовий крок" до НАТО

На днях Володимир Зеленський висловив сподівання, що країни НАТО підтримають надання Україні ПДЧ. І деякі держави вже почали висловлюватися з цього приводу. Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін навіть назвала "ключовий крок" до членства. От тільки чи вдасться Україні його зробити?

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Журналіст відділу "Життя"
Оновлена спецслужба: Чи вдасться Україні…
Фото: СБУ

Звернення Зеленського до союзників України в Альянсі могло здатися риторичним, адже відбулося в рамках привітання з річницею створення Альяну. "Розраховуємо на підтримку у наданні ПДЧ Україні", – написав президент у Twitter і додав, що Україна має сильну армію та продовжує необхідні реформи. 

До заклику Зеленського досухалися у Литві.  "Ми повинні знову звернутися до колег з листом, щоб розглянути можливість надання ПДЧ Україні", - зазначив голова МЗС країни Габріелюс Ландсбергіс. Додав, що вже обговорив це з колегами з країн Балтії. 

Через день підтримку пообіцяв і колега Ландсбергіса з Латвії Едгарс Рінкевічс. 

"Ми уважно спостерігаємо, як Росія стягує війська до кордонів України. (...) Є всі підстави для занепокоєння... Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО шляхом отримання Плану Дій для Членства. Мабуть, вже таки час надати цей План Україні. Це буде як мінімум сигналом від нас, що українці не залишаться без підтримки. Я однозначно підтримаю таке рішення", – наголосив урядовець в інтерв'ю для національного мовника LTV Ziņu Dienests

Натомість представниця федерального уряду Німеччини Ульріке Деммер заявила, що Україна "є дуже цінованим та багаторічним партнером НАТО", а сам Альянс принципово сповідує "політику відкритих дверей", однак "подальші кроки стосовно членства на даний час не стоять на порядку денному", цитує її DW

6 квітня Зеленський підняв тему ПДЧ у розмові з головою Альянсу Єнсом Столтенбергом, присвяченій ескалації протистояння на Донбасі. Втім, з цього приводу коментарів щодо очільника об'єднання не послідувало. 

А от Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін назвала ключовий крок до НАТО – за її словами,  це "реформування СБУ відповідно до євроатлантичних принципів та найкращих практик". 

Кристина Квін

Про реформу СБУ цієї весни і справді чимало розмов. Адже 28 січня її ухвалили у першому читанні 285 голосами, і тепер всі чекають доленосного другого. Як каже співавторка проекту Мар'яна Безугла, обговорювати правки до документи планують весною, а остаточно ухвалювати у сесійній залі – вже влітку. Щоправда, майбутнє законопроекту у багатьох викликає занепокоєння. 

Depo.ua пише про підводні рифи на шляху реформи. 

Отже, законопероект далеко не раз переживав періоди турбулентності. 18 грудня 2020 року його виносили у сесійну залу, але тоді нардепи не змогли ухвалити рішення про його розгляд  – вдалося зібрати лише 208 голосів при 226 необхідних, тому законопроект відправили на доопрацювання з подальшим винесенням на повторне перше читання. 

Законопроект видається доволі радикальним, адже передбачає нову архітектуру Служби безпеки України.

На фундаментальному рівні законодавці зводять діяльність Служби безпеки України до контррозвідки, протидії тероризму, охорони державної таємниці, захисту національної державності та конституційного ладу. Усе інше (боротьба із організованою злочинністю, економічні злочини, корупція тощо) стосуватимуться її винятково крізь призму окреслених напрямків.

Звуження ж підслідності СБУ має позбавити її можливості неправомірного тиску на бізнес шляхом відкриття/закриття справ, і розвантажити відомство для кращого реагування на загрози державній безпеці. У фокусі уваги СБУ мають бути не представники бізнесу, а носії секретної інформації, державні службовці, представники гілок влади, у тому числі, судової – усі ті, хто визначає державну політику, має на неї вплив та становить розвідувальний інтерес для іноземних спецслужб. Тобто, реформована СБУ має кошмарити не бізнес, а чиновників.

Штат хочуть скоротити на 37% – з 27 тис. до 17 тис. При цьому службовці матимуть право на отримання статусу учасників бойових дій та інвалідів війни, а на членів їхніх сімей за відповідних обставин поширюватиметься чинність Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Також за наявності спеціальних звань, СБУшники зможуть отримувати пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Чому в СБУ ліквідують управління "К" - по боротьбі з корупцією

Але попри те, що цей законопроект суттєво змінює діяльність СБУ у сфері оборони і безпеки, вся увага під час його обговорення прикута саме до антикорупційної складової. Точніше, до її усунення. І саме у цій площині криється найбільше підводних каменів, які можуть зірвати ухвалення цього закону.

Законопроект передбачає повну ліквідацію Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ – так званого "Управління К". Того самого, яке нерідко звинувачують у здійсненні тиску на бізнес. Натомість СБУ отримає лише повноваження брати участь у виявленні необґрунтованих активів та зборі доказів їх необґрунтованості, і то лише у тому випадку, якщо спосіб набуття таких активів пов'язаний із розвідувально-підривною діяльністю проти України.

Ідея позабирати у силових органів (не тільки в СБУ) розслідування економічних злочинів і передати їх спеціально створеному для цього окремому відомству – не нова. Вона входила до передвиборчих обіцянок президента Зеленського. І власне, цього від нас дуже чекають західні партнери.

Тому немає нічого дивного, що ці два законопроекти (реформа СБУ і створення Бюро економічної безпеки) проголосували в один день. Власне, законопроект про створення Бюро економічної безпеки нардепи вже ухвалили в цілому

Зміни розбрату: Що не подобається Баканову

Однак, було б наївно сподіватись, що у самій Службі безпеки України радісно сприймають ідею позбавлення її таких смачних повноважень боротьби з економічними злочинами. Тому в кулуарах Ради шепочуться, що цей законопроект про реформу СБУ вже наштовхнувся на жорстку протидію самої СБУ. І навіть подачка у вигляді засекречення електронних декларацій службовців СБУ, яка окремою нормою прописана в законопроекті, є недостатньою компенсацією за відібрані економічні повноваження.

Наразі відомо, що до законопроекту подано близько 2,5 тис. правок. 

Голова спецслужби Іван Баканов дещо пом'якшив свою позицію щодо закону – раніше він висловлювався різко проти таких змін. Зокрема, говорив, що СБУ потребує повноважень у сфері боротьби з економічними злочинами, оскільки без цього вона не зможе адекватно боротися із тероризмом та наркоторгівлею. При цьому він зазначав, що багато європейських спецслужб мають підрозділи, які здійснюють контроль над сферою економічних злочинів та висловив подив, з якої такої причини цей інструмент повинні втратити в СБУ.

Пізніше, у коментарі "Європейський правді" голова відомства наголосив, що проєкт потребує допрацювання. Зокрема, у СБУ вважають, що забрати у СБУ функцію досудового розслідування доцільно лише після створення відповідного "незалежного органу (...), який не здійснюватиме оперативно-розшукової діяльності". Згідно ж з нинішньою версією законопроекту, досудове розслідування мають делегувати ДБР. 

Також Баканов проти скорочення штату – мовляв, комперсації дорого обійдуться для бюджету. При цьому на Заході вітають обидва моменти, що не подобаються голові спецслужби. Мовляв, навіть після таких змін, в СБУ буде більше працівників, ніж у західних контррозвідках. 

Отож, маємо рідкісний випадок, коли друг дитинства президента Зеленського і голова СБУ Іван Баканов відкрито протирічить позиції президента та його команди.

Як би там не було, а зрозуміло одне: хоча законопроект з другої спроби і пройшов перший етап затвердження, аби його проголосували в цілому, Офісу президента треба буде дуже постаратися. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme