Бійня на Донбасі. Що знову відбувається під Авдіївкою (КАРТА)

Після відносно тривалої паузи знову нагадала про себе прифронтова Авдіївка, яка кілька місяців тому не сходила з передовиць новинних сайтів

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Бійня на Донбасі. Що знову відбувається…

Попри так зване "хлібне перемир'я", яке триває вже другий місяць, війна на Донбасі навіть не думає завершуватись чи переходити в тиху фазу.

Яскравий тому приклад – Авдіївка, яку у понеділок, 14 серпня, проросійські терористи безперервно обстрілювали з чотирьох напрямків протягом майже цілої доби. Якщо бути точним, то бойові дії там почалися близько 01:00 години ночі і тривали, з короткими перервами, аж до пізнього вечора.

Згідно повідомлення прес-центру штабу АТО, за цей час було здійснено 12 ворожих обстрілів, зокрема 5 мінометних, і при цьому у бік позицій Збройних сил України і житлових районів міста було випущено понад 30 мін.

Про які саме чотири напрямки йде мова, прес-центр не повідомляє, але швидше за все, це традиційні в таких випадках: Крута Балка; терикон поблизу Каштанового, більш відомий, як "Висота 251.2"; Ясинуватський блок-пост (ЯБП); селище Спартак. Зазвичай, бойовики гатять по Авдіївці з цих позицій по черзі, а тут чомусь вирішили вдарити одночасно.

Без сумніву, такі дії рашистів є цинічним порушенням усіх законів гуманізму та правил ведення війни і в черговий раз свідчать про цілеспрямовані дії щодо подальшого загострення конфлікту та свідоме невиконання Мінських домовленостей.

Причому, терористи останнім часом забули про будь-яке маскування чи шифрування – не гребують навіть представниками місії ОБСЄ, здійснюючи обстріли як у їх безпосередній присутності, так і безпосередньо по ним. Достатньо згадати випадок 11 серпня, коли через обстріли міста змушений був перервати свій онлайн-брифінг перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Олександр Хуг, який у той час перебував в Авдіївці.

"Я прошу вибачення, але я не можу більше говорити. Я бачу, що починаються бойові дії, я бачу розриви снарядів в районі промзони. Я змушений закінчувати", – заявив він тоді на весь світ.

Якщо ж говорити про причини такої уваги терористів до цього міста, то можна стверджувати, що Авдіївка стала заручником свого географічного розташування і того фактору, що лінія фронту "законсервувалася" у її передмісті. Станом на сьогодні це найбільше українське місто, яке знаходиться у такій близькості до тимчасово-окупованих територій "Л-ДНР", тому терористи використовують його у якості мішені.

У напрямку Авдіївки летять міни і снаряди, коли треба спровокувати ЗСУ на активні дії у відповідь (наприклад, щоб російські телеканали змогли зняти потрібну картинку), і коли чешуться руки помститися Україні за вдалі дії на інших ділянках фронту, і коли просто потрібно утилізувати чергову партію російських снарядів з найбільшою шкодою для України, та й у багатьох інших випадках також.

Щоправда, попри всі скептичні прогнози, ситуація в комунальній сфері міста не така сумна, якою була ще півроку тому. Справа в тім, що раніше місто після постійних обстрілів дуже часто опинялося без води та електроенергії – її Авдіївка отримувала з території так званої "ДНР" і у разі чого бойовики могли пошкодити ЛЕП та насосну станцію і не пускати туди українських ремонтників.

У квітні ж цього року місто перепідключили до енергетичної мережі з контрольованої Україною території і стало трохи краще. Принаймні, тепер ремонт пошкоджених обстрілами мереж можна виконувати на своїй території. Якщо вірити повідомленням офіційних осіб, то на черзі вирішення проблем з водою.

Менше з тим, поки лінія фронту проходитиме поруч з містом – Авдіївка продовжуватиме залишатись великою мішенню для терористів "ДНР" і буде обстрілюватись, як би нам не хотілося іншого. А все тому, що бойовики мають час та натхнення, а також можуть дотягнутися.

І триватиме такий стан речей доти, доки лінія фронту не буде відсунута на безпечну відстань на схід. А поки цього не відбудеться, ми й надалі будемо читати трагічні новини про обстріли рашистами житлових кварталів міста, констатуватимемо передкатастрофічний стан комунальної сфери і з сумом підраховуватимемо кількість жертв.

Але найголовнішим у цій всій ситуації бачиться те, що наразі не видно шляхів вирішення даної проблеми. З одного боку Збройні сили України демонстративно не поспішають йти у наступ і відсунути лінію фронту на Схід, а з іншого боку – самі по собі бойовики нікуди не підуть.

Тому, поки що, ситуація залишається у підвішеному стані. Коли і у який бік вона вирішиться – буде залежати від політичної волі української влади і можливості ЗСУ виконати цю волю. Терористи вкотре зробили свій хід. Тепер м'яч знову, виражаючись футбольною термінологією, на половині поля нашої команди.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme