"Руку Вашингтона" – на ексрегіонала: Хто такий Тихонов, який може очолити "Укроборонпром"

Про це повідомили джерела "Дзеркала тижня". Depo.ua зібрав дані про кар'єрний шлях можливого очільника відомства.

Отже, Тихонову 59 років, зараз він працює в Офісі президента на посаді завідувача відділенням безпеки та оборонно-промислового комплексу і має досить неоднозначну біографію.

У 1982 році він здобув вищу освіту, закінчивши Київський інститут народного господарства (зараз – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) за спеціальністю "Економіка і планування математично-технічного постачання".

Після закінчення вишу і аж до 1993 року працював на Виробничому об'єднанні ім. Артема (з перервою на службу в армії у 1982-84 роках) на посадах інженера, начальника бюро і начальника відділу.

Зі здобуттям України незалежності Тихонов змінив сферу діяльності і у 1994 році став генеральним директором ЗАТ "Інвестиційно-фінансова компанія "Авіста".

Пістрявим було і політичне життя претендента на посаду гендиректора "Укроборонпрому". На парламентських виборах 1998 року Сергій Тихонов балотувався під №9 у виборчому списку Прогресивної соціалістичної партії України (ПСПУ), яку і тоді, і зараз очолює одіозна Наталія Вітренко. Сама ПСПУ весь час позиціонувала себе, як проросійська політична партія лівого спрямування. Всю каденцію Верховної Ради ІІІ скликання Тихонов пробув у фракції ПСПУ.

На наступних парламентських виборах 2002 року він вже балотувався під № 89 за виборчим списком президентського блоку (президента Леоніда Кучми) "За Єдину Україну" (ЗаЄдУ). Що цікаво: делегований у цей список Тихонов був за квотою "Партії регіонів", яка була однією з засновниць блоку ЗаЄдУ, і вже у Верховній Раді він входив до фракції "Регіони України".

До речі, нещодавно Тихонов претендував на посаду віцепрем'єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Однак, кажуть, що колишній секретар РНБО Володимир Горбулін переконав Зеленського, призначити на цю посаду Олега Уруського.

Чия креатура

Враховуючи те, що Тихонов працює в Офісі президента, який підпорядкував собі Андрій Єрмак, то можна припустити, що він є креатурою саме нинішнього голови ОП.

Згідно з процедурою, президент звільняє главу "Укроборонпрому" своїм указом, а призначає за поданням глави уряду. І хоч чинний гендиректор "Укроборонпрому" Айварас Абромавичус ще в липні заявив, що планує працювати на новій посаді, та досі указу про його звільнення Володимир Зеленський не підписав.

Читайте також: Рука Вашингтона: Хто такий Абромавичус і що чекає на "Укроборонпром".

А з іншого боку, якщо інформація про подання Сергія Тихонова правдива, то тепер президенту ніщо не заважає видати два укази поспіль: одним звільнити Абромавичуса, а іншим – призначити Тихонова.

Тим паче, що віцепрем'єр, міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський анонсував повне оновлення керівництва концерну.

Що буде з "Укроборонпромом"

Важко сказати, що очікує держконцерн, який є державним монополістом у галузі оборонно-промислового комплексу і замкнув на собі експорт та імпорт озброєнь.

Абромавичус заходив в "Укроборонпром" з декларативними намірами провести швидкі і болючі реформи, після чого передати оновлений концерн наступнику. Однак, Олег Уруський після свого призначення на посаду віце-прем'єра з ОПК заявив, що держконцерн підлягатиме істотній трансформації, тому що в тому вигляді, в якому він сьогодні існує, він існувати не може.

За словами Уруського, трансформація "Укроборонпрому" полягатиме в тому, що створять дві керуючі холдингові компанії: одна з них буде зосереджена на функціях оборонних галузей, а авіацію разом з космосом переведуть в державну холдингову компанію "Аерокосмічні системи України".

Читайте також: Деградація "Укроборонпрому: Що відбувається з оборонною промисловістю.

Але півтора роки президентства Зеленського привчили нас до того, що не можна нічого загадувати на кілька кроків уперед, тому що нинішня влада має дуже вузький горизонт планування і легко піддається розворотам на 180 градусів.

На прикладі Міністерства оборони ми наглядно бачимо, як після молодого реформатора Андрія Загороднюка прийшов "кучмівський генерал" пенсійного віку Андрій Таран і почав повномасштабне згортання реформ і відкат армії назад у дореволюційні (Революції гідності) часи.

Читайте також: Жити по-старому: Чим Тарану не вгодила реформа харчування ЗСУ.

Взагалі, зміна кадрового вектору в секторі оборони і безпеки викликає певну тривогу. Прозахідного секретаря РНБО Олександра Данилюка замінили на людину з 1990-х Олександра Данілова. Міністра оборони Загороднюка – на вже згаданого Тарана. А Сергій Тихонов, як видно з його біографії, людина з тих самих часів, що й Таран з Даніловим, тому його призначення замість Абромавичуса цілком впишеться в загальну картину.