Генерал СБУ і герой АТО: Хто такі Лапутіна і Порхун, які можуть очолити Мінветеранів

Розмови про кадрові перестановки в уряді ходили вже давно, однак лише цього тижня вони набули реальних обрисів. Судячи з усього, міністру оборони Андрію Тарану вирішили дати ще один шанс, тому що його посада не значиться у переліку, який сьогодні, 17 грудня, має розглядати Верховна Рада.

Читайте також: Чутки про звільнення Тарана: Хто такий Василь Бурба, який може стати новим міністром оборони

Натомість там значиться посада колеги Тарана – міністра у справах ветеранів, яку до вчорашнього дня обіймав скандальний колись Сергій Бессараб.

Як повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, Бессараб вирішив подати у відставку через стан здоров'я. Хоча, виглядало все так, що він звільнився сам, поки його не звільнили примусово. Адже його прізвище фігурувало у списку "на вихід" ще з понеділка.

До речі, під час розгляду відставки Бессараба багато народних депутатів обурились тим, що той навіть не прийшов відзвітувати про пророблену на посаді роботу. Інші небезпідставно зауважили, що Бессараб нічим особливим на міністерській посаді не відзначився.

Читайте також: Капітуляція та скандальні закупівлі: Хто такі Таран і Бессараб, які очолили Міноборони і Мінветеранів.

Що ж до наступника, то на посаду очільника Мінветеранів спочатку "сватали" контррозвідницю Юлію Лапутіну, однак подейкують, що на зборах фракції "Слуги народу" за участі президента Володимира Зеленського її кандидатуру забракували. Натомість, профільний комітет Верховної Ради запропонував на цю посаду героя України Олександра Порхуна, який зараз працює заступником у міністерстві.

Хто така Юлія Лапутіна

Корінна киянка Юлія Лапутіна наразі займає посаду заступниці начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ і є генерал-майором. Вона має педагогічну та психологічну освіту, а також захистила кандидатську дисертацію з психології і здобула науковий ступінь кандидата психологічних наук.

Зі Службою безпеки України нерозривно пов'язана з моменту її створення у 1992 році. Спочатку працювала оперуповноваженою підрозділу контррозвідки, а після створення антитерористичного центру СБУ "Альфа" її було запрошено до нього старшим офіцером. З відкритих джерел відомо, що під час служби Лапутіна брала участь у низці складних операцій із придушення сепаратистського путчу в Криму у 1994 році.

Згодом, у 2008 році, вона виступила з ініціативою втілення концепції ментальної інтеграції мешканців Автономної Республіки Крим до України, але після приходу до влади Віктора Януковича ця програма була припинена. Натомість саму Лапутіну протягом 2010-2012 підвищили до заступниці начальника Центру спеціальних операцій "А" Служби безпеки України.

Під час подій так званої "російської весни" 14 квітня 2014 року у складі першої об'єднаної групи СБУ Юлія Лапутіна висадилась на Краматорському аеродромі, захист якого забезпечував спецпідрозділ "Альфа". Там вона налагодила контакти з проукраїнськими активістами, займалася розвідкою, збором та передачею інформації до Києва. Подейкують, що саме вона зняла на телефон перші відеокадри звільненого від російських окупантів Краматорська.

У вересні-грудні 2014 року Лапутіна була командиркою оперативної групи СБУ в АТО та виконувала завдання із затримання учасників проросійських терористичних формувань. Того ж року її призначили заступницею начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави в сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, де вона працює й досі.

25 березня 2020 року Юлія Лапутіна отримала від президента і верховного головнокомандувача ЗСУ Володимира Зеленського звання генерал-майора, ставши третьою жінкою-генералом в історії незалежної України (у 2018 році генеральські погони отримали Людмила Шугалей з СБУ і Оксана Хоменко з Національної поліції).

Читайте також: Жінки в армії: Чим допоможе Україні створення Центру гендерних компетенцій

Також Лапутіна відома тим, що проводить багато публічних заходів та лекцій щодо витоків війни на Сході України, методів ведення інформаційної та смислової війни Росії проти України, а також участі в ній Російської православної церкви в Україні (колишньої УПЦ МП).

Також вона є членкинею Консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України, тому робота на посаді очільнниці Міністерства у справах ветеранів не буде для неї новою сферою діяльності.

Хто такий Олександр Порхун

Як вже було зазначено, профільний комітет (а це Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів) рекомендує на посаду глави Мінветеранів першого заступника звільненого вчора Бессараба – Олександра Порхуна.

Про Порхуна відомо, що він є бойовим офіцером, майором Збройних сил України у відставці, протягом трьох років командував 13-м окремим аеромобільним батальйоном 95-ї окремої аеромобільної бригади.

У 2004 році він закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна, після чого вступив до Одеського інституту Сухопутних військ, а 2006-го року продовжив навчання у Львівському інституті Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного Національного університету "Львівська політехніка", де здобув диплом спеціаліста з бойового застосування та управління діями аеромобільних підрозділів.

У серпні 2008 року розпочав військову службу у 13-му окремому аеромобільному батальйоні 95-ї окремої аеромобільної бригади 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ, де пройшов шлях від командира аеромобільного взводу до командира батальйону.

З 23 квітня 2014 року по 6 січня 2016 року брав участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей (з серпня 2014-го – на чолі батальйону). Командував підрозділом у бойових зіткненнях під час звільнення населених пунктів Степанівка, Красний Луч, Алчевськ, Сніжне, Чорнухіне, Тельманове, Старобешиве, Торез, Ясинувата, Єнакієве, Краматорськ, Красноармійськ, Шахтарськ, Слов'янськ, Ізварине, Лисичанськ та гори Карачун.

Зокрема, 27 липня 2014 року командував операцією зі звільнення населених пунктів Степанівка та Петрівське в Шахтарському районі Донецької області. Згодом, 29 липня 2014 року штурмова група під керівництвом Олександра Порхуна взяла під контроль та утримувала Савур-могилу – стратегічно важливу точку для виходу українських сил з оточення під Ізвариним. А в липні-серпні 2014 року у складі 95-ї бригади під керівництвом комбрига Михайла Забродського здійснив рейд довжиною 470 км, із яких 170 км – тиловими районами ворога уздовж південних рубежів Донецької та Луганської областей.

23 березня 2015 з рук п'ятого президента і тодішнього верховного головнокомандувача Порхун отримав звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка".

У грудні 2017 року Олександр Порхун звільнився з військової служби з правом носіння військової форми. Майор у відставці, після чого зосередився на освіті, громадській та політичній діяльності.

Зокрема, закінчив Національний університет оборони України ім. Черняховського, отримавши диплом магістра за спеціальністю "Бойове застосування та управління діями військових частин Сухопутних військ". Зараз навчається в магістратурі Національного університету державної фіскальної служби України.

Крім цього, у 2017 році разом з учасниками бойових дій заснував громадську організацію "Спортивно-стрілецький клуб "Купол" та громадську організацію "Асоціація ветеранів та учасників бойових дій "Купол". З лютого 2019 року значиться головою Громадської організації "Спілка Героїв України", яку заснував разом із Героєм України Ігорем Герасименком у грудні 2018 року.

Політична діяльність наразі зводиться до участі самовисуванцем у позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі №217, де він з показником 3,65% посів сьоме місце (перемогла "слуга" Мар'яна Безугла).

Попри це, 23 квітня 2020 року Порхун був призначений першим заступником міністра у справах ветеранів України Сергія Бессараба. Зазначимо, що якщо на сьогоднішньому засіданні не затвердять кандидатуру нового міністра, до його призначення керувати відомством буде саме Порхун. 

Загалом, на перший погляд шанси Порхуна сісти у міністерське крісло видаються більшими, однак є також інформація про готовність депутатського корпусу голосувати за призначення на цю посаду Лапутіної.

Судячи з усього, на кандидатурі Лапутіної буде наполягати президент Зеленський, тоді як частина народних депутатів буде намагатися просувати Порхуна. До речі, не виключений варіант з рейтинговим голосуванням за обидві кандидатури по черзі.