Комплекс "Стілет": Чи справді Росія застосовує на Донбасі лазерну зброю

Незважаючи на вихідні, наші силовики-високопосадовці працюють і навіть виступають із заявами, які цілком можуть тягнути на міжнародний скандал.

Я маю на увазі перш за все Главу Держприкордонслужби України Віктора Назаренка, який в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" заявив про застосування російською стороною проти підлеглих прикордонників лазерної зброї. Причому пролунали конкретні цифри про те, що опіки сітківки ока отримали три людини.

Чи можливе взагалі існування такої зброї на озброєнні російської армії і чи адекватна реакція наших генералів - спробуємо розібратися.

Перш за все скажемо, що програми по створенню такої зброї реально існували як в СРСР, так і в США в кінці 1980-х років. Причому радянські зразки навіть встигли потрапити на озброєння. Йдеться про лазерні комплекси 1К11 "Стилет" і 1К17 "Сжатие", основним завданням яких було забезпечення нейтралізації оптико-електронних пристроїв систем спостереження.

Комплекс "Стилет" мав фантастичні на ті часи бойові характеристики, однак був вкрай габаритний і встановлювався на важкому гусеничному шасі - від зенітно-ракетного комплексу "Круг". "Стилет" був прийнятий на озброєння, але серійно не виготовлявся. Однак пара експериментальних машин з цим лазерним комплексом знаходиться на озброєнні армії РФ і зараз.

Більш потужний комплекс 1К17 "Сжатие" встановлювався на шасі самохідного артилерійського знаряддя 2С19 "Мста-С". Звичне розміщення стовбурів у фронтальній частині самохідних установок було замінено розміщенням оптичного блоку, що містить п'ятнадцять оптичних об'єктивів. Система надточних лазерних лінз і бойових дзеркал у похідному стані закривається захисним броньовим екраном. Середня частина рубки обладнана робочими місцями операторів управління і наведення. Для самооборони на даху залишався 12,7-міліметровий кулемет НСВТ. Тобто зовні це бронекорпус "Мста-С".

Комплекс 1К17 "Сжатие" в 1992 році був прийнятий на озброєння. Однак потім під тиском США і відсутністю колосальних коштів, необхідних для продовження дослідження в напрямку лазерної гармати, програма створення лазерного комплексу була згорнута.

Але, повторюся, принаймні три установки таки залишилися на озброєнні. Інформації про те, що вони експлуатуються в стройових частинах у автора немає - як з огляду на закритість теми, так і цілком можливо, через те, що вони можуть припадати пилом на задвірках якогось там НДІ.

Незважаючи на наявність таких комплексів, дуже сумніваюся, щоб вони розгорталися на кордоні і використовувалися точково проти українських прикордонників: бінокль або монокль - аж надто незначні цілі для таких монстрів.

Крім того, для використання лазерного комплексу необхідна пряма видимість.

Крім того, не варто забувати, що пил, туман, атмосферні опади, димові завіси якщо не зводять нанівець дію інфрачервоного лазера, то як мінімум значно зменшують дальність його дії. Так що самохідний лазерний комплекс має, м'яко кажучи, дуже вузьку область тактичного застосування.

А ось якщо розробки в Росії пішли набагато далі радянських зразків і є конкретні компактні зразки, які таки були "випробувані" в польових умовах (що, на жаль не рідкість - за два роки протистояння Росія посилено обкатує на Донбасі і навколо свої численні новинки), то дії наших генералів повинні носити зовсім інший характер. І це вже точно не повинно бути інтерв'ю в ЗМІ.

Зараз прикордонне керівництво має терміново збирати медичні дані про конкретних постраждалих прикордонників, які постраждали від новітньої російської зброї, давати експертну оцінку і передавати папку міністру закордонних справ Клімкіну. А той уже повинен привернути увагу світової спільноти на всіх рівнях.

Однак тут варто відзначити, що всупереч поширеній думці, те ж саме "Сжатие" не підпадає під дію "Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію", оскільки вона призначена для ураження оптико електронних систем, а не особового складу. Вважається, що осліплення людей є можливим побічним ефектом, а не метою.

Дуже хотілося б, щоб наші генерали перед тим як робити гучні заяви, хоча б радилися з профільними фахівцями. А то цілком можливо створення вкрай неприємного прецеденту, коли ми беремо на озброєння абсолютно злочинну тактику російських пропагандистів, поширюючи м'яко кажучи недостовірні факти.

У результаті чого різко падає як цінність інформації від офіційних органів всередині країни і за її межами, так і довіра взагалі.