"Іноземний легіон": Чому Україна має подбати про іноземних захисників

Питання врегулювання легалізації іноземних добровольців, які воюють на боці України в рамках ООС, тягнеться від самого початку війни

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
"Іноземний легіон": Чому Україна має под…

Фото – Військове телебачення України

Лише 2 жовтня 2018-го року у Верховній Раді України дійшла черга до розгляду питання надання українського громадянства іноземцям, які боронили і продовжують боронити незалежність нашої держави на рівні з українськими військовослужбовцями. Цього дня нардепи у першому читанні ухвалили проект закону №3433 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України.

Даним законопроектом пропонується визнати іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності України такими, що перебувають на законних підставах на території України та надати їм можливість одержати посвідку на тимчасове проживання в Україні на час участі у захисті територіальної цілісності та недоторканості України.

Закон, насправді, дуже актуальний, адже на Донбасі за територіальну цілісність України воювали і воюють близько 430 бійців-іноземців, які досі невпевнені у своєму майбутньому. Серед таких добровольців є громадяни США, Франції, Італії, Швеції, Грузії, Білорусі, інших країн і навіть Росії. Але вони не лише не можуть оформити статус учасника бойових дій і отримати всі заслужені ними пільги, але й у будь-який час можуть бути видані країні, з якої прибули, включаючи Росію, проти якої вони тут воюють.

За повідомленням правозахисників, непоодинокими є випадки, коли іноземці, які брали участь у бойових діях на Донбасі і розшукуються за запитами Російської Федерації, затримуються СБУ за те, що вони брали участь в АТО. Як би абсурдно це не звучало.

Ухваленим же вчора законопроектом пропонується внести зміни до закону України "Про громадянство України" і надавати в спрощеному порядку громадянство тим іноземцям та особам без громадянства, які надавали практичну допомогу у захисті територіальної цілісності та недоторканості України.

Крім цього, законопроектом передбачається встановлення обмежень щодо добровільного або примусового повернення таких іноземців та осіб без громадянства до держави-агресора або країн, що не визнають територіальну цілісність України або підтримують агресію проти України.

Ще один важливий нюанс, про який не варто забувати, це обіг зброї. Згідно українського законодавства зброя повинна знаходитися тільки в державних структурах, тому ще в жовтні 2015-го року Верховна рада України ухвалила закон, який дозволяє особам без громадянства та іноземцям служити в українських Збройних силах за контрактом. По суті, таким чином відбулась "пожежна" легалізація наявного стану речей, але проблему це вирішило лише наполовину – питання громадянства залишилося висіти у повітрі.

Таким чином досі єдиною надією іноземних добровольців на легалізацію в Україні залишається указ президента України про надання їм українського громадянства. Президент має такі повноваження і навіть кілька разів користувався ними – наприклад, у ситуації з іноземцями, які претендували на роботу в уряді, а також скандально-відомим Міхеїлом Саакашвілі. Однак, надавати громадянство іноземним бійцям ЗСУ він не поспішає.

Точніше, кілька АТОшників отримали громадянство з рук президента, але переважно після пікету його Адміністрації восени 2015-го року.

А дехто взагалі подався за кордон у пошуках кращої долі. Зокрема, у серпні 2016-го року двоє білоруських добровольців, які воювали на боці України у зоні АТО, попросили притулку в Польщі. Хлопці просто не дочекались громадянства України і вирішили спробувати отримати статус біженця в сусідній державі.

Читайте також: Чому білоруські добровольці з АТО втекли до Польщі.

Однак, досі є такі іноземці, які продовжують вірити в українську державу і захищати її кордони зі зброєю в руках. Саме на них, а також на тих, хто в майбутньому захоче до них приєднатися, і спрямований ухвалений вчора закон. Врешті-решт, держава заборгувала цим людям і повинна зробити все, щоб якомога швидше вирішити їх проблему.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme