Герої АТО і "поборник": Хто такі Воронченко, Неїжпапа і Шайволодян, яких записали у топ-чини ВМС

Низка вітчизняних ЗМІ, посилаючись на високопоставлене джерело в ЗСУ, повідомляє про намір головнокомандувача Збройних сил України Руслана Хомчака змінити командувача Військово-морських сил Ігоря Воронченка. За наявною інформацією, його хочуть перевести в Міноборони, а на місце Воронченка поставити його заступника з бойової підготовки – контрадмірала Олексія Неїжпапу. Водночас новим заступником командувача ВМС може стати начальник 198-го навчального центру ВМС, капітан 1 рангу Шаген Шайволодян.

Зазначається, що Руслан Хомчак підписав наказ про призначення Олексія Неїжпапи командувачем ВМС ще минулої середи, 20 травня. Тепер його має підписати президент і верховний головнокомандувач Володимир Зеленський. А поки він думає, Depo.ua пропонує ближче познайомитись з цими командирами.

Ігор Воронченко

55-річний Ігор Воронченко народився 22 серпня 1964 року у селищі міського типу Бабаї, що на Харківщині.

У 1986 році він закінчив Ташкентське танкове училище, після чого потрапив до радянської групи військ у Німеччині, де командував танковим взводом. У 1988 році повернувся до Радянського Союзу, служив у Білоруському військовому окрузі на посадах командира танкової роти та начальника штабу танкового батальйону.

Після розпаду СРСР, у 1992 році, повернувся на Батьківщину та склав присягу на вірність народу України, вступивши до Збройних сил України. Спочатку проходив службу в Національній гвардії України в Харкові (тоді Нацгвардія входила до складу ЗСУ). З 1998 по 2003 рік на території Криму командував 25-м полком Національної гвардії, що перебував у складі 7 дивізії НГУ. Полк згодом був переформатований у 501-й окремий механізований полк (в/ч А0669).

З грудня 2003 року перевівся у Військово-морські сили Збройних сил України, де займав відповідальні посади начальника відділення та начальника відділу – заступника начальника військ берегової оборони командування Національного флоту.

З 2007 року по 2011 рік проходив службу на керівних посадах в Об'єднаному оперативному командуванні Збройних сил України. З 2011-го по 2015 роки обіймав посаду заступника командувача ВМС ЗСУ з берегової оборони, а з червня 2015-го до квітня 2016-го очолював Головне управління персоналу Генерального штабу Збройних сил України.

6 грудня 2013 року полковнику Ігорю Воронченку було присвоєно військове звання генерал-майора.

У 2014 році протягом шести місяців брав участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, де був координувальним заступником керівника операції.

14 жовтня 2015 року генерал-майору Ігорю Воронченку, на той час вже начальнику Головного управління персоналу Генерального штабу ЗСУ, було присвоєно військове звання генерал-лейтенанта.

25 квітня 2016 року генерал-лейтенант Ігор Воронченко був призначений в.о. командувача ВМС ЗСУ, а 2 липня 2016 р. президент України Петро Порошенко призначив його командувачем ВМС ЗСУ та присвоїв йому військове звання віце-адмірала.

23 серпня 2018 указом президента України Ігорю Воронченку присвоєне військове звання адмірала.

Воронченко вважається одним із ідеологів створення в Україні "москітного флоту" зі швидкісних катерів, як першого етапу відновлення українських Військово-морських сил.

Олексій Неїжпапа

Військовий народився 9 жовтня 1975 року в українському місті Севастополь.

У 1997 році він закінчив Севастопольський військово-морський інститут (зараз – Академія ВМС ім. Нахімова).

З 1997 по 2000 рік проходив службу командиром зенітної ракетної батареї ракетно-артилерійської бойової частини фрегату "Севастополь". У період з 2000-го по 2006-й служив на посадах від старшого помічника командира корвету "Луцьк" до командира морського тральщика "Черкаси".

З 2006 по 2007 рік був заступником командира Південної військово-морської бази (до захоплення Росією Криму в березні 2014 року базувалася в смт. Новоозерне в затоці Донузлав, зараз – у Миколаєві). У 2007-2008 роках – начальником штабу – першим заступником командира 1-ї бригади надводних кораблів, а з 2008 по 2012 рік очолював це з'єднання. Кораблі цієї бригади часто брали участь у міжнародних навчаннях, а її командири обіймали високі посади у ВМС, Генеральному штабі і Міністерстві оборони.

З 2012 по 2015 рік Неїжпапа проходив службу на посаді першого заступника начальника штабу командування Військово-морських сил Збройних сил України. В цей період також тимчасово очолював Академію військово-морських сил імені Нахімова.

Заступником командувача ВМС Воронченка Олексій Неїжпапа став у 2015 році і брав участь в Антитерористичній операції на Донбасі. 23 серпня 2017 року отримав звання контрадмірала.

За інформацією деяких ЗМІ, під час останньої президентської виборчої кампанії Неїжпапа агітував за чинного президента Петра Порошенка в одній з частин Миколаївського гарнізону ВМС.

Шаген Шайволодян

Капітан першого рангу Шаген Шайволодян наразі є начальником 198-го навчального центру ВМС у Миколаєві. Центр створили в 2014 році на базі військово-морського ліцею після того, як Крим окупувала Росія. Викладачами стали офіцери і старшини, які служили в навчальному центрі в Севастополі. У 2017 році тут почали готувати моряків за стандартами НАТО.

Водночас, подейкують, що центр фігурує у кількох кримінальних справах, пов'язаних з корупцією, а його учнів (як строковиків, так і контрактників) змушують ремонтувати територію, працювати на кухні, прибирати стихійне сміттєзвалище за межами військової частини і переказувати гроші на ремонт у загальну касу.

Зокрема, видання "Бабель", посилаючись на власне анонімне джерело, стверджує, що "Командир частини Шайволодян, не соромлячись, залучає солдатів до будівельних та ремонтних робіт на об'єктах, хоча це повинні робити будівельні компанії, які перемогли у торгах на Prozorro".

Наприклад, солдати будували альпіністську стінку для підготовки, яка на тендері коштувала 850 000 гривень. Або ремонтували смугу перешкод вартістю 1,6 мільйона гривень. Смуга зруйнувалася одразу після спорудження, і щоб приховати це, Шайволодян наказав солдатам відремонтувати смугу, використовуючи будівельне сміття – дошки та цеглу.

Крім того, солдатів-строковиків використовують для розвантаження овочів і на кухні, хоча їжу для військової частини повинні готувати на договірній основі наймані кухарі.

У свою чергу "Український Мілітарний Портал" стверджує, що капітан першого рангу Шаген Шайволодян в 198-му Навчальному центрі ВМС у Миколаєві запровадив потенційну корупційну схему.

Зазначається, що військові повинні були надавати свої гроші в спільну "касу" частини, а тим, у кого коштів не було, пропонувалося брати кредити в банку.

Крім того, у вільному доступі з'явився аудіозапис з наради, яку проводив командир центру Шайволодян. Він пояснив присутнім офіцерам та старшинам, що вони повинні мотивувати солдатів надавати гроші на різні господарські потреби військової частини. Зокрема, за відмову давати гроші до спільної "каси", Шайволодян пропонував давити на військового додатковими нарядами.

До речі, спілкується на службі Шаген Шайволодян виключно російською мовою, ігноруючи вимоги чинного українського законодавства.

Отож, якщо переведення Ігоря Воронченка у Міноборони і призначення Олексія Неїжпапу командувачем ВМС можна сприймати, як перемогу, то призначення заступником командувача ВМС Шагена Шайволодяна виглядає справжньою зрадою. Тим більше у час, коли проти нього тривають слухання в суді у справі про корупцію.

Читайте також: Капітуляція та скандальні закупівлі: Хто такі Таран і Бессараб, які очолили Міноборони і Мінветеранів.