Коронавірус вже в армії: Чому має навчити перша в ЗСУ смерть від COVID-19

Як відомо, 11 березня Кабінет міністрів України ухвалив рішення щодо введення карантину і заборони на проведення всіх масових заходів. Що ж до армії, то 17 березня, через тиждень після запровадження карантину в країні, Міністерство оборони України оприлюднило рекомендації щодо першочергових заходів із запобігання та поширення вірусної інфекції, які отримало від Командування Медичних сил ЗСУ. Ми про них писали.

Читайте також: Коронавірус і армія: Як борються з пандемією COVID-19 в ЗСУ.

Однак, попри це, станом на 4 квітня серед військовослужбовців ЗСУ вже було три людини з підтвердженим діагнозом COVID-19, а 7 квітня стало відомо, що четверта інфікована коронавірусом людина померла.

Як повідомили у прес-службі Генерального штабу, померла – працівниця однієї з військових частин ЗСУ з Івано-Франківської області, яка ще з 20 березня знаходилася на амбулаторному лікуванні з діагнозом ГРЗ. 27 березня її стан погіршився, вона була госпіталізована до ЦРЛ міста Надвірна, а 30 березня переведена до реанімаційного відділення. Однак, врятувати жінку не змогли – 6 квітня о 6-й ранку вона померла. При цьому діагноз COVID-19 було підтверджено лише ввечері того ж дня.

Трохи більше інформації про цей випадок прозвучало на щоденному брифінгу в Івано-Франківські обласній державній адміністрації.

"Такий випадок мав місце в Делятині. Це не військовослужбовець, а вільно наймана працівниця. Зараз ми проводимо консультації з командуванням частини на предмет дотримання ними карантинних вимог", – повідомила 7 квітня на брифінгу заступниця голови Івано-Франківської ОДА Марія Савка, відповідаючи на питання журналістів.

8 квітня голова Делятинської ОТГ Богдан Клим'юк повідомив, що жінка працювала у військовій частині, яка дислокується на території Делятина, оператором котельні. За його словами, проживала вона разом з родиною теж на території військової частини, яка є закритою для сторонніх осіб. Потрапити туди можна через КПП лише за перепусткою. Про яку саме військову частину йде мова – він не повідомив.

Делятин – це селище міського типу Надвірнянського району Івано-Франківської області з населенням трохи більше 8 тисяч осіб. Офіційно у Делятині знаходиться дві військових частини: в/ч А1807 (136-й Центр зберігання ракет і боєприпасів) і в/ч А3715 (108-й окремий гірсько-штурмовий батальйон у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади).

Водночас джерела Depo.ua у Надвірній повідомляють, що вище вказана співробітниця ЗСУ взагалі працювала у Надвірнянському районному військовому комісаріаті, що трохи відрізняється від офіційної інформації, де чітко фігурує військова частина.

Як би там не було, а де саме працювала жінка (якщо у військовій частині, то у якій саме?), – наразі точно невідомо. Як і кількість людей, з якими вона могла контактувати. Якщо це справді військкомат, то він з 11 березня мав бути зачинений на карантин, тоді як жінка потрапила на амбулаторне лікування 20 березня.

Читайте також: Коронавірус добрався до військкоматів: Чим Україні загрожує зрив військового призову.

Якщо це все ж таки одна з військових частин, то справи значно гірші, адже їх на карантин ніхто не закривав зі зрозумілих причин. На прикладі військових вишів ми показували – якою є ситуація всередині військових режимних об'єктів.

Читайте також: Коронавірус і армія: Як військові виші імітують карантин.

У військових частинах вона, на жаль, не краща. Наприклад, у 301-му зенітно-ракетному полку (м. Нікополь), незважаючи на карантин, займаються стройовою підготовкою.

У той же час Командування Медичних сил ЗСУ звітує, що епідеміологічна обстановка в Збройних силах України не є критичною і закликає дотримуватися правил карантину та особистої гігієни.

Разом з тим, в МС ЗСУ зазначають, що аналіз захворювань серед військових та цивільного населення свідчить про те, що найчастіше інфекція поширюється під час епізодичних зустрічей. Скільки таких епізодичних зустрічей мала згадана працівниця ЗСУ, сподіваємось, вже встановлюють компетентні органи.

Враховуючи те, що жінка більше двох тижнів жила з коронавірусом, маючи офіційний діагноз ГРЗ (гостре респіраторне захворювання – цей діагноз ставлять, коли захворювання могло бути спричинене невірусними факторами, а, наприклад, переохолодженням), а не ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція – цей діагноз ставлять, коли підтверджено вірусне походження захворювання), то логічно буде припустити, що вона не була ізольованою. Тому в групі ризику тепер перебувають і лікарі, і пацієнти Міської лікарні у Делятині (де вона лікувалась з 20 по 27 березня), а також Центральної районної лікарні міста Надвірна (лікувалась з 27 березня по 6 квітня), з якими вона безпосередньо або опосередковано контактувала.

Крім цього, ще до того як потрапити у лікарню, жінка, навіть не будучи військовослужбовцем, могла контактувати з військовослужбовцями в силу своїх посадових обов'язків. 

Звісно, це лише один випадок. Перший. Тому панікувати не варто. Однак, зробити висновки, провести відповідні карантинні заходи по місцю ситуації – необхідно.

Також, можливо, варто скоригувати протиепідеміологічні заходи в ЗСУ з урахуванням цього досвіду. Адже епідемія смертельної хвороби у Збройних силах – це, без перебільшення – загроза національній безпеці. 

Читайте також: ЗСУ і COVID-19: Чи вплине коронавірус на боєздатність української армії.