ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Місяць після Ічні: Чому спецслужби почали активно ловити дрони

Через місяць після пожежі на складах боєприпасів під Ічнею спецслужби почали звітувати про результати розслідування і превентивні заходи

Depo.Війна
9 листопада 2018 08:00
ФОТО: depo.ua

Фото – Міноборони

Минув місяць від початку пожежі на складах боєприпасів під Ічнею Чернігівської області, і можна підбити деякі підсумки, заодно оцінивши роботу відповідних спецслужб як в напрямку розслідування трагедії, так і в напрямку недопущення її повторення.

Читайте також: Пожежа на складах в Ічні: Чому диверсія була лише питанням часу.

Отож, 7 листопада військовий прокурор центрального регіону України Григорій Рябенко офіційно на брифінгу повідомив, що вибухи на складах з боєприпасами під Ічнею сталися внаслідок диверсії.

"Хтось проник на склад та заклав вибухівку. Наразі проводиться низка експертиз, які дозволять встановити, як саме був закладений вибуховий предмет та ким", – сказав він.

Власне, версія ця не нова – вперше її озвучив міністр оборони України Степан Полторак ще 10 жовтня, наступного дня після початку пожежі.

"Що сталося? На нашу думку, те, що вибухи відбувалися так, що спочатку був ляск, потім заграва, після цього два ляски і вибухи боєприпасів, свідчить про ймовірне закладення боєприпасів для підриву наших сховищ. Чому не вдалося зберегти? Недостатнім було обладнання периметру", – заявляв Полторак на засіданні уряду.

Як так сталося, що на стратегічний об'єкт, який після минулорічних пожеж у Балаклії і Калинівці посилено охоронявся, непомітно проникли диверсанти, заклали вибухівку і так само непомітно зникли?

Відповідь на це питання можна знайти у Facebook-пості головного редактора видання Цензор.НЕТ Юрія Бутусова за 5 листопада. За його даними, на початку липня 2018-го року в рамках навчань загін спецпризначенців ЗСУ безперешкодно проник на територію арсеналу біля Ічні, встановив умовну закладку і зміг також безперешкодно покинути територію військової частини. Попри те, що на арсеналі постійно проходили перевірки щодо пожежної безпеки і служби військ, сліди проникнення військовослужбовцями військової частини були виявлені пізно, коли умовна диверсія вже була здійснена.

Судячи з усього, ситуація з охороною складів з липня по жовтень не змінилась (принаймні, камери відеоспостереження встановлені не були), а отже диверсія могла повторитись, тільки вже не з умовними диверсантами, а з самими справжніми.

До речі, міністр оборони Полторак на це лише розводить руками: "Ми надійно зможемо зберігати наші запаси, тільки коли побудуємо надійні залізобетонні конструкції". Тобто, міністр оборони чітко дав зрозуміти: доки відповідні сховища не будуть побудовані – доти можливі все нові й нові диверсії, вибухи і пожежі.

На підтримку цих слів у ЗМІ зачастили новини про виявлені підозрілі безпілотники, які останнім часом все частіше стали виявляти над складами боєприпасів.

Так, 4 листопада о 19:30 підрозділ радіоелектронної боротьби виявив незаконне використання безпілотного літального апарату поблизу одного з арсеналів ЗСУ в забороненій зоні. Дрон було одразу ж знешкоджено шляхом подавлення радіоканалів керування.

В Міноборони одразу ж поспішили доповісти пресі, що про факт неправомірного застосування БПЛА поблизу військової частини було повідомлено підрозділам Служби безпеки України та Національної поліції України в районі їх відповідальності, однак не повідомили – про який саме арсенал йдеться.

Крім цього, 7 листопада о 20:00 військові попередили несанкціонований проліт безпілотного літального апарату над територією військової частини у місті Бахмут на Донеччині.

В Міноборони повідомили, що мобільна група військової частини негайно виїхала у ймовірний район запуску БПЛА, де в ході пошукових заходів вдалося затримати особу на автомобілі, яка керувала безпілотником. У автомобілі виявили два дрони, ноутбук і пристрої керування БПЛА. Підозрюваного, автомобіль та технічні засоби передали співробітникам СБУ зі складу Операції об'єднаних сил.

Ще два безпілотники було збито днем раніше поблизу складів ракетно-артилерійського озброєння військових частин ЗСУ на Черкащині та у Запоріжжі.

Враховуючи те, що у березні 2017-го року склади у Балаклії підірвали за допомогою безпілотника, ця тенденція не може не насторожувати. Однак, і тут питань більше, аніж відповідей. Зокрема, в період між Балаклією і Ічнею такої масової фіксації підозрілих безпілотників не було. Чому? Вони не літали? Вони літали, але на них не зважали? Чи їх фіксували і ловили, але не доповідали про це для ЗМІ?

Всі ці питання змушують дещо насторожено сприймати інформацію про перехоплені дрони. Врешті-решт, хто може дати гарантію, що вони дійсно мали місце, а не були вигадані відповідними спецслужбами з метою показати власну профпридатність і дещо відновити підмочену останніми подіями репутацію. Мовляв: "Нас звинувачували у тому, що ми нічого не робимо для запобігання диверсій – так от, дивіться: робимо".

Як би там не було, а крапку в цій історії ставити ще відверто рано. Є всі підстави вважати, що чим ближче буде до виборів, тим більше цікавої інформації про спроби диверсій ми будемо отримувати. А то й самі диверсії знову матимуть місце…

Читайте також: Хто наступний: Які ще склади ЗСУ може атакувати ворог.

Більше новин про події в зоні АТО читайте на Depo.Війна