Галопом від "радянщини". До чого призведуть зміни до Стратегічного оборонного бюлетеня

Якось майже непоміченим пройшло рішення Кабінету міністрів України, який ще в середу, 8 листопада, прийняв проект указу президента "Про внесення змін у додаток 1 до Стратегічного оборонного бюлетеня України".

"Це рішення уряду дасть можливість забезпечити реалізацію оборонної реформи, підвищити ефективність управління процесом планування і поступового нарощування оперативних можливостей Збройних сил України", – зазначили урядовці.

Як відомо, 6 червня 2016-го року президент України ввів у дію Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України". Це документ, який перебудовує структуру силових органів та розписує всі кроки як тактичного, так і стратегічного плану на термін до 2020-го року.

Ні для кого не секрет, що основним завданням України, згідно цього бюлетеня, є реформування власних збройних сил за стандартами НАТО, причому, не стільки для вступу до Альянсу (це питання хоч і є стратегічним, але воно відверто не на часі), скільки для підвищення їх обороноздатності. Це стосується, перш за все, розробки нових сучасних зразків озброєння і перехід на забезпечення себе боєприпасами власного виробництва.

Крім цього, у документі йдеться про створення професійно підготовленого кадрового потенціалу Збройних сил України та інших складових сил оборони і переозброєння армії новими зразками зброї, а також чітко визначається ворог – Росія.

Але що ж таке "Додаток 1" і які саме зміни у ньому передбачає рішення уряду?

Якщо вірити офіційному сайту Верховної Ради України, то Додаток №1 до Стратегічного оборонного бюлетеня України, схваленого Указом Президента України від 6 червня 2016 року № 240/2016 – це Матриця досягнення стратегічних цілей і виконання основних завдань оборонної реформи.

Це документ-таблиця на 101 сторінку, який визначає: оперативні цілі та основні завдання оборонної реформи, результативні (індикативні) показники, терміни виконання і відповідальних за виконання.

Так от, згідно прес-релізу Міноборони, ухваленим урядом проектом акту уточнюються всі ці показники, а також документ доповнюється розділом 5.4.5 (до прийнятих змін він завершувався розділом 5.4.4), який визначає нові завданням щодо реформи і розвитку професійного сержантського і старшинського складу Збройних сил України.

Власне, створення нового сержантського і старшинського корпусу почалося ще у серпні 2016-го і до кінця року було переведено частин бойового складу на нову структуру, з введенням посад: "головний сержант роти", "головний старшина батальйону", "головний старшина полку", "головний старшина бригади".

Продовжився цей процес у 2017-му році, коли в червні Міністерство оборони України подало на розгляд в Адміністрацію президента, Верховну Раду і Кабінет міністрів законопроект, який передбачає підвищення ролі сержантського і старшинського складу ЗСУ відповідно до стандартів НАТО, а також запроваджує нові звання.

Зокрема, в законопроекті йдеться про такі нові армійські військові звання, як: "штаб-сержант", "майстер-сержант", "старший майстер-сержант", "головний майстер-сержант", а також корабельні військові звання: "штаб-старшина", "майстер-старшина", "старший майстер-старшина" і "головний майстер-старшина".

Крім введення нових звань та посад (а значить появи можливості кар'єрного росту і для сержантського складу) ще минулого року було заплановано кардинально змінити систему підготовки сержантів і старшин. Для цього створюються численні Центри підготовки сержантського складу, на базі яких будуть проходити курси лідерства та професійної підготовки. Звісно, і в цьому процесі широко використовується міжнародний досвід.

Відомо, що вже функціонують принаймні два таких центри – 197-го та 184-го Центрів підготовки сержантського складу, де під керівництвом литовських і латвійських військових ударними темпами відбувається підготовка інструкторського складу, а також в навчальному центрі "Десна" під керівництвом інструкторів із США. Також велика група інструкторів проходить перенавчання і за кордоном – в країнах НАТО і Грузії. Крім цього сержантський склад ЗСУ навчається у відповідних школах за кордоном, зокрема, в Школі НАТО в Обераммергау.

Відомо, що сержантів готуватимуть по 500 чоловік на рік і до 2020-го року їх кількість планують довести до 1 700 чоловік.

Власне, у "Стратегічному оборонному бюлетені" реформування сержантського і старшинського складу і так було передбачене, просто в Міноборони вирішили його трохи вдосконалити.

І це правильно, адже попри, на перший погляд, дріб'язковість питання, насправді "реформа сержантів" є дуже важливим кроком з точки зору відходу від "радянщини" – коли рішення приймались виключно офіцерським складом, а сержанти не відрізняються від солдатської маси як за рівнем освіти, так і за здатністю приймати рішення та брати на себе відповідальність за них.

Люди з новою підготовкою і новим мисленням мають змінити ситуацію в армії з середини, принаймні на сержантському та старшинському рівні, а також в перспективі на рівні молодшого офіцерського складу. Тим більше, що більшість цих людей пройшли АТО і знають з власного досвіду – що і як потрібно змінювати в армії на місцях.

Загалом же, в Адміністрації президента, Верховній Раді і Кабінеті міністрів з літа на розгляді знаходиться 26 проектів нормативно правових актів, що забезпечують реалізацію реформ в сфері оборони, тому є всі підстави припускати, що дані зміни до "Стратегічного оборонного бюлетеня України" є далеко не останніми.