Кінець Урожайного перемир’я: Чому загинули українські воїни під Павлополем

В ніч на 6 серпня проросійські бойовики на Донбасі майже годину обстрілювали позиції сил ООС в районі селища Богданівка Донецької області. Гатили з озброєння БМП, гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. О 10:20 розпочали ще й обстріл з РПГ поблизу Павлополя.

Про це повідомив речник Міноборони України Дмитро Гуцуляк. За інформацією Міноборони, внаслідок обстрілів загинули четверо українських військових.

Вдасне, це було вже не перше порушення режиму тиші з боку бойовиків з початку Урожайного перемир’я. Нагадаємо, воно почало діяти 21 липня вздовж усієї лінії розмежування в Донецькій і Луганській областях і передбачало обопільне припинення ведення вогню з будь-яких видів озброєння. Про це домовився Леонід Кучма, який знову очолив українську делегацію на переговорах Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у "нормандському форматі" у Мінську 17 липня. 

Ба більше,  за словами представника України в робочій підгрупі з політичних питань ТКГ Романа Безсмертного, в документі про перемир'я на Донбасі вперше прописано відповідальність сторін.

"Досягнуті домовленості про те, що з 00:01 21 числа розпочинається безстрокова заборона обстрілу. Водночас, вперше, в документі, в заяві зазначено, що забороняється будь-яке ведення вогню. У заяві передбачено відповідальність осіб за відкриття вогню. Також передбачено публічну заяву сторін про припинення вогню. Тобто, сторони публічно беруть на себе обов’язок не вести вогонь впродовж неозначеного періоду", – повідомив він.

Але в той же день двоє українських військових, дорогою на спостережний пост взводного опорного пункту в районі Щастя підірвалися на невідомому вибуховому пристрої, встановленому ДРГ противника і загинули. Це були військовослужбовці повітрянодесантної бригади солдат Семен Румігін та солдат Нікіта Скітченко

Також, внаслідок вибуху двоє військовослужбовців отримали поранення.

21 липня бойовики знову порушили режим припинення вогню, відкривши вогонь з озброєння БМП та великокаліберних кулеметів.

23 липня – знову порушення.

24 липня – противник здійснив обстріл позицій Об'єднаних сил з ручного протитанкового гранатомету та великокаліберного кулемету. В результаті один військовослужбовець отримав поранення.

25 липня противник відкривав вогонь по наших захисниках з ручного протитанкового гранатомету та великокаліберного кулемету.

27 липня – з автоматичного гранатомету. Один військовослужбовець отримав поранення.

28 липня – обстріл з автоматичного гранатомету і знову поранений український військовий. Загалом, чи не кожного дня проросійські бойовики порушували так зване Хлібне перемир’я, в наслідок чого українська сторона зазнавала втрат пораненими. Тепер до цієї сумної статистики додалися чотири вбитих.

Зважаючи на це, вже зараз можна зробити висновок, що Урожайне перемир’я не спрацювало. Власне, так було і в минулі роки – перемир'я на час збору врожаю оголошується з 2017 року. Щоправда, раніше воно називалось "хлібним". Але від зміни назви результат не змінюється. 

В 2018 році "хлібне перемир'я" почалося 1 липня і мало тривати до кінця літа, однак, по факту, не проходило жодного дня без обстрілів.  Режим тиші традиційно дотримувався в світлу пору, коли на полях працювала зернозбиральна техніка, однак, варто було останньому комбайну з'їхати з поля, як бойовики відновлювали обстріли. 

Кінцем Хлібного перемир'я – 2018 можна вважати 28 липня, коли під Кримським на Луганщині серед білого дня ворог здійснив спробу захопити позиції одного з підрозділів силами диверсійно-розвідувальної групи. Ворожа ДРГ підкралась до українських позицій і застосувала широкий спектр арсеналу з Росії: від АКМ з ПББС до мін забороненого Мінськими угодами калібру 120-мм. Об'єднані сили, а саме – бійці 53-ї ОМБр. – були змушені прийняти бій, після кількох годин якого зазнавши втрат (чотири 200-х і шість 300-х) противник відступив. Разом з тим, внаслідок бойового зіткнення двоє військовослужбовців Об'єднаних сил загинули і двоє отримали поранення.

Як розгортались події під час Хлібного перемир'я-2018  можна отримати уявлення, поглянувши на статистику:

У 2017 році Хлібне перемир'я почалось 24 червня і номінально тривало до 1 вересня, коли так само номінально стартувало "шкільне перемир'я". Однак, по факту, режиму тиші, як такого, влітку 2017 року не було жодного дня.

Особливо активними були терористи "ДНР" – вже 28 червня з самого ранку вони під прикриттям вогню з автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї випустили півтора десятка 82-мм мін з західних околиць Донецька по позиціях Збройних сил України у Мар'їнці. Не відставали від них і луганські "колеги" по терористичному цеху. А вже 30 червня перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг констатував, що попри досягнуті в Мінську домовленості про встановлення так званого  Хлібного перемир'я, режим повного припинення вогню на окремих територіях Луганської і Донецької областей так і не відбувся.

Разом із тим, неможна сказати, що сезонні перемир'я зовсім не працюють, бо, по-перше, обстріли припиняються хоча б у світлу пору доби, що дає змогу зібрати врожай, а по-друге, кількість обстрілів вночі теж поступово знижується.