Шумне чудо з ручним керуванням: Що за квадрокоптер "Берегиня" розробили для ЗСУ

21 січня держконцерн "Укроборонпром" презентував чергову власну розробку – цього разу квадрокоптер "Берегиня" для розвідувальних операцій. При цьому в держконцерні наголосили, що "Берегиня" – це перший військовий квадрокоптер вітчизняного виробництва.

Depo.ua спробував з'ясувати все, що відомо про цей вітчизняний проект. Тим більше, що він далеко не перший у цій галузі.

Читайте також: Реактивний безпілотник: Чи допоможе українська розробка в АТО.

Читайте також: Що за новий український дрон-камікадзе буде "кошмарити" Росію.

Читайте також: "Рейдер" у ЗСУ: Що то за ударний безпілотник, який українці виготовлятимуть разом з турками.

Хто розробник

Тож, як було оголошено, фірмою-розробником, а заодно й виробником цього чуда вітчизняного авіабудування є ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, що входить до складу державного концерну "Укроборонпром". При цьому керівником проекту розробки літального апарату став 23-річний працівник заводу Максим Шеремет, який також є аспірантом спеціальності "авіоніка" КПІ ім. Сікорського. Хлопець каже, що до цього його спонукала війна на Донбасі.

"Воєнні події на Сході України показали можливості та переваги використання для вирішення багатьох задач малих безпілотних літальних апаратів, в тому числі мультикоптерного типу. Завдяки малим габаритам, високій маневреності, відносній простоті експлуатації та використання вони стають надійними, а інколи і незамінними засобами підвищення ефективності військових підрозділів збройних сил, вирішуючи завдання розвідки, наведення та інші", – пояснив Максим Шеремет свій задум.

Також відомо, що "Меридіан" отримав запит від Міністерства оборони на розробку квадрокоптера у березні 2019 року. Після цього Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних сил України розробив робочі матеріали до проекту тактико-технічних вимог і завод "Меридіан" розпочав виробництво, а вже у жовтні відбулися перші випробовування квадрокоптера "Берегиня". Таким чином, від розробки до демонстраційного польоту минуло трохи менше півроку.

Що собою представляє

Квадрокоптер "Берегиня" – це типовий безпілотний літальний апарат з чотирма гвинтовими двигунами, яких на ринку безліч і всі вони мають схожу конструкцію, зовнішній вигляд і функціонал, відрізняючись один від одного лише деталями.

У вітчизняного квадрокоптера рама надрукована із карбону (якщо зовсім точно – то з вуглепластику) за допомогою 3D принтера і важить до 2 кг. Вуглепластик – це штучне волокно, що складається з вуглецю у формі графіту, тобто коли атоми вуглецю вишикувані в тонкі довгі графітові волокна.

Вуглецеві волокна є дуже жорсткими стосовно їх маси, тому цей матеріал є одночасно міцним і легким, що, за задумом розробників, має робити безпілотник мобільним та ефективним для розвідувальних цілей. Крім цього, це також здешевлює ремонт апарату.

"Берегиня" оснащена одночасно 2-ма камерами (цифрова та аналогова) – якщо вийде з ладу одна, можна буде користуватись іншою. Також зображення із безпілотника передається не тільки пілоту на пульт керування, але й одночасно на наземну станцію.

Але головною фішкою квадрокоптера розробники називають те, що "Берегиня", на відміну від цивільних аналогів, має захищені канали зв'язку, що убезпечує пілота від виявлення спеціалізованим обладнанням і, теоретично, має унеможливлювати перехоплення керування ним з боку ворога.

Використання

Розробники запевняють, що час повного розгортання комплексу, за умови підготовки операторів, складає не більше 2 хвилин, а заміна акумулятора – до 1 хвилини.

У робочому стані безпілотник за 3 секунди має набирати висоту 100 метрів. Також ним можна керувати в ручному режимі без обмежень при швидкості вітру до 20 м/с, що робить його придатним до використання навіть в умовах тропічного шторму.

Також серед переваг розробники заявляють малошумність коптера, але з продемонстрованого відео цього не скажеш – шуму від нього не менше, аніж від дешевого китайського квадрокоптера, замовленого через інтернет чи придбаного на сайті для продажу речей, що були у вжитку. Таких волонтери досить багато навезли на фронт ще в перші роки війни, однак через свою шумність вони привертають до себе увагу і стають мішенню для бойовиків.

Читайте також: Летюча варта: Що за нові дрони отримали українські прикордонники.

Перспективи

Звісно, розвиток авіації, зокрема, безпілотної, є одним із пріоритетів для України. Але стосовно конкретно такої моделі є певні сумніви – на ринку подібних моделей і так більш ніж багато, і навряд чи вітчизняний аналог буде вигравати у них по ціні (яку, до речі, поки що не розголошують).

Хоча, враховуючи те, що мало яка розвідка обходиться без БПЛА, свою відомчу нішу вони мають всі шанси зайняти. Причому, це стосується як безпосередньо бойових дій, так і патрулювання лінії розмежування під час "режимів тиші", або й навіть державного кордону у мирний час. У прикордонників подібні дрони вже перебувають на озброєнні.

Читайте також: Безпілотник-спостерігач: Як українська армія опановує технології майбутнього.

Крім цього, можливе використання його для розміновування території. Тим більше, що нещодавно одне з вітчизняних підприємств у кооперації з іноземною компанією розробило спеціальні магнітометричні датчики для БПЛА, здатні виявляти нездетонувавші боєприпаси. Ці датчики мають бути сумісними з будь-якими моделями безпілотників, типу коптер. Але, давайте будемо відвертими – перспектива у розвитку безпілотного авіабудування для розвідки все ж таки за іншими розробками.

Читайте також: Безпілотник-шпигун: Яку зброю майбутнього розробили в Україні.