Корупція в армії. Що відбувається навколо Львівського бронетанкового заводу

Справа обіцяє бути досить гучною і демонструє лише одну сторону корупції на війні.

Що сталося

14 липня детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів САП затримали низку посадових осіб Збройних сил України та ДП "Львівський бронетанковий завод" за підозрою у вчиненні злочину за ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем".

Було затримано п'ятьох осіб: начальника ЦБТУ ЗСУ Озброєння ЗСУ (генерал-майора), начальника відділу ЦБТУ ЗСУ Озброєння ЗСУ (полковника), директора та заступника директора ДП "Львівський бронетанковий завод", також засновника ТОВ, задіяного у схемі.

Солом'янський райсуд Києва обрав запобіжний захід п'яти підозрюваним в розтраті коштів Львівського бронетанкового заводу в розмірі 28,5 млн грн, всі вони заарештовані на два місяці з правом внесення застави.

Відзначається, що застави складають від 1,6 млн грн до 2 млн грн. Начальник Центрального бронетанкового управління Збройних сил України (ЦБТУ ВСУ) може вийти під заставу в 2 млн грн, а начальник відділу ЦБТУ ВСУ і засновник комерційної структури, задіяної в схемі, - 1,6 млн грн (кожен).

Директору заводу Роману Тимківу призначили заставу в сумі 2 млн грн, а його заступнику Олегу Ткаченку - 1,8 млн грн.

Розслідування розпочалося ще у 2016-му році.

Взяття на поруки

Депутати від Блоку Петра Порошенка (БПП) і "Батьківщини" хотіли взяти директора Львівського бронетанкового заводу Романа Тимківа і його заступника Олега Ткаченка на поруки.

Заяву про взяття на поруки подали чотири депутати - Микола Паламарчук (БПП), Сергій Алєксєєв (БПП), Юрій Соловей (БПП) і Валерій Дубіль (Батьківщина).

Що за схема

В ході досудового розслідування детективи НАБУ встановили, що службові особи ЦБТУ ЗСУ Озброєння Збройних Сил України у змові зі службовими особами ДП "Львівський бронетанковий завод", засновником ТОВ та за участі фірм з ознаками фіктивності розробили та реалізували корупційну схему із закупівлі запасних частин та комплектуючих до бронетанкового озброєння і техніки, чим у 2015 році вчинили розтрату бюджетних коштів на суму 28,5 млн. грн.

Суть схеми полягала у тому, що замість нових двигунів для танків Т-72 насправді було закуплено двигуни, які раніше використовувалися. До того ж ці старі, а інколи й неробочі, двигуни раніше вже були продані – у 2008-2009 роках їх реалізовували підприємствам на внутрішньому ринку, як надлишкове майно Міноборони. Крім того, випуск цієї моделі двигунів припинився ще з 1990-х років, про що ініціаторам схеми було добре відомо.

Як це все відбувалося

У 2008 році держпідприємство "Укрінмаш" за 25 тисяч гривень купило у Міноборони танкові двигуни 1-ї категорії для Т-72. Виходило 3 тисячі доларів за новий двигун, 1-ї категорії (після випуску направили на консервацію).. Це здавалася нормальним державним "діячам" (двигун 1-ї категорії - той, який відразу після випуску направляють на консервацію для тривалого зберігання). Їх не продали - вони лишалися на складі. В 2015-му році необхідно було закупити двигуни для Т-72. Міноборони прийняло рішення закупити 40 двигунів.

В-46 виробляються зараз тільки на Росії. Зрозуміло, що розглядалися різні пропозиції. І от, по 680 тисяч гривень (27 тисяч доларів), купили їх. " "Укрінмаш" запропонував через приватну фірму ті самі двигуни. За час зберігання двигуни з 1-ї категорії перейшли автоматично в 2-гу. І обійшлися набагато дорожче. Окрім цього, за даними НАБУ, двигуни 2-ї категорії були видані за двигуни 1-ї категорії, що зумовило завищення вартості та завдало збитків державі. При цьому гроші, перераховані за угодою, розійшлися по рахунках кількох менших приватних підприємств, а більшу частину коштів - 31,9 мільйона гривень - на свій ФОП отримав громадянин Цьовка.

Що кажуть

Адвокат Тимківа заявив, що докази, надані суду САП необгрунтовані, а директор здійснив "ефективну реалізацію засобів, можливо, з невеликими порушеннями".

Президент України Петро Порошенко був категоричний: "Як верховний головнокомандувач і як президент України я нікому не дозволю обкрадати армію, нікому не дозволю гріти руки на постачаннях в Збройні сили. Це в повній мірі стосується чинного керівництва заводу. Два місяці працювали правоохоронні органи. Саме сьогодні робляться відповідні процесуальні дії, віддаючи шану і повагу працівникам заводу".

Тим часом у прокуратурі ще не знають, куди зникли гроші.

В ефірі Громадського радіо прокурор у справі директора ДП "Львівський бронетанковий завод" Романа Тимківа Максим Грищук на питання про тих, хто був кінцевім отримувачем коштів, відповів, що прокуратура ще не встановила рух коштів.

Наразі відомо, що кошти були переведені в готівку. Готівка була поділена між тими особами, яких слідство ще не встановило.

"У нас є інформація про те, що ці двигуни були куплені іншою фірмою після неї (ТОВ "Булет Лайн"). Тобто у нас були питання до керівника фірми (ТОВ "Булет Лайн") Степаненка, оскільки ті документи, за якими він купував двигуни, були підроблені. В нас є відповідні експертизи. Люди, прізвища яких фігурують у документах, кілька років тому за невелику плату надали свої паспортні дані для оформлення підприємства. Кошти були відмиті в такий спосіб", — заявив Максим Грищук.

Чи були ще кримінальні справи на заводі

Львівський бронетанковий завод зовсім нещодавно не був обділений увагою правоохоронців. Військова прокуратура відкрила кримінальну справу.

Слідство підозрювало екс-керівника держпідприємства Олександра Остапця в тому, що він протягом грудня 2014 року - січня 2015 років, за попередньою змовою з іншими особами і з використанням підприємств з ознаками фіктивності, зловживаючи службовим становищем, заволодів державними коштами оборонного замовлення в сумі понад 2 мільйони гривень, які призначалися для ремонту в зоні АТО 31 одиниці БМП-1, а також двигунів УТД-20. Під час обшуку у екс-директора заводу було вилучено понад 500 тисяч гривень і 50 тисяч євро. 2 жовтня Шевченківський районний суд Львова обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 30 мільйонів гривень. 17 листопада військова прокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно колишнього директора Львівського бронетанкового заводу по ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

В травні 2016-го в Сихівському райсуді, рішенням суду екс-директор заводу був визнаний винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України (службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки). Йому призначили покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років умовно з випробувальним терміном 3 роки і присудили штраф в 11,9 тисяч гривень. Також суд зобов'язав Остапця витрати в розмірі 17 тисяч гривень.

Що світить винуватцям

Якщо слідство виведе на чисту воду винуватців, то санкція ч. 5, ст. 191 Кримінального кодексу України "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем" передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.