Нормандський формат: Де можуть зробити нові ділянки розведення сил на Донбасі (КАРТА)

Після кадрових змін у керівництві Міноборони і сфері реінтеграції тимчасово окупованих територій питання нових зон розведення сил та засобів на Донбасі знову постало на порядку денному

Нормандський формат: Де можуть зробити н…
Фото: Луганська ОДА

Днями новопризначений віце-прем'єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков знову підняв питання виконання зобов'язань, взятих Україною в рамках "нормандського формату", а саме – щодо нових ділянок розведення сил та засобів.

Резніков нагадав, що в тексті комюніке "Паризького саміту" йдеться про три нові локації розведення сил і засобів, а в іншому абзаці – про два нові контрольно-пропускні пункти, що мають гуманітарний критерій.

Таке трактування дещо відрізняється від того, як розумів ситуацію колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк

"Домовилися про три нові ділянки розведення до березня. Розведення по всій лінії, як хотіла Росія, не буде. Важливий момент: ці три ділянки мають стати гуманітарними зонами, що дадуть можливість облаштувати переходи та переїзди й поліпшити життя людей в зоні розмежування. Маємо тепер визначити найоптимальніші варіанти. І в нас буде час на підготовку", – писав Загороднюк у грудні 2019 року.

Тобто, станом на грудень 2019 року Росія хотіла розведення сил та засобів уздовж усієї лінії розведення, а гуманітарні переходи і переїзди (КПВВ) мали бути облаштовані на ділянках, де буде розведено сили та засоби. Але у травні 2020 року ситуація докорінно змінилася.

"Ці два КПВВ, про які сказано в комюніке "Паризького саміту", мають гуманітарний критерій. І окремо ще є три місця розведення сил", – пояснює зараз Резніков.

Також, за його словами, російська сторона блокує всі пропозиції щодо розведення сил на нових ділянках на Донбасі.

Однак, що тоді, що зараз, ситуацію об'єднує спільна риса – про конкретні точки розведення сил і гуманітарні коридори сторони досі не домовились. Разом з тим, є різниця в деталях. Якщо в грудні Загороднюк був категоричний у тому, що ані Щастя, ані Дебальцеве у ці нові ділянки розведення не потрапляє, то зараз Резніков вже розглядає Щастя, як потенційне місце для КПВВ.

Тому Depo.ua спробував розібратись і визначити список – де можуть бути ці потенційні три ділянки розведення сил та засобів і два нових КПВВ.

КПВВ "Щастя"

Про Щастя згадав сам віце-прем'єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, тому логічно припустити, що ця точка на карті таки справді розглядається у даному контексті.

До того ж, наразі на Луганщині працює лише одне КППВ – у Станиці Луганській (точніше, працювало до оголошення коронавірусного карантину) і яке давно бажано розвантажити, тому відкриття нового контрольного пункту в'їзду-виїзду мало б дещо вирішити проблему.

Також на користь Щастя свідчить той фактор, що через місто проходить траса Луганськ –Новоайдар, на якій наразі немає гуманітарного пункту пропуску.

КПВВ "Золоте"

Друге КПВВ цілком логічно було б відкрити також на Луганщині (на Донеччині до карантину працювали одразу чотири КПВВ, проти одного на Луганщині), а саме – у Золотому, де минулої осені вже відбулося розведення сил та засобів.

Крім того, з боку України там вже створено всю необхідну інфраструктуру, а саме: готові до використання 12 смуг для руху (6 на в'їзд та 6 на виїзд), 8 пішохідних коридорів (4 на вхід та 4 на вихід) та одна окрема смуга для вантажівок міжнародних гуманітарних місій. Також цю ділянку розчищено від рослинності і проведено всі заходи з розмінування.

Однак, з боку "ЛНР" жодні заходи не виконуються, тому пункт пропуску до карантину періодично працював лише у односторонньому порядку і офіційного статусу КПВВ так і не набув.

Що стосується окремих ділянок розведення сил, то вони бачаться у наступних місцях:

Трьохізбенка

Протягом перших років війни Трьохізбенка була однією з найгарячіших точок на карті АТО, де позиційна війна нерідко переходила до відкритого збройного протистояння. І хоч останні кілька років бойовики "ЛНР" майже не чіпають саме село, по українських позиціях поруч нього стріляють з завидною регулярністю.

На користь цього пункту свідчать одразу кілька аргументів. По-перше, на Луганщині катастрофічно мало гуманітарних пунктів переходу через лінію фронту, особливо в тій її частині, де ця лінія проходить по досить бурхливій річці Сіверський Донець.

По-друге, там немає "сірої зони" як такої – непідконтрольна українській владі територія починається просто за зруйнованим мостом через Сіверський Донець, тому розведення сил тут буде полягати, по суті, у відновленні мосту і встановленні блок-постів на відстані 2 км в обидві сторони від його центру.

Ну і по-третє, практично все чоловіче населення Трьохізбенки у 2014 році подалось у найми до російських окупантів, залишивши вдома рідних, і це може подаватись російською стороною, як заклик до "возз'єднання родин".

Зайцеве

Власне, всі точки, де розміщені КПВВ, з великою долею ймовірності будуть включені до розширеного списку "зон безпеки". Станиця Луганська і Золоте – яскравий приклад цього, хоч і не без нюансів.

Що стосується конкретно Зайцевого, там до жовтня 2016 року існував Контрольний пункт в'їзду-виїзду, який потім перенесли трохи на південь до Майорська. Суто з гуманітарної точки зору на так званому "Горлівському периметрі" не завадив би ще один КПВВ – то чому б не відновити колись існуючий?

З позиційно-військової точки зору тут більше ризиків для бойовиків, аніж для ЗСУ, адже їм доведеться відійти углиб міста. Хоча, тим важче буде проконтролювати відведення сил бойовиків.

Гнутове

Найбільш однозначна ділянка. Справа у тому, що в лютому, на засіданні Тристоронньої контактної групи у Мінську, сторони практично погодили розведення сил і засобів на ділянці в районі населеного пункту Гнутове.

Тут знаходиться найбільший пункт пропуску у південній частині зони ООС, який має стратегічне значення для даного регіону в принципі. Але особливим його робить територіальна близькість до Маріуполя, мир і спокій у якому дуже важливі для України.

З одного боку Путіну вигідно відсунути ЗСУ на 2 кілометри ближче до Маріуполя, а з іншого, Зеленський це ж саме може трактувати на свою користь – Україні вигідне відсунення бойовиків на 2 кілометри від Маріуполя.

Хоча, всі ми розуміємо, що з великою долею ймовірності терористи "Л-ДНР" все одно не будуть виконувати жодних домовленостей, тому всі ці "зони безпеки" залишаться такими лише на папері.

Не кажучи вже про те, що створюючи ці "зони безпеки", Україна фактично втрачає всі здобутки у "сірій зоні". Але у Зеленського, схоже, цим не дуже переймаються.

"Наша група з безпеки готова працювати 24/7 завдяки VTC, щоб, нарешті, поставити "+" в цій частині "Паризького саміту", – не приховує справжньої мети всіх цих активностей  віце-прем'єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

Читайте також: "Нормандський формат" і Україна: Чому Зеленський приречений на поразку.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"