Граблі для Зеленського: Чому не відкривати вогонь на Донбасі - погана ідея

Новий президент припустився тієї ж самої помилки, що й його попередник у перші роки своєї каденції

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Граблі для Зеленського: Чому не відкрива…

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію навколо війни на Донбасі. Лише 5 червня на переговорах у Мінську голова української делегації у тристоронній контрактній групі (ТКГ) Леонід Кучма висловив пропозицію не відкривати вогонь у відповідь на обстріли ворога, як вже 7 червня зранку така ініціатива призвела до непоправних наслідків.

 

В ніч на 7 червня бойовики "Л-ДНР" атакували підрозділи ООС у районі населеного пункту Новолуганське із застосуванням артилерії. За офіційною інформацією наслідок прямого влучання у бліндаж керованого артилерійського снаряду 122-мм загинули двоє військовослужбовців Національної гвардії "Азов"(в/ч 3057), ще вісім – зазнали поранень різного ступеня важкості.

 

У той же час волонтери наполягали, що реальні втрати більші за офіційні. Зокрема, фонд "Повернись живим" заявляє, що четверо військових загинули і десятеро отримали поранення.

 

Таку ж інформацію повідомив Михайло Макарук, речник спільноти InformNapalm. Він же зазначив, що переміщення ворожої батареї, яка здійснила напад на українські позиції, фіксували та відслідковували три дні і було декілька реальних можливостей її знищити. Однак, за його словами, з Києва була дана категорична команда – не стріляти, оскільки це може негативно вплинути на переговори в Мінську.

 

 

Як з'ясувалося трохи згодом, волонтери виявилися праві – окрім "азовців" тієї ночі загинули ще двоє бійців з 53-ї бригади ЗСУ. Цю інформацію підтвердили у самій бригаді.

 

Цікаво прослідкувати за реакцією тих, хто на найвищому рівні відповідає за безпеку українських бійців. Президент і верховний головнокомандувач першим ділом кинувся захищати агресора, мовляв, хороша Росія втратила контроль над поганими бойовиками на Донбасі, тому ті й напали на українські позиції під Новолуганським.

 

"Кричуще порушення Мінських угод – застосування артилерії – свідчить, щонайменше, про часткову втрату управління та контролю над найманцями. Ми сподіваємося, що російська сторона відновить контроль над цими підрозділами", – заявив Зеленський 7 червня, коментуючи трагедію під Новолуганським.

 

У той же час прес-офіцер полку "Азов" з позивним "Нікополь" стверджує, що характер обстрілів позицій ЗСУ свідчить про те, що це спланована операція Росії, тому що таку бойову роботу прості найманці не могли провести.

 

"Корегування вогню артилерії велося із безпілотника. Швидше за все, це був не цивільний безпілотник, а був саме військовий професійний безпілотник. Він працював вночі. Вогонь відкривався саме в той момент, коли це крило починало кружляти над позиціями. Вівся дуже прицільний вогонь. У звичайних шахтарів такої техніки немає. Вона не тільки коштує дорого, а й нею користуватися може лише професійний військовий", – розповів бойовий офіцер.

 

 

Щоправда, трохи згодом Володимир Зеленський заявив, що Збройні сили України все ж таки відповідатимуть жорстко на обстріли у районі проведення Операції Об'єднаних сил, опосередковано визнавши що до цього вони такої можливості не мали.

 

Але увечері того ж дня заступник командувача ООС, керівник безпекової групи ТКГ з питань мирного врегулювання на Донбасі генерал-майор Богдан Бондар заявив, що українські військові не мусять просити дозволу відкривати вогонь у відповідь на агресію з боку окупантів.

 

"Відповідно до розпорядження начальника Генштабу, головнокомандувача, командувача ОС і командирів бригад дозволяється самостійно застосовувати техніку та озброєння в разі загрози життю або втрати території. Після цього не проводиться якихось каральних заходів, розбірок, тому що від цього залежить життя та здоров'я наших військовослужбовців, від цього залежить, у тому числі, моральний клімат у тих колективах, які виконують бойові завдання", – заявив Бондар, ніби виправдовуючись за те, що сталося і намагаючись перекласти з Генштабу на когось іншого.

 

Таким чином після усього почутого напрошується висновок, що верховне головнокомандування напередодні переговорів у Мінську по-тихому віддало бійцям на передову наказ "не стріляти", а після того, як через цей наказ сталася трагедія, намагається "вмити руки", розповідаючи, що їх не так зрозуміли і насправді командирам бригад дозволяється самостійно застосовувати техніку та озброєння в разі загрози життю або втрати території.

 

Кому в цій ситуації вірити – чиновникам з "зелених" кабінетів, чи волонтерам та бойовим офіцерам з передової – особиста справа кожного.

 

А ми лише нагадаємо, що за весь час війни на Донбасі вже кілька разів на практиці переконувались у неефективності подібних ініціатив припинити вогонь у односторонньому порядку. Починаючи з ультиматуму Петра Порошенка у влітку 2014-го року, який таким чином давав бойовикам можливість добровільно піти з українського Донбасу, і закінчуючи "Мінськом-2", після якого українські бійці також отримали наказ не стріляти у відповідь. І це не згадуючи численні "режими тиші", під час яких бійцям в перші роки війни також "не рекомендувалося" відстрілюватись.

 

Історія нас вчить тому, що в усіх попередніх випадках цей "жест доброї волі" не спрацював і дуже швидко, ціною чисельних людських жертв, приходило розуміння, що відкривати вогонь у відповідь не просто потрібно, але й життєво необхідно. Але, схоже, новий президент вирішив особисто випробувати старі "граблі" на міцність. І поки що все виглядає так, що "граблі" виявилися міцнішими за президентське "чоло".

 

І можна було б сказати, що хай йому грець – його абсолютно не шкода, та, на жаль, за прорахунки верховного головнокомандувача своїми життями розплачуються бійці в окопах. У прямому значенні всіх цих слів.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme