Крута тачка: Що за командно-штабну машину БТР-3КШ винайшли в Україні

"Київський бронетанковий завод", що входить до складу ДК "Укроборонпром", спільно з іншими підприємствами Концерну та приватними компаніями створили нову командно-штабну машину БТР-3КШ
 

Фото – Укроборонпром

Depo.ua продовжує відслідковувати новинки української зброї та техніки. Днями "Київський бронетанковий завод", який спеціалізується на виробництві і модернізації БТР-3, продемонстрував нову командно-штабну машину БТР-3КШ. І хоч даний броневик лише починає свій шлях до лав Збройних сил України (наразі його тільки готують до заводських випробувань, після чого ще мають пройти державні випробування за участю українських військових), розказати про нього є що.

 

Взагалі, спроби створити командно-штабну машину для використання на передовій ведуться давно, однак до недавнього часу український оборонпром нічим радикально цікавим похвалитись не міг, тому презентація БТР-3КШ викликала значний інтерес.

 

На сайті "Київського бронетанкового заводу" повідомляється, що ця машина призначена для забезпечення управління мотострілецькими підрозділами сухопутних військ, оснащених бронетранспортерами типу БТР-3Е1, здатна слідувати за танками, з ходу долати окопи, траншеї та водні перешкоди.

 

Вона має керований комплекс озброєння, броньовий захист, високу маневреність, здатна швидко виявляти, розпізнавати та уражати наземні (у тому числі броньовані) та низько летючі цілі з високою ефективністю. Для забезпечення роботи засобів зв'язку під час стоянки машина обладнана допоміжною силовою установкою.

 

Одразу зазначимо, що нова командно-штабна машина базується на основі старого-доброго БТР-3 (БТР-3К, якщо бути зовсім точним), який, втім, українським інженерам довелося суттєво модернізувати, а подекуди й переробити. Так, для покращення ергономіки у конструкцію БТР-3 були внесені суттєві зміни для забезпечення комфортних умов роботи 9 членів екіпажу. Зокрема значно збільшився простір робочої зони, були розширені бокові двері, замінені сидіння на більш комфортні та була встановлена потужна система кондиціонування повітря.

 

При цьому ходові властивості високопрохідного шасі машини залишились без змін: ходова 8х8, максимальна швидкість до 100 км/год, запас ходу до 600 км, діапазон температур застосування від мінус 15 до плюс 55 градусів Цельсія та можливість форсування водних перешкод уплав.

 

 

"Начинка"

 

"Серцем" БТР-3КШ є новітня автоматизована система управління боєм, яка об'єднує всю передану по захищеному цифровому зв'язку інформацію щодо місцезнаходження підрозділів, цілей та засобів вогневого ураження.

 

Ця інформація може надходити від командирів відділень, окремих бойових машин, розрахунків, передових навідників, безпілотників, контрбатарейних радарів, інших учасників бою та засобів спостереження. У свою чергу, автоматизована система управління боєм виводить цілісну картину на тактичні комп'ютери та дозволяє оперативно передавати бойові задачі та контролювати їх виконання.

 

Така система дозволяє значно підвищити ефективність виконання бойового завдання та повністю відповідає сучасній концепції ведення війни, коли перевага над ворогом досягається кращою координацією та взаємодією між всіма підрозділами на полі бою та постійним обміном інформацією.

 

 

 

 

Озброєння

 

БТР-3КШ має у своєму складі власні безпілотні комплекси, що дозволяє самостійно отримувати уточнену інформацію. Наразі у складі БТР-3КШ застосовуються розвідувальні БПЛА "Рама" від ДП "ДКБ Авіації загального призначення", що також входить до складу ДК "Укроборонпром". Але за потреби це можуть бути і штурмові безпілотники.

 

Читайте також: Ударний безпілотник від "Антонова": Чим Україна бомбитиме росіян.

 

З метою захисту базова версія БТР-3КШ оснащена бойовим модулем "ІВА-М" від приватного підприємства "Чезара". Цей легкий бойовий модуль з дистанційним керуванням озброєний 12,7-мм кулеметом, оснащений денним та тепловізійним прицілом з далекоміром, системою постановки димової завіси.

 

Завдяки цьому модулю можна вести вогонь безпосередньо з БТР-3КШ за допомогою системи управління вогнем, де поле бою і цілі відображаються на дисплеї. При цьому цілі можна виявити на відстані до 7 кілометрів.

 

Разом з тим розробники стверджують, що у відповідності до бажань замовника, до командно-штабної машини можна інтегрувати будь-який безпілотний комплекс та легкий бойовий модуль.

 

 

 

 

Замість висновку

 

Але, нагадуємо, що радіти новинці дещо передчасно – наразі відбулась лише презентація дослідного зразку і БТР-3КШ ще не пройшов навіть заводські випробування. Враховуючи швидкість проходження новою технікою всіх випробувальних процедур, на озброєнні ЗСУ його можна чекати не раніше, аніж через рік.

 

І хто знає, чи до того часу не представить свій варіант командно-штабної машини Харківський завод імені Малишева, який спеціалізується на виробництві і модернізації БТР-4.

 

До речі, подібна конкуренція між українськими заводами, якщо вона буде, не стане чимось незвичним – можна згадати хоча б проекти РСЗВ "Верба" і РСЗВ "Берест", які розвиваються незалежно один від одного і обидва мають право на життя.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook