Коли чекати російський прорив на Маріуполь (КАРТА)

Маріупольський напрямок зони АТО завжди був найгарячішим і постійно приховував у собі загрозу ворожого прориву

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Коли чекати російський прорив на Маріупо…

Останніми днями, особливо після заяви Захарченка про "Малоросію", все голосніше почали лунати слова про підготовку Росією нового військового наступу. Причому одні експерти говорять про локальну операцію з метою відвернути увагу від певних внутрішніх проблем, а інші взагалі розповідають про повноцінну війну, яку планує Путін на Донбасі якщо не напередодні своїх перевиборів, то точно одразу ж після них.

Власне, пригадуючи весь шлях до влади і при владі закомплексованого кремлівського карлика, такий прогноз аж ніяк не дивує. "Маленькі переможні війни" супроводжували Путіна завжди – від Чечні 1999-го до Криму 2014-го.

Очевидно, що останньою точкою у цьому списку мав би стати український Донбас. Однак, тут Путін, наштовхнувшись на героїчний опір українців, змушений був замість крапки поставити кому і піти на "заморозку" ситуації "до кращих часів". Зараз вже стає зрозумілим, що кращих часів для Путіна не настане: його Росія гнеться під тиском міжнародних санкцій, а золотовалютні запаси невідворотно тануть, тому повномасштабну війну треба починати або найближчим часом, або ніколи.

Як би там не було і коли б то не планувалось, а найзручнішим напрямком для прориву російських окупаційних військ є саме Приазовський напрямок. Судіть самі: на Луганщині доведеться форсувати бурхливий Сіверський Донець, Світлодарська дуга сьогодні мало чим поступається Лінії Маннергейма, Горлівка і Донецьк – також не варіанти, тому що доведеться вести колони через великі міста, а Докучаєвськ взагалі загубився в степах.

Ось і виходить, що чи не найзручнішим напрямком для атаки є північне Приазов'я. По-перше, там степовий рельєф, який в літню пору року дозволяє здійснювати швидкісні рейди, зокрема танками. По-друге, кам'янистий ґрунт слабо придатний для риття траншей та бліндажів, що ускладнює швидке перегрупування військ, які триматимуть оборону. По-третє, зовсім поруч російський кордон з усіма можливими наслідками.

Ну і ще один досить важливий момент: Маріуполь. Ще з 2014-го року це місто є найбільш ласою ціллю рашистів, що не дивно. Власне, захопивши Маріуполь, Путін зможе урочисто відзвітувати своїм вірним холуям про чергову перемогу російської зброї і ще на кілька років зберегти свій "рейтинг" на рівні близько 80% на фоні голої, босої і голодної Росії.

Тепер давайте подумаємо, наскільки реально це буде зробити. З відкритих джерел відомо, що ОТУ "Маріуполь" налічує під 18 000 бійців, більше сотні танків, більше п'ятисот броньовиків, близько тридцяти "Градів", три сотні протитанкових знарядь і під чотири сотні засобів ППО.

Звісно, прорвати таку оборону силами так званого новоазовського "9-го окремого штурмового мотострілецького полку морської піхоти ДНР" і так званої "1-ї мотострілецької бригади армії ДНР" росіяни не зможуть. Однак, саме на такий випадок Кремль протягом останніх років понабудовував вздовж кордону з Україною військових баз.

Найближчою з них до Маріуполя є військова база під Новочеркаськом (Ростовська область), яка, знову ж таки, згідно відкритих даних, розрахована на 10 тисяч військових і розташована лише у 100 кілометрах від українського кордону та у 200 кілометрах від Маріуполя.

Крім цього, терористи в колись курортному Сєдовому облаштували майже військове містечко, пришвартувавши там же так звану "флотилію ДНР". Також не можна обійти увагою той факт, що бойовики не пускають спостерігачів ОБСЄ до Новоазовська – найбільшого підконтрольного бойовикам міста даного регіону. Все це дає підстави припускати, що росіяни, цілком можливо, вже почали потихеньку перекидати свої війська у ці населені пункти, намагаючись приховати цей факт.

Ми вже писали нещодавно, що є потенційна небезпека спроби прориву терористів з боку Павлополя. Разом з тим, можливий і варіант просування ЗСУ у напрямку Пікузів та Верхньошироківського, про що Depo.ua також писав.

Разом з тим, слабо віриться, що Путін (саме Путін, тому що в самостійність фігури Захарченка не вірять навіть у Донецьку) вдасться до активних наступальних військових дій вже цього літа-осені. Хоча передбачити дії підстаркуватого кремлівського щизофреніка насправді важко.

А тим часом, поки Путін щось замишляє, бойовики продовжують порушувати так зване "хлібне перемир'я", обстрілюючи Павлопіль, Красногорівку, Лебединське та інші міста і села регіону, чим наче відволікають увагу від тих процесів, які відбуваються у них в тилу.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme