Народні безпілотники: Як PD-1 і "Лелека-100" дошкуляють окупантам на Донбасі і завойовують світ

Цими днями в Абу-Дабі (Об'єднані Арабські Емірати) проходить виставка і конференція безпілотних систем UMEX-2020. Серед інших країн там представлена й Україна – компанія "Ukrspecsystems" презентує безпілотники PD-1 і Leleka-100.

Взагалі, фірма "Ukrspecsystems" має досить цікаву історію – у 2015 році вона була створена волонтерами-ентузіастами, які втомилися вишукувати по світу доступні зразки безпілотних літальних апаратів для потреб армії і вирішили створювати власні. Як бачимо, досягли у тому певних успіхів. Тож Depo.ua пропонує ближче ознайомитись з цими безпілотниками.

Читайте також: Реактивний безпілотник: Чи допоможе українська розробка в АТО.

Читайте також: Що за новий український дрон-камікадзе буде "кошмарити" Росію.

Читайте також: Ударний безпілотник від "Антонова": Чим Україна бомбитиме росіян.

Читайте також: Безпілотник-шпигун: Яку зброю майбутнього розробили в Україні.

Читайте також: Безпілотник-спостерігач: Як українська армія опановує технології майбутнього.

Читайте також: Кілери танків: Що можуть турецькі безпілотники, які закупила Україна.

Читайте також: Шумне чудо з ручним керуванням: Що за квадрокоптер "Берегиня" розробили для ЗСУ.

PD-1

People's Drone PD-1 – це український безпілотний авіаційний комплекс, призначений для здійснення повітряної розвідки, контролю над переміщенням супротивника та вогневого знищення наземних цілей. Він був першим продуктом співпраці волонтерів "Народного проекту" та ентузіастів з авіамодельних клубів і отримав умовну назву "Перший Народний комплекс БПЛА".

Розробку першого комплексу оплатили спонсори, а збір коштів на другий комплекс відбувається через "Народний проект".

В рамках цього проекту створювався ряд безпілотників, складність виконання яких поступово зростала. Фінансування робіт з створення апарату здійснювалося за рахунок добровільного перерахування коштів на рахунок волонтерів по проекту "Перший Народний комплекс БПЛА".

Безпілотник, який спочатку був розвідувальним і складався з планера, двигуна і відеокамери, одразу ж став затребуваним у військах і в кінці 2015 року спеціально створена для його серійного випуску фірма "Ukrspecsystems" підписала контракт із ЗСУ, а через рік PD-1 почав надходити у війська. У 2018 році безпілотник був представлений на військовому параді до Дня Незалежності.

БПЛА PD-1 включає в себе літак з двигуном внутрішнього згорання, який забезпечує політ з корисним навантаженням у 10 кг, гіростабілізовану платформу з якісною камерою та тепловізором, автомобіль для пересування по місцевості та переносну станцію керування літаком. Враховуючи потужність обох камер, БПЛА виконує політ на висоті близько 3000 метрів.

Автомобіль повністю підготовлений для безпечного перевезення літака та особового складу. Операторам для комфортного управління у машині встановлено складний стіл для наземної станції керування та для аналізу польотів.

На БПЛА встановлена гіростабілізована платформа зі звичайною і термальною камерами. Завдяки сенсорам положення у просторі й електричним моторам платформа компенсує вібрації та різкі маневри літака, тим самим забезпечуючи стабільність та плавність руху двох камер. Це, в свою чергу, дозволяє знімати високоякісне відео, як вдень, так і вночі, з використанням термальної камери.

В якості автопілоту використовується система з відкритим кодом PX4 (Pixhawk) з власними доробками програми. При цьому безпілотник здатний виконувати завдання в умовах роботи ворожих систем радіоелектронної боротьби. Зокрема, продовжувати виконання місії в автоматичному режимі або повернутися до точки старту при виявленні зовнішніх втручань у систему зв'язку або навігації. Для цього використовується система інерціальної навігації, яка за допомогою внутрішніх датчиків положення у просторі (акселерометр, гіроскоп, компас та ін.) відстежує напрям руху літака та його поточне знаходження відносно позиції старту.

У 2019 році для PD-1 була розроблена спеціальна система підкрильових контейнерів, які дозволяють вмістити боєприпаси. Це дозволило значно розширити спектр використання БПЛА, який тепер може не тільки виявляти цілі та коригувати вогонь, але й самостійно знищувати противника. Наразі мова йде про термобаричні, осколково-фугасні та кумулятивні боєприпаси з бойовою частиною до 3 кг. Зокрема, з висоти 1000 метрів точність ураження складає близько 10 метрів.

Окрім боєприпасів дрон також може транспортувати інші вантажі, які за своєю масою та габаритами вміщуються у спеціальні контейнери, наприклад: медичні пакети чи радіо-маяки.

Залишилось додати, що дрон з розмахом крил 3 м. і масою з повним навантаженням 33 кг здатний розвивати швидкість до 140 км/год і перебувати в польоті понад 5 годин, не втрачаючи зв'язок з пультом керування до 85 км і передаючи Full HD відео в режимі реального часу з відстані до 50 км.

Leleka-100

Лелека-100 – це український безпілотний літальний апарат, призначений виключно для ведення розвідки. Він був створений для вирішення завдань з аеророзвідки, патрулювання, картографування місцевості із можливістю передачі оперативної інформації та отримання точних географічних координат у режимі реального часу.

В лютому 2017 року комплекс проходив випробування на полігоні в Чернігівській області, а вже станом на 2018 рік перебував на дослідній експлуатації у Збройних силах України. Як і PD-1, був показаний на військовому параді на честь Дня Незалежності України в 2018 році.

Відеотрансляція з БПЛА відбувається в кодованому вигляді, що виключає можливість його перехоплення стандартними відеоприймачами. Також існує можливість встановлення на нього окремої фотокамери, яка може бути запрограмована на здійснення фотографій із заданим інтервалом часу або по команді, яка буде надходити з системи автопілоту.

Для виключення вірогідності бути запеленгованим засобами РЕБ можливого противника, передавач відеоканалу оснащений системою дистанційного включення та відключення. БПЛА здатний здійснити зліт та приземлення в режимі радіомовчання, а протягом усього польоту оператор має можливість за потреби вмикати або вимикати відеотрансляцію з борту "Лелеки".

Крім цього, комплекс пристосований для роботи в умовах складної радіо ефірної обстановки, у режимі навмисної постановки радіо завад або блокування систем супутникової навігації GPS/ГЛОНАСС.

Також повітряний апарат "Лелека-100" стійкий до погодних умов та придатний до використання у будь який час доби (дозволяється використання комплексу в умовах щільної хмарності та дрібного дощу, якщо час знаходження у повітрі під дощем становить не більше 20 хвилин).

У комплексі реалізовано концепцію автоматизованого керування повітряним апаратом протягом усього польоту, що значно спрощує роботу оператора та дозволяє зосереджувати увагу на аналізі оперативної інформації що надходить з борту дрона. Разом з цим, існує режим комбінованого керування з частковим втручанням оператора та можливістю спрямовувати апарат у потрібному напрямку. Після закінчення втручання оператора, апарат повертається до виконання заздалегідь запрограмованого маршруту.

Керування "Лелекою" відбувається по шифрованому цифровому радіоканалу, який дозволяє отримувати дані телеметрії на протязі усього польоту. Оператор може відстежувати по супутникових мапах місце знаходження дрону, коригувати маршрут, надати команду на екстрене повернення у точку зльоту або у разі необхідності запрограмувати інше місце приземлення. Навіть у разі придушення радіоканалу обміну даними, БПЛА здатний продовжити автономний політ, повернутись та здійснити приземлення у заздалегідь запрограмованій точці.

Модулі цільового навантаження для використання у світлий час доби гіроскопічно стабілізовані за двома осями та дистанційного керуються у напрямках: в право-ліво та вверх-низ. Цільове навантаження для використання у нічний час оснащене тепловізійним сенсором з можливістю дистанційного керування у напрямку вверх-вниз.

Розмах крил "Лелеки-100" становить майже 2 м, а злітна маса – лише 5 кг. Маючи електричний мотор, він може розвивати швидкість до 120 км/год, підніматись на висоту до 1500 м і досягати дальності польоту до 100 км, перебуваючи у повітрі 2-2,5 год.

Що цікаво – сьогодні обидва безпілотники затребувані не лише у Збройних силах України, але й за кордоном. Вони продаються в Польщу, Іспанію і навіть в Австралію та Об'єднані Арабські Емірати, виграючи у закордонних конкурентів (США та Ізраїль) за співвідношенням якість-ціна.