ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Мініатюрний "Барвінок". В Україні готують смертельний подарунок "гібридним" безпілотникам

Боротьба з безпілотними літальними апаратами супротивника, особливо невеликими за розміром, стала величезною проблемою для наших військових на передовій

Depo.Війна
19 лютого 2018 12:00
ФОТО: depo.ua

Наразі на фронті відпрацьовуються різні способи протидії безпілотникам. Так, наприклад, на Маріупольському напрямку з найкращого боку проявив себе комплекс радіоелектронної боротьби "Буковель-АD" розробки однієї з приватних компаній. Однак насичення таким високотехнологічним обладнанням справа непроста, недешева і потребує постійних модернізацій - адже супротивник теж не сидить "склавши руки" і постійно винаходить нові тактичні способи застосування дронів, та й технології не стоять на місці, пише "Ділова столиця".

Тому ще одним важливим напрямком фронту боротьби з легкими та середніми БПЛА є насичення переднього краю переносними зенітно-ракетними комплексами - дешевими і простими в застосуванні.

Після розпаду СРСР Україні у спадок дісталася просто величезна кількість комплексів "Стрела-2" і "Игла-1". Загальну кількість за відкритими джерелами підрахувати складно, проте тільки за 2007-2015 рр. в різні країни (включно з, наприклад, США, де вони використовуються для відпрацювання методів захисту літальних апаратів) було експортовано 282 пускові установки і 931 ракету. І це просто цифри для розуміння процесів, оскільки за період 1992-2007 рр. обсяги продажу можуть бути значно більшими.

Розуміючи фізичне та моральне застаріння основного протиповітряного комплексу, "Укроборонпром" ще у 2012 р. представив проект модернізації ПЗРК. Нові системи отримали назву "Стрела-2ММ" і "Игла-1М". Основною відмінністю від радянських зразків була наявність власних голівок самонаведення (розробка Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро (ЦКБ) "Арсенал") і нового твердого ракетного палива (розробка "Павлоградського хімічного заводу").

У підсумку характеристики фактично нових ракет значно зросли. Так, комплекс "Стрела-2ММ" отримав можливість застосування по літакам і вертольотам на зустрічному курсі. Голівка самонаведення ПЗРК "Игла-1М" отримала ефективний захист від перешкод, створюваних інфрачервоними пристроями, підвищену ймовірність ураження цілі, а головне - значне збільшення дальності стрільби по цілі на зустрічному курсі (до 5200 м).

На той момент, природно, ці розробки для армії були незатребуваними, однак після 2015 р. є відомості, що з бюджету Міністерства оборони було виділено необхідні кошти і відбувається поступова модернізація ПЗРК за рахунок розгортання серійного виробництва голівок самонаведення (найдорожчої та найбільш технологічної частини ракети) на потужностях Науково-виробничого комплексу "Прогрес" (м. Ніжин Чернігівської області).

Досить напружено ведуться роботи по створенню нового перспективного переносного зенітно-ракетного комплексу, який отримав назву "Барс". Українські конструктори намагаються вирішити завдання, яке перед ними поставили військові - створити біспектральну голівку самонаведення. Це вкрай перспективне рішення для ПЗРК, яке знаходиться на рівні найсучасніших зарубіжних зразків. За наявності такої голівки, наведення ракети і захоплення цілі буде відбуватися відразу в двох секторах, які належать до різних хвильових діапазонів - інфрачервоного та ультрафіолетового.

Якщо при цьому буде реалізовано принцип захвату цілі по "негативному контрасту" (коли ціль "холодніша" за фон) - від такої ракети на сьогодні фактично немає захисту. Єдине, що може врятувати літак або вертоліт, це пряме ураження голівки ракети лазерним випромінюванням, але це поки що на рівні фантастики.

На думку деяких фахівців, такий комплекс може вийти за межі "паперового" варіанту лише після 2021 р., і реально поступити на озброєння в 2025 р.

Окрім того, наші зброярі, що називається "на злобу дня", спеціально для боротьби з безпілотниками "викотили" і ще один дуже цікавий зразок міні-ПЗРК. На збройовій виставці "Зброя та безпека-2016" було представлено макет такої зброї під назвою "Барвінок". Як стверджують розробники, цей комплекс буде "заточений" під боротьбу з безпілотними літальними апаратами противника з малою інфрачервоною сигнатурою - адже на більшості БПЛА на сьогодні в якості силової установки використовується електромотор. Очікується, що в результаті "Барвінок" при масі лише 5 кг буде здатний вражати цілі на відстанях до 1 км.

Ще одним елементом формування системи боротьби з безпілотною авіацією супротивника є створення з використанням ПЗРК мобільних комплексів ближньої дії у складі пускової установки і оптико-електронною системою виявлення цілей (бо у нас є розробки і в цій сфері). При цьому пускові установки можуть нести "розсипи" ПЗРК по 4-6-8 штук. У нас є і мобільна база - ті ж бронеавтомобілі "Козак" чи "Барс-8".

Враховуючи той факт, що у разі встановлення на шасі обмеження по масі для окремої пускової установки вже не буде мати такого критичного значення, як для переносного комплексу, дальність ракет може бути збільшено за рахунок встановлення більш потужного двигуна. А, значить, дальність ураження цілей буде ще більшою.

До речі, саме так вчинили наші північні сусіди, які створили зенітний ракетний комплекс ближнього радіусу дії "Лучник-Э" на базі ракет складу ПЗРК "Игла-С" та легкого броньованого тягача МТЛБ.

Думаю, цілком реально підняти з архівів і наші довоєнні проекти - так, на початку "нульових" "Арсенал" разом з німецькою компанією "Рейнметалл діфенс" розробили мобільний ЗРК ASGLA (ASRAD - IGLA). Фактично, це були німецький ЗРК ASRAD-2 або ПЗРК "Игла", встановлені на шасі БТР-80. Комплекс був здатний виявити ціль на дальності понад 12 км (за допомогою трикоординатної РЛС виявлення і супроводу цілей X-Tar 3D компанії "Рейнметалл діфенс", яка входила до складу поста виявлення і управління вогнем) і вразити її на дальності понад 7 км.

Таким чином, можна говорити, що в Україні на сьогоднішній день є всі складові для організації сучасної ППО ближнього дії і різкого посилення протиповітряних можливостей підрозділів, починаючи від чотового рівня. Потрібен лише час і фінанси.

Більше новин про події в зоні АТО читайте на Depo.Війна